ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

01 жовтня 2014 року Справа № 915/141/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали

заяви: Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області (57400, Миколаївська область, Березанський район, смт. Березанка, вул. Леніна, 31, ідентифікаційний код 20886862)

до боржника: Державного підприємства "Таврійське" (57426, Миколаївська область, Березанський район, с-ще Тронка, ідентифікаційний код 22995874)

керуючий санацією: арбітражний керуючий Фоменко Віра Михайлівна (свідоцтво № НОМЕР_1 від 09.04.2013 р., 54020, АДРЕСА_1)

про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 4 272,38 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2014 р. у справі № 915/141/14 про банкрутство Державного підприємства (ДП) "Таврійське" введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Фоменко Віру Михайлівну.

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 16, повідомлення про введення процедури санації ДП "Таврійське" було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 05.09.2014 р. за № 8530.

26.09.2014 р. на адресу суду надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області (далі - УПФУ в Березанському районі) № 2719/06 від 25.09.2014 р. про визнання поточних кредиторських вимог до боржника в сумі 4 272,38 грн.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає прийняттю до розгляду з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Пунктом 19 рекомендацій Вищого господарського суду України, викладених в Інформаційному листі від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI" (із змінами) передбачено, що згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 23 Закону до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають будь-які (незалежно від характеру правовідносин) поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури кредитори з поточними вимогами до боржника повинні звертатися з такими вимогами до останнього в межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, чи розглянуті відповідні вимоги у позовному провадженні.

Станом на дату подання заяви УПФУ в Березанському районі господарським судом Миколаївської області не приймалось постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, у кредитора ще не виникло права звернення до господарського суду з заявою про визнання поточних кредиторських вимог до боржника на підставі ст. 23 Закону про банкрутство.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що у прийнятті заяви УПФУ в Березанському районі про визнання поточних кредиторських вимог до боржника слід відмовити.

Суд вважає за необхідне зазначити, що кредитор не позбавлений права звернутись до господарського суду з заявою про визнання поточних кредиторських вимог до боржника після офіційного оприлюднення судового рішення (постанови) про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Керуючись ст. ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у прийнятті заяви Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області (ідентифікаційний код 20886862) № 2719/06 від 25.09.2014 р. про визнання поточних кредиторських вимог до Державного підприємства "Таврійське" (ідентифікаційний код 22995874) в сумі 4 272,38 грн.

2. Заяву та додані до неї документи повернути заявнику.

Суддя В.С. Адаховська