АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі: Новодворської О.І., Краснощокової Н.С. , Осипчук О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 червня 2005 року,
встановила:
У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення її з квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він та треті особи: його мати та брат мають на праві власності квартиру АДРЕСА_1, яка була ними приватизована і належить їм у рівних долях. Між ними склався фактичний порядок користування їх спільною частковою власністю, згідно якого він займає ізольовану кімнату площею 14, 9 кв.м. , а треті особи - займали кімнати площею 17 кв. м та 9, 8 кв. м. Такий порядок користування ні ким не оспорювався, однак мати та брат без його згоди уклали договір оренди з відповідачкою ОСОБА_2, яка поселилась в їхні кімнати. Оскільки вона створює йому перешкоди в користуванні його власністю, заважає на кухні, у ванній кімнаті, він просив суд усунути вказані перешкоди та виселити її з квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2005 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 9 червня 2005 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2005 року скасоване, справу направлено на розгляд суду першої інстанції.
ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою.
Справа 33 ц- 2174 кс 07
Категорія ЦПК 29
Головуючий у першій інстанції Андрієнко А.М.
Доповідач Новодворська О.І.
2
В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судом
норм матеріального й процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання
про скасування ухвалу апеляційного суду та залишення без зміни рішення
першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судового рішення відсутні.
Скасовуючи рішення місцевого суду та, направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив із того, що квартира № АДРЕСА_1 є об'єктом спільної часткової власності, та належить позивачу та третім особам по 1/3 частині кожному. Поділ у натурі спірної квартири не проводився.
Укладаючи договір оренди з відповідачкою на частину спільного майна, без згоди позивача, треті особи порушили його права. Суд першої інстанції на ці вимоги уваги не звернув та не уточнив позовні вимоги позивача, який фактично оспорював законність укладеного без його згоди договору оренди. Тобто, суд не встановив у повній мірі правовідносини, які склались між сторонами та не визначив правові норми, які їх регулюють. Застосування судом ст. 361 ЦК України, якою передбачено право співвласника майна самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності є помилковим, оскільки за обставинами справи поділ квартири в натурі не проводився і частки співвласників конкретно не визначені. Крім того, судом не було з'ясоване питання, чи пропонували треті особи позивачу надати згоду на укладання договору оренди, якщо пропонували, то чи оспорюють вони відмову останнього надати таку згоду, враховуючи, що вони внаслідок його відмови позбавлені здійснення в повній мірі права власності на належну їм частку в спільному майні. Оскільки судом першої інстанції допущені порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази та обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, то у відповідності до ст. 305 п. 2 ЦПК України рішення скасоване, а справа направлена на новий розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
3
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 червня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.