Судове рішення 902/1733/13 від 07.10.2014

Судове рішення #38861159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 вересня 2014 р. Справа № 902/1733/13

за позовом:Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (бул.Т.Шевченко/ вул.Пушкінська, буд. 8/26, м.Київ, 01004) в особі відділення "Київської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк" ( вул. Жилянська,35, м. Київ, 01033)

до:Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (вул. 40 річчя Перемоги,27, м. Вінниця)

про звернення стягнення на предмет застави, ціна позову 39 829 588,04 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Судді Говор Н.Д.

Маслій І.В.

При секретарі судового засідання Головаченко Т.В.

За участю представників:

позивача - Верещак В.М. (довіреність № 387/11.5.2 від 17.09.13);

експерт - Зубрицька І.Ю.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі відділення "Київська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" 39 829 588,04 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.12.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1733/13 з призначенням судового засідання на 22.01.2014 року та відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

В зв'язку з неявкою в судові засідання представників сторін та ненаданням останніми витребуваних судом документів ухвалами суду від 22.01.2014 року та від 11.02.2014 року розгляд справи відкладався.

Ухвалами від 24.02.2014 року в справі було призначено судово - економічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Вінниця, вул. Кірова, 1) та зупинено провадження у даній справі до закінчення проведення судової експертизи.

25.06.2014 року до господарського суду Вінницької області надійшов висновок експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх. канц. суду №08-46/6139/14) разом з матеріалами справи № 902/1733/13.

Ухвалою суду від 26.06.2014 року поновлено провадження у справі.

На підставі заяви судді Яремчука Ю.О. від 26.06.2014 року розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 26.06.2014 року для розгляду справи № 902/1733/13 створено колегію у складі: головуючого судді Яремчука Ю.О. суддів: Банасько О.О. та Мельника П.А.

З 11.08.2014 року по 29.08.2014 року суддя Банасько О.О. знаходився у щорічний відпустці.

З 27.07.2014 року по 08.09.2014 року суддя Мельник П.А. знаходився у щорічний відпустці.

На підставі заяви судді Яремчука Ю.О. від 18.08.2014 року, розпорядженням в.о керівника апарату господарського суду Вінницької області від 19.08.2014 року для розгляду справи № 902/1733/13 створено колегію у складі: головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Говор Н.Д. та Маслія І.В.

Ухвалою суду від 19.08.2014 року колегією суддів справу прийнято до свого провадження з призначенням судового засідання на 29.09.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 29.09.2014 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою від 19.08.2014 року, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією і факт отримання якої 26.08.2014 року підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 21036 2347537 0.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та експерта, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВТБ БАНК" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південьзахідшляхбуд", яке перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Південьзахідшляхбуд" (Позичальник) було укладено договір про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 (Кредитний договір 1) (а.с.43-52, т.1).

За умовами Кредитного договору 1 Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування окремими частинами (Транші) в межах максимального ліміту 39 329 400 грн зі зменшенням максимального ліміту заборгованості згідно затвердженого графіку та кінцевим терміном повернення заборгованості 25.03.2011 р. на умовах визначених Договором (п.1.1.1 Договору 1).

За користування кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати Кредитору проценти в розмірі 15,5 % річних; за відкриття кредитної лінії Позичальник здійснює сплату комісії в розмірі 0,3% від суми кредиту рівними частинами протягом перших трьох місяців кредитування, що становить 117 988,20 грн.; за дострокове погашення заборгованості Позичальник сплачує комісію в розмірі 0,5% від суми погашення, якщо таке погашення відбувається не за ініціативою Кредитора більше ніж за 14 календарних днів від встановленої дати в п. 1.1.1 Договору; за користування кредитом Позичальник сплачує комісію в розмірі 0,3% від суми фактичної заборгованості за кредитом (п.п.1.1.2 - 1.1.5. Договору 1).

Сторони домовились, що у разі невиконання Позичальником зобов'язань, визначених п.3.3.17 даного Договору, відсоткова ставка по кредиту підвищується на 0,5 % з наступного року кредитування до моменту виконання даного зобов'язання (п.1.1.6 Договору).

Згідно з п.1.2 Договору 1 кредит надається Позичальнику на купівлю транспортних засобів по договору купівлі-продажу транспортних засобів № 1752600857-892, № 1852600061-64 від 07.11.2007 року.

Розділом 2 Договору 1 сторони передбачили, що видача кредиту проводиться шляхом виконання Заявки на перерахування коштів з позичкового рахунку. Моментом надання кредиту вважається дата першого списання коштів з Позичкового рахунку Позичальника в повній сумі кредиту. Моментом повернення Кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок Позичальника коштів в сумі кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом із розрахунку факт/факт. Сплата процентів здійснюється Позичальником в день повернення заборгованості за кредитом в строк визначений п.1.1 Договору1. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Розділом 4 Договору 1 сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання зобов'язань.

Так, у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів визначених Договором, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених п.п.1.1.,2.9.3.,4.4.,5.4. Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язання за цим Договором за кожний день прострочення (п. 4.2. Договору).

У разі не виконання Позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.3.3,3.3.5,3.3.7-3.3.15 Договору та/чи порушення Позичальником умов договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний погасити кредит, сплати проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції (п.4.4. Договору 1).

В подальшому сторонами до договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 від 25.03.2008 р. були внесені зміни та доповнення шляхом підписання 27-ми договорів про внесення змін.

Зокрема, Договором № 26 від 23.08.2013 року про внесення змін до кредитного договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 від 25.03.2008 року сторонами умови кредитного договору були викладені в новій редакції (а.с.156-163, т.1).

Так, сторони домовились, що Банк (Кредитор) зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 29 789 395,40 грн. з поверненням кредиту не пізніше 30.06.2014 р., а також сплатити плату за кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки визначені Договором 1. Кредит надається на купівлю транспортних засобів по договору купівлі-продажу транспортних засобів № 1752600857-892, № 1852600061-64 від 07.11.2007 року (п.1.1.- 1.2. Договору 1).

У відповідності до п. 3.1.1. Договору 1 плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких є фіксованим та становить 22,95 % процентів річних.

Розділом 7 Договору 1 сторони домовились про відповідальність за неналежне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Так, у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з зобов'язань Банк має право застосувати до Позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ ( що діяла в період , за який сплачується пеня) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення з розрахунку факт/365 (п.7.2. Договору 1).

Позичальник зобов'язаний сплатити Банку договірні санкції, пеню та штраф зазначені в Договорі, протягом 10 банківських днів з моменту направлення Банком відповідної письмової вимоги Позичальнику (п. 7.4. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Позичальник за період з 25.03.2008 року по 15.04.2008 року на умовах Договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 від 25.03.2008 року зі змінами та доповненнями отримав від Банку 39 329 400 грн., що стверджується відповідними меморіальним ордерами та виписками з банку за вказаний період.

Після отримання кредиту Позичальник здійснив часткове погашення отриманих кредитних коштів в сумі 9 629 400 грн., що стверджується відповідними виписками з банку, наявними в матеріалах справи.

За період з 25.07.2013 року по 23.10.2013 року Банком нараховано Позичальнику 35 516 94,56 грн. процентів за користування кредитом, з яких останнім сплачено лише 33 817 586,66 грн.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду відповідач на підставі Договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 від 25.03.2008 року зі змінами та доповненнями не повернув позивачу кредитних коштів в сумі 29 700 000 грн та не сплатив 1 699 368,90 грн процентів за користування кредитними коштами.

Також судом встановлено, що 21.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201 к-08 (Договір 2) (а.с.174-179, т.1).

За умовами Договору 2 Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування окремими частинами (Транші) в межах максимального ліміту 22 500 000,00 грн зі зменшенням максимального ліміту заборгованості згідно затвердженого графіку та кінцевим терміном повернення заборгованості 26.12.2008 р. на умовах, визначених Договором (п.1.1. Договору 2).

За користування кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати Кредитору проценти в розмірі 18 % річних; за відкриття кредитної лінії Позичальник здійснює сплату комісії в розмірі 0,5 % від суми кредиту рівними частинами протягом перших трьох місяців кредитування, що становить 112 500,00 грн; за дострокове погашення заборгованості Позичальник сплачує комісію в розмірі 0,5% від суми погашення, якщо таке погашення відбувається не за ініціативою Кредитора більше ніж за 14 календарних днів від встановленої дати в п. 1.1.1 Договору (п.п.1.1.2. - 1.1.4. Договору 2).

Згідно з п.1.2 Договору 2 кредит надається Позичальнику на поповнення обігових коштів з метою здійснення статутної діяльності.

Розділом 2 Договору 2 сторони передбачили, що видача кредиту проводиться шляхом виконання Заявки на перерахування коштів з позичкового рахунку. Моментом надання кредиту вважається дата першого списання коштів з Позичкового рахунку Позичальника в повній сумі кредиту. Моментом повернення Кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок Позичальника коштів в сумі кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом із розрахунку факт/факт. Сплата процентів здійснюється Позичальником в день повернення заборгованості за кредитом в строк визначений п.1.1 Договору 2. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Розділом 4 Договору 2 сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання зобов'язань.

Так, у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів визначених Договором, а також прострочення строків повернення Кредиту Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язання за цим Договором за кожний день прострочення (п.4.2 Договору).

У разі невиконання Позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.3.4,3.3.5,3.3.7-3.3.15 Договору та/чи порушення Позичальником умов договору, термін повернення кредиту вважається таким , що настав, та, відповідно Позичальник зобов'язаний погасити кредит, сплати процентів за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції (п.4.4. Договору 2).

В подальшому, сторонами до договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/201к-08 від 21.07.2008 року були внесені зміни та доповнення шляхом підписання 30-ти договорів про внесення змін.

Зокрема, Договором № 30 від 23.08.2013 року про внесення змін до кредитного договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/201к-08 від 21.07.2008 року сторонами умови кредитного договору були викладені в новій редакції (а.с.267-274, т.1).

Так, сторони домовились, що Банк (Кредитор) зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 7 900 000,00 грн. з поверненням кредиту не пізніше 30.06.2014 р., а також сплатити плату за кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки, визначені Договором 2. Кредит надається на поповнення обігових коштів (п.1.1. Договору 2).

У відповідності до п. 3.1.1. Договору 2 плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких є фіксованим та становить 22,95 % процентів річних.

Розділом 7 Договору 2 сторони домовились про відповідальність за неналежне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Так, у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з зобов'язань Банк має право застосувати до Позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ ( що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення з розрахунку факт/365 (п.7.2. Договору 2).

Позичальник зобов'язаний сплатити Банку договірні санкції, пеню та штраф, зазначені в Договорі, протягом 10 банківських днів з моменту направлення Банком відповідної письмової вимоги Позичальнику (п. 7.4. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Позичальник за період з 22.07.2008 року по 26.08.2008 року на умовах Договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201к-08 від 21.07.2008 року зі змінами та доповненнями отримав від Банку 22 500 000,00 грн., що стверджується відповідними меморіальним ордерами та виписками з банку за вказаний період.

Після отримання кредиту Позичальник здійснив часткове погашення отриманих кредитних коштів в сумі 15 500 000,00 грн., що стверджується відповідними виписками з банку, наявними в матеріалах справи.

За період з 25.08.2013 року по 23.10.2013 року Банком нараховано Позичальнику 13 825 960,56 грн процентів за користування кредитом, з яких останнім сплачено лише 13 425 435,89 грн.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду відповідач на підставі Договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201к-08 від 21.07.2008 року зі змінами та доповненнями не повернув позивачу кредитних коштів в сумі 7 000 000,00 грн. та не сплатив 400 524,67 грн. процентів за користування кредитними коштами.

В зв'язку з простроченням сплати кредиту та процентів за користування ним позивачем нараховано до стягнення 5 979,38 грн. пені та 1 379,86 грн. 3 % річних за кредитним договором 1 з 26.09.2013 р. по 24.10.2013 р., а також 16 738,09 грн. пені за несплату кредиту, 1 409,28 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 3 862,64 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту, 325,22 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором 2 з 01.10.2013 р. по 24.10.2013 р.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитними договорами станом на 24.10.2013 року становить 39 829 588,04 грн., з яких: 36 700 000 грн. заборгованість за кредитами, 2 099 893,57 грн. заборгованість по процентам, 16 738,09 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 7 388,66 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 3 862,64 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту, 1 705,08 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів.

В підтвердження існування вказаного розміру заборгованості суду надано розрахунки суми боргу, виписки по рахунку позичальника тощо.

Як встановлено судом в засіданні суду та стверджується матеріалами справи, 21.07.2008 року сторонами по справі в забезпечення Договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/201к-08 від 21.07.2008 р. було укладено договір застави № 100.2.3-01/206з-08 (а.с.282-285, т. 1).

Відповідно до п.1.2. Договору застави, Заставодавець (відповідач по справі) з метою забезпечення виконання передбачених кредитним договором зобов'язань передає належне йому на праві власності рухоме майно, а саме - обладнання в кількості 25 одиниць (будівельне обладнання, обладнання широкого спектру використання), далі - Предмет застави, що знаходиться за наступною адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Промислова, 9, перелік яких наведено в Додатку 1 до цього Договору застави, що є його невід'ємною частиною.

У відповідності до п. 1.3. Договору застави заставна вартість Предмета застави визначена за домовленістю сторін і становить 528 417,00 грн.

В подальшому, до Договору застави № 100.2.3-01/206з-08 від 21.07.2008 року було внесено зміни та доповнення шляхом підписання 14- ти договорів про внесення змін.

Зокрема, Договором № 14 від 28.11.2012 року про внесення змін до Договору застави №100.2.3-01/206з-08 від 21.07.2008 року сторони дійшли згоди викласти Договір застави в новій редакції.

Так, відповідно до 1.2. Договору застави він забезпечує виконання зобов'язань Заставодавця перед Заставодержателем, що випливають з:

- Кредитного договору 1 (договір про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201 к-08 21.07.2008 р.), укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, з усіма змінами і доповненнями до нього (в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку кредитування, суми кредиту тощо) щодо вчасного та у повному обсязі повернення кредиту в сумі 7 900 000,00 грн. на умовах та в порядку, визначених Кредитним договором, з граничним терміном повернення 30.06.2014 року або в інший строк, визначений умовами Кредитного договору; сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород пені, штрафів та договірних санкцій у порядку та розмірі, встановленими Кредитним договором;

- Кредитного договору 2 (договір про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 25.03.2008 р.), укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, з усіма змінами і доповненнями до нього (в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку кредитування, суми кредиту тощо) щодо вчасного та у повному обсязі повернення кредиту в сумі 29 789 395,40 грн. на умовах та в порядку, визначених Кредитним договором, з граничним терміном повернення 30.06.2014 року або в інший строк, визначений умовами Кредитного договору; сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород, пені, штрафів та договірних санкцій у порядку та розмірі, встановленими Кредитним договором.

Відповідно до п.2.3. Договору № 14 від 28.11.2012 року про внесення змін до Договору застави № 100.2.3-01/206з-08 від 21.07.2008 року, за домовленістю сторін на момент укладення Предмет застави оцінено в сумі 288 607,00 грн. При цьому сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації Предмета застави Заставодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю Предмета застави.

Також сторони дійшли згоди викласти Додаток №1 до Договору застави в новій редакції, за яким в заставу Банку було передано:

1 - Вага WPS 3100/С/1, інв. №7-18878, кількість 1, балансова вартість 559,14 грн., місцезнаходження а/д Київ-Ковель-Яготин (с.Іванчі, Володимирецький р-н, Рівненська обл.

2 - Вага WPS 3100/С/1, інв. №7-18879, кількість 1, балансова вартість 559,14 грн., місцезнаходження а/д Київ-Ковель-Яготин (с.Іванчі, Володимирецький р-н, Рівненська обл.

3 - Вага WPS 3100/С/1, інв. №7-18944, кількість 1, балансова вартість 559,14 грн., місцезнаходження м.Донецьк а/д Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь.

4 - Вага WPS 3100/С/1, інв. №7-18947, кількість 1, балансова вартість 559,14 грн., місцезнаходження м.Вінниця, вул. Промислова, 1.

5 - Вага WPS 3100/С/1, інв. №7-18945, кількість 1, балансова вартість 559,14 грн., місцезнаходження а/д Київ-Харків (м. Пирятин).

6 - Вага WPS 3100/С/1, інв. №7-18946, кількість 1, балансова вартість 559,14 грн., місцезнаходження а/д Київ-Ковель-Яготин (с.Іванчі, Володимирецький р-н, Рівненська обл.).

7 - Вагончик метал. 2,4*7*2,65 м, інв. №7-19003, кількість 1, балансова вартість 16511,76 грн., місцезнаходження а/д Київ-Ковель-Яготин (с.Іванчі, Володимирецький р-н, Рівненська обл.).

8 - Вібростіл (віброплощадка) СМЖ, інв. №7-18761, кількість 1, балансова вартість 4102,44 грн., місцезнаходження м.Вінниця, вул. Промислова, 1.

9 - Вібростіл СМЖ-539, інв. №7-18941, кількість 1, балансова вартість 1446,02 грн., місцезнаходження а/д Київ-Харків (м. Пирятин, вул. Пивденна, 1).

10 - Вібростіл СМЖ-539, інв. №7-18942, кількість 1, балансова вартість 1446,02 грн., місцезнаходження а/д Київ-Ковель-Яготин (с.Іванчі, Володимирецький р-н, Рівненська обл.).

11 - Вібростіл СМЖ-539, інв. №7-18943, кількість 1, балансова вартість 1446,02 грн., місцезнаходження м.Вінниця, вул. Промислова, 1.

12 - Вібростіл СМЖ-539, інв. №1-18940, кількість 1, балансова вартість 1446,02 грн., місцезнаходження м.Донецьк а/д Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь.

13 - Динамічний плотномір універсальний ДПУ, інв. №7-18948, кількість 1, балансова вартість 0 грн., місцезнаходження а/д Київ-Харків (м. Пирятин).

14 - Динамічний плотномір універсальний ДПУ, інв. №7-18949, кількість 1, балансова вартість 0 грн., місцезнаходження Київ-Ковель-Яготин (с.Іванчі, Володимирецький р-н, Рівненська обл.).

15 - Динамічний плотномір універсальний ДПУ, інв. №7-18950, кількість 1, балансова вартість 0 грн., місцезнаходження м.Вінниця, вул. Промислова, 1.

16 - Дуктилометр ДЛ-2, інв. №7-18762, кількість 1, балансова вартість 6911,73 грн., місцезнаходження а/д Київ-Харків (м. Пирятин).

17 - Випробувальна машина ИП-100, інв. №7-18759, кількість 1, балансова вартість 12211,65 грн., місцезнаходження м.Вінниця, вул. Промислова, 1.

18 - Вага електронна ТВВ-150-13,5, інв. №6-18491, кількість 1, балансова вартість 68073,69 грн., місцезнаходження с.Кальник, Іллінецького р-ну, Вінницької області.

19 - Вага вагонна ТВВ-150-13,5, інв. №11-18535, кількість 1, балансова вартість 59893,95 грн., місцезнаходження м.Донецьк а/д Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь.

20 - Вагон-будинок р. 2,4*2,6 м, інв. №1-18700, кількість 1, балансова вартість 7192,06 грн., місцезнаходження м.Вінниця, вул. Складська, 9.

21 - Вагон-гуртожиток, інв. №8-18822, кількість 1, балансова вартість 3192,86 грн., місцезнаходження м.Сміла, вул. Ржевська,5, Черкаська область.

22 - Вагончик метал. 2,4*7*2,65 м, інв. №1-19005, кількість 1, балансова вартість 16511,76 грн., місцезнаходження м.Донецьк а/д Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь, м.Донецьк, пос.Марьинка.

23 - Вагончик метал. 2,4*7*2,65 м, інв. №8-19004, кількість 1, балансова вартість 16511,76 грн., місцезнаходження а/д Київ-Харків (м. Пирятин).

24 - Віброплита ВБ-01, інв. №11-18786, кількість 1, балансова вартість 1468,61 грн., місцезнаходження м.Полонне, вул. Залізнична, 25, Хмельницька область.

25 - Віброплита KMR 100 HONDA, інв. №4-18846, кількість 1, балансова вартість 2119,02 грн., місцезнаходження а/д Київ-Харків-Довжанський місто Пирятин.

Заставна вартість 288607,00 грн.

Відповідно до п.4.3.6. Договору № 8 від 30.04.2010 року Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, незалежно від настання строку його виконання, а у випадку не задоволення вказаної вимоги протягом строку, встановленого зазначеною вимогою - звернути стягнення на Предмет застави (його частини) у таких випадках: якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за кредитними договорами воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу) та/або при несплаті/частковій несплаті процентів та/або при несплаті/частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитними договорами строки, тощо.

Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по договорах про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201 к-08 21.07.2008 р. та про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 25.03.2008 р., договору №14 від 28.11.2012 р., позивач звернувся до першого з вимогою № 3225/100-2 від 17.10.2013 року про дострокове повернення кредиту, сплату відсотків та сплату штрафних санкції, яка йому була надіслана 13.10.2013 р. згідно відбитку поштового відділення на вкладенні опису (а.с.39-42, т.1).

Відповідно до п.7.4 Договорів 1 та 2 відповідач повинен був сплатити Банку договірні санкції, пеню та штрафи, зазначені в договорі протягом 10 Банківських днів з моменту направлення Банком відповідної письмової вимоги.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до умов Договорів 1 та 2 зі змінами та доповненнями несприятлива подія - це певні обставини, визначені ст. 5 Договору при настанні яких змінюються певні умови, принципи кредитування Позичальник настільки, що якби Банк міг це передбачити, він не укладав би Договір або укладав би його на інших умовах.

Відповідно до п.4.3.4 зазначених договорів Позичальник зобов'язаний достроково частково або в повному обсязі погасити Боргові зобов'язання у випадках та на умовах передбачених Договором.

За умовами Договорів 1 та 2 несприятливою умовою є також несплата Позичальником будь-якого Боргового зобов'язання в зазначений Договором строк (п.5.1.2 Договору 1 та 2).

Згідно з п.5.4. Договорів 1 та 2 у разі виникнення будь-якої несприятливої події за винятком події (відсутність кредитних ресурсів у Банку - п.5.1.13), Банк набуває право вимагати від Позичальника дострокового погашення Боргового зобов'язання а повному обсязі, а Позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.1.1 Договору виконати таку вимогу Банку і погасити Боргові зобов'язання в повному обсязі.

Непроведення розрахунків по договорах про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201 к-08 21.07.2008 року та про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 25.03.2008 року, договору № 14 від 28.11.2012 року Позичальником спонукало Банк звернутись з відповідним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості шляхом звернення стягнення на майно.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виходячи із встановлених обставин спору суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено кредитні договори правовідносини по яким врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Зокрема в ст. 1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, умовами Договорів встановлено остаточну дату повернення кредиту - не пізніше 30.06.2014 р.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, передбачено можливість забезпечення виконання зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1-2, 4-5 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Положення, аналогічні викладеним вище, містяться в Законі України "Про заставу".

Стаття 19 Закону України "Про заставу" та п.6.1 Договору застави передбачає, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

В ч.1, 3, 4, 6, статті 20 Закону вказано, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Пунктом 5.1 Договору застави передбачено, що заставодержатель вправі звернути стягнення на Предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмета застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця у випадку невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання, невиконання вимоги Заставодержателя щодо дострокового виконання основного зобов'язання, що здійснено на підставі чинного законодавства України, кредитних договорів чи цього договору.

Згідно із п.5.2 Договору застави звернення стягнення на Предмет застави здійснюється на вибір Заставодержателя за рішенням суду або шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України.

Стосовно вимог про стягнення пені суд зауважує, що за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами кредитних договорів встановлено відповідальність позичальника за прострочення виконання зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків за користування ним у вигляді пені.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 39 829 588,04 грн., з яких: 36 700 000 грн. боргу за кредитом, 2 099 893,57 грн. відсотків за користування кредитом за період з 25.08.2013 року по 23.10.2013 року, 16 738,09 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 7 388,66 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 3 862,64 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту, 1 705,08 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів правомірними та обґрунтованими, з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.

Дійшовши вказаного висновку суд враховує, що на час звернення позивача до суду з позовною заявою договори про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201 к-08 21.07.2008 р. та про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 25.03.2008 р., договір застави № 14 від 28.11.2012 р. не визнані недійсними відповідно до положень законодавства.

Разом з тим, суд зазначає, що банк-заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання кредитного зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Судом встановлено, що кредитне зобов'язання за договорами про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201 к-08 21.07.2008 р. та про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 25.03.2008 р. ПАТ "Південьзахідшляхбуд" не виконані, а заборгованість останнього за кредитними договорами доведена позивачем. Отже, можливість банку-кредитора звернути стягнення на заставлене майно не суперечить ні договору застави, ні приписам цивільного законодавства та Закону України "Про заставу".

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції тощо).

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

29.09.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 100.2.3-01/206з-08 від 21.07.2008 р., що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству "Південьзахідшляхбуд" (вул.40-річчя Перемоги, 27, м.Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 03449841) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26, 01004; код ЄДРПОУ 14359319), а саме: