Справа № 742/3447/14 Провадження № 22-ц/795/1944/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Зарічна Л. А. Доповідач - Боброва І. О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О.,

суддів:Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

при секретарі:Зіньковець О.О.,

за участю:позивача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

- третя особа - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп",

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_7, в якому просив стягнути з останнього матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 9633,69 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судовий збір.

Рішенням Прилуцького районного суду Чернігівської області від 20 серпня 2014 року у позові відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, рішення суду не відповідає ст.ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України.

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час розгляду справи 25.09.2014 був повідомлений його представник(а.с.22,91,92), що відповідно до ст.76 ч.5 ЦПК України є належним повідомленням сторони у справі.

Третя особа - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» - належним чином була повідомлена про час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення 22.09.2014 поштового відправлення (а.с.90), проте свого представника до суду не направила, надіславши клопотання з проханням розглядати справу у їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду 1 інстанції скасуванню, з врахуванням наступного.

Згідно з ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Проте, рішення судом першої інстанції постановлено з порушенням зазначеної норми права.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано оригіналу висновку експертного товарознавчого дослідження, надано ксерокопію платіжного доручення від 19.05.2014 року про виплату страховою компанією 48124,66 грн., тобто не надано належних та допустимих доказів щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди, а рішення суду не може бути постановлено лише на припущеннях.

Між тим, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він зроблений судом за неналежно з'ясованих дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін та характеру правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2014 року, відповідач, порушуючи Правила дорожнього руху, керуючи автомобілем Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі в с.Малківка Прилуцького району та при виїзді на головну дорогу - вул.Гагаріна, що має асфальтне покриття, не надав перевагу в русі автомобілю KIA CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_5, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 12 березня 2014 року ОСОБА_7 визнано винним в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 грн.

Відповідно до правил ч.4 ст.61 ЦПК України обставини встановлені постановою у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили мають бути обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки та не потребують доказування при розгляді справи.

Отже, було встановлено, що саме з вини відповідача ОСОБА_7 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортному засобу ОСОБА_5 були спричинені механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована з 27.04.2013 по 26.04.2014 в Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про що свідчить копія полісу №АЕ/0827897 (а.с.31).

Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон), що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих під час експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст.22 Закону, при настанні страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В матеріалах справи є витяг з висновку експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля KIA Cerato 1.6 5МТ, р/н знак НОМЕР_2 від 12.02.2014 року, згідно з яким вартість матеріального збитку становить 80168 грн. 06 коп., вартість відновлювального ремонту становить 57758 грн. 35 коп. (а.с.11-13). Замовником експертного дослідження була УСК «Княжа ВІГ» в рамках перевірки заяви ОСОБА_5 щодо настання страхового випадку.

Таким чином, в даному випадку відповідальність по виплаті відшкодування в межах лімітів встановлених договором покладена на УСК «Княжа ВІГ», яке зобов'язано у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату третій особі, якій було заподіяно шкоду.

19.05.2014 року УСК «Княжа ВІГ» виплатила ОСОБА_5 страхове відшкодування в сумі 48124 грн. 66 коп., що сторонами не оспорюється і підтверджується копією платіжного доручення від 19.05.2014 (а.с.14,76). Відповідно до ст.61 ч.1 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як зазначалося вище, відповідно до експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля KIA Cerato 1.6 5МТ, р/н знак НОМЕР_2 від 12.02.2014, вартість відновлювального ремонту становить 57758 грн. 35 коп. Даний висновок спеціаліста відповідачем не спростований. Від проведення судової автотоварознавчої експертизи сторони відмовилися, подавши письмові заяви (а.с.36,37).

Відмовляючи у визнанні доказу - експертного автотоварознавчого дослідження - належним, суд першої інстанції зазначив, що позивачем надані лише окремі аркуші цього висновку, на пропозицію суду надати оригінал цього висновку, позивач не відреагував.

Однак, даний висновок суду першої інстанції не може бути прийнятий колегією суддів апеляційного суду.

За змістом ч.4 ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З журналів судового засідання від 12.08.2014 та 20.08.2014 (а.с.25,38) не вбачається, що позивачеві була роз'яснена ст.10 ч.4 ЦПК, та що йому пропонувалося надати оригінал, або належно засвідчену копію висновку спеціаліста. Відсутні в матеріалах справи і будь-які письмові пропозиції суду з цього приводу.

Крім того, дане автотоварознавче дослідження було виконано на замовлення на підставі заяви УСК «Княжа ВІГ» від 07.02.2014 року, а тому вимагати оригінал такого Висновку спеціаліста саме у позивача ОСОБА_5 у суду першої інстанції не було ніяких підстав.

Колегією суддів досліджена належно засвідчена копія даного висновку №009/14 від 12.02.2014 з контрольними листами та калькуляціями (а.с.56). Будь-які заперечення щодо якості висновку спеціаліста сторони не висловлювали, тому колегія суддів апеляційного суду вважає даний доказ належним та допустимим.

З огляду на викладене, з відповідача ОСОБА_7 на користь позивача ОСОБА_5 підлягає стягненню різниця між фактично відшкодованою матеріальною шкодою страховою компанією та розміром фактично завданої матеріальної шкоди (вартістю відновлюваного ремонту) в сумі 9633 грн. 69 коп. (57758,35 - 48124,66 = 9633 грн. 69 коп.).

В цій частині позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 ст.1167 ЦК України.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи похилий вік відповідача та наявність в нього інвалідності, сума моральної шкоди підлягає стягненню в розмірі 300 грн.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Оскільки ОСОБА_7Є є інвалідом 2 групи і звільнений від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивачеві слід компенсувати згідно з положеннями ст.88 ЦПК України судові витрати, а саме - судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп. (за розгляд справи в суді першої інстанції) та 121,8 грн (за розгляд апеляційної скарги).

Сума судового збору 121,8 грн, що сплачена за квитанцією №46 від 01.09.2014 компенсації не підлягає, оскільки позивачем надана копія (дублікат) цієї квитанції замість оригіналу.

Керуючись ст.1166, 1167,1194 ЦК України, ст. 88, 303, п.2 ч.1 ст.307, п.1,4 ч.1 ст.309, ст.313,314, 316, 317, 319 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2014 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 9633 (дев'ять тисяч шістсот тридцять три) грн. 69 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 300 (триста) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Компенсувати за рахунок держави ОСОБА_5 судові витрати, понесені при подачі позовної заяви до суду першої інстанції, повернувши судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп., що сплачений за квитанцією №108 від 29.07.2014 та в сумі 121,8 грн, що був сплачений за квитанцією №242 від 15.09.2014 , а всього 365,4 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: