ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2014 року Справа № 29/5005/6896/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.

За участі представників сторін:

від боржника: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 05.04.07р.;

від кредитора ПАТ "Діамантбанк": Дробот Д.М., представник, довіреність №530 від 18.08.14р.;

від кредитора ОСОБА_3: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_3 від 28.10.00р.; ОСОБА_4 адвокат, договір про надання правової допомоги б/н від 29.09.14р.

від ліквідатора Шевцова Є.В.: Полях Н.Є., представник, довіреність №3192 від 22.09.14р.

скаржник та інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Камаз", м. Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. у справі № 29/5005/6896/2011

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до боржника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Наукова,42/72

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року у справі № 29/5005/6896/2011 (суддя Владимиренко І.В.) клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 22.07.2013р., від 12.08.2013р., від 10.12.2013р. задоволені частково; скасовано арешти з майна боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, а саме які накладені та застосовані: - постановою про арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження від 20.08.2012р. ВП № 33928721 Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ; - постановою про розшук майна ОСОБА_1 від 15.05.2013р. ВП № 33928721; клопотання ФОП ОСОБА_1 від 22.07.2013р., від 12.08.2013р., від 10.12.2013р. в частині зобов'язання Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ вчинити певні дії залишені без задоволення.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Камаз" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року у справі № 29/5005/6896/2011 в частині задоволення клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту з майна боржника та прийняти нове рішення, яким відмовити йому в задоволенні даного клопотання.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, оскільки в обгрунтування ухвали наведені норми Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які відсутні у зазначеному Законі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у складі колегії суддів: головуючий суддя Чередко А.Є., судді Коваль Л.А., Парусніков Ю.Б. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 30.09.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 року, на підставі розпорядження голови апеляційного суду від 29.09.2014р. про склад колегії суддів у зв'язку з відпусткою судді Коваль Л.А. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді Парусніков Ю.Б. Пархоменко Н.В.

Боржник проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а відповідну апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. При цьому, боржник вказує, що відповідно до вимог ст.ст. 23, 26, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" все майно боржника включається до ліквідаційної маси, а визнання боржника банкрутом є підставою для скасування усіх арештів та обмежень з розпорядження майном боржника.

З вищенаведених підстав у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги і представники ліквідатора та кредиторів боржника - ОСОБА_3, ПАТ "Діамантбанк", якими надані до суду відзиви на апеляційну скаргу.

Скаржник та інші учасники провадження у справі наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Беручи до уваги вищенаведене та те, що неявка представників скаржника та інших учасників провадження у справі не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а матеріали справи є достатніми для її розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників скаржника та інших учасників провадження у справі, за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників присутніх учасників провадження у справі, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2011р. в порядку ст.47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

22.07.2013р., 12.08.2013р. та 10.12.2013р. до господарського суду надійшли заяви та клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту та розшуку всього майна боржника - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_1, накладеного Жовтневим ВДВС Дніпропетровського МУЮ та зобов'язання зазначеного відділу ДВС скасувати постанови державного виконавця про арешт та розшук майна боржника від 20.08.2012р. та 15.05.2013р., накладені в межах виконавчого провадження №33928721. Окрім того, в зазначених клопотаннях ФОП ОСОБА_1 просив заборонити накладення нових арештів або обмежень щодо розпорядження майном ФОП ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_1 Також, у разі виявлення з боку Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції порушень вимог чинного законодавства в межах виконавчого провадження №33928721, заявник просив суд винести з цього приводу окрему ухвалу в порядку ст.90 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.01.2014р. (суддя Полєв Д.М.) заяву та клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 22.07.2013р., 12.08.2013р., 10.12.2013р. задоволено частково. Скасовано обмеження щодо майна банкрута, а саме фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2014р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014р. у справі №29/5005/6896/2011 "про скасування обмежень щодо майна банкрута" - залишено без змін. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2014р. касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2014р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014р. у справі № 29/5005/6896/2011 скасовано. Справу № 29/5005/6896/2011 в частині розгляду заяв та клопотань боржника стосовно скасувань обмежень передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року у справі № 29/5005/6896/2011 (суддя Владимиренко І.В.) клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 22.07.2013р., від 12.08.2013р., від 10.12.2013р. задоволені частково; скасовано арешти з майна боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, а саме які накладені та застосовані: - постановою про арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження від 20.08.2012р. ВП № 33928721 Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ; - постановою про розшук майна ОСОБА_1 від 15.05.2013р. ВП № 33928721; клопотання ФОП ОСОБА_1 від 22.07.2013р., від 12.08.2013р., від 10.12.2013р. в частині зобов'язання Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ вчинити певні дії залишені без задоволення.

Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 15.07.2014 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Згідно п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.11р. №4212-VI, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у даній справі порушено 30.05.2011р., а постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури прийнята 15.06.2011р., тобто до набрання чинності зазначеним Законом.

Таким чином, під час розгляду даної апеляційної скарги мають застосовуватися положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 01.07.1992р. №2344-ХІІ (в редакції від 30.06.1999р. №784-XIV із змінами та доповненнями).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.08.2014р. ВП №33928721 державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Єсюніною В.А. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 Також Постановою про розшук майна боржника від 15.05.2013р. ВП № 33928721 державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ оголошено розшук всього майна, що належить боржнику ОСОБА_1

Вищенаведені постанови органу виконавчої служби були винесені у межах виконавчого провадження, відкритого для виконання виконавчого листа № 2-2212/11, виданого 30.07.2012р. Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості, пені та судових витрат у загальній сумі 1 002 445,00грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Камаз".

Отже, виконавче провадження, проти якого у даній справі заперечує боржник, було відкрито у відношенні фізичної особи ОСОБА_1, а не суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Натомість дослідивши наявні у справі докази, зокрема рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.05.2011р., договір купівлі - продажу автотехніки № 1-К-09 від 27.05.2009р., письмові пояснення боржника щодо укладання та виконання договору купівлі - продажу автотехніки № 1-К-09 від 27.05.2009р. господарський суд дійшов до вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що зазначений договір було укладено боржником як фізичної особою, однак одержані за договором автотранспортні засоби (вантажні автомобілі) використовувались в підприємницькій діяльності боржника. Отже, фактично у правовідносинах з ТОВ "Торговий Дім "Камаз" боржник діяв як фізична особа-підприємець.

Окрім цього, відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Згідно ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України, громадянин підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Таким чином, чинне законодавство України не розмежовує майнову відповідальність фізичної особи та фізичної особи-підприємця, тому при вчиненні порушень стягнення може бути звернене зацікавленою особою на все майно фізичної особи-підприємця, незалежно від того, чи використовується це майно для здійснення підприємницької діяльності, чи призначене для задоволення особистих та побутових потреб фізичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність.

Також, згідно ч. 8 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд має право, за мотивованим клопотанням громадянина-підприємця та інших учасників провадження у справі про банкрутство, виключити із складу ліквідаційної маси майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України може бути звернено стягнення, якщо майно є неліквідним чи доход від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати дві тисячі гривень.

Частиною 5 ст. 48 Закону, передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ст.26 Закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно п.2 ст.26 Закону, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

З огляду на вищенаведене, слід дійти висновку, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, з урахуванням виключень встановлених чинним законодавством, які належать йому на праві власності, незалежно від того, чи як фізичній особі, чи як фізичній особі-підприємцю, підлягають включенню до ліквідаційної маси з подальшим використанням для задоволення вимог кредиторів.

Оскільки у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, то майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Так, в силу ч. 1 ст. 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі обтяження його активів підлягають обов'язковому скасуванню, а усі вимоги до банкрута мають бути заявлені лише в межах справи про банкрутство, що згідно з ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», також є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Слід, також зазначити, що згідно прийнятої у справі про банкрутство боржника ухвали від 30.10.2012 року (залишеної без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2013 року), зобов'язано Дніпропетровську ОД "Райффайзен Банк Аваль" звернутися до Реєстратора Реєстру заборон із заявою про вилучення запису про обтяження нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та вилучення запису про обтяження рухомого майна з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у тому числі стосовно автомобілю TOYOTA LAND CRUISER, випуску 2006 року, Номер об'єкта НОМЕР_4, номер державної реєстрації НОМЕР_5; на підставі іпотечного договору від 25.12.2006 року, договорів застави № 014/02-40/1503 від 21.06.2007 року; № 012/02-40/1523 від 13.07.2007 року; № 012/02-40/1700 від 23.01.2008 року; № 012/02-40/1701 від 07.02.2008 р., із змінами та доповненнями від 25.06.2009 року. Тобто вказане майно, накладення арешту на яке, і було підставою для звернення боржника з клопотаннями у справі про банкрутство про скасування арештів з майна, є предметом застави у Дніпропетровському ОД "Райффайзен Банк Аваль" та може бути використане лише для задоволення вимог заставодержателя.

Згідно ст.43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному реєстрі підприємств та організацій України та інформація про припинення обтяження.

За наведених обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив заяви та клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 22.07.2013р., від 12.08.2013р., від 10.12.2013р. в частині скасування арешту з майна боржника та інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, які накладені та застосовані: Постановою про арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження від 20.08.2012р. ВП № 33928721, Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ; - Постановою про розшук майна ОСОБА_1 від 15.05.2013р. ВП № 33928721.

З огляду на склад учасників провадження у справі про банкрутство, визначений ст. 1 Закону та встановлений чинним законодавством порядок оскарження дій та бездіяльності органів державної виконавчої служби, правові підстави для задоволення клопотань боржника в частині зобов'язання Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ вчинити певні дії, у господарського суду були відсутні, тому суд правомірно відмовив в решті вимог за клопотаннями боржника.

Апеляційний суд, також враховує, що вищенаведені постанови органу виконавчої служби були винесені у межах виконавчого провадження, відкритого для виконання виконавчого листа № 2-2212/11, виданого 30.07.2012р. Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості, пені та судових витрат у загальній сумі 1 002 445,00грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Камаз".

Отже, в силу ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 91 ГПК України та оскільки ухвала господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 15.07.2014р. стосується прав та обов'язків ТОВ "Торговий Дім "Камаз", останнє має право на оскарження зазначеної ухвали, що згідно з ст. 101 ГПК України обумовлює перегляд апеляційним судом оскаржуваної ухвали по суті та в повному обсягу.

Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 104 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. у справі № 29/5005/6896/2011 відсутні.

Витрати по оплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.ст.49, 99 ГПК України.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Камаз" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. у справі № 29/5005/6896/2011- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. у справі № 29/5005/6896/2011 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.10.2014 року.