УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-12087/2006                                                                    Головуючий

Категорія - 21                                                                        у 1 інстанції - Дивляш О.В.

Доповідач - Братіщева Л.А.

УХВАЛА

Іменем України

2006р.   грудня   «12»   дня   колегія   суддів   судової  палати   з   цивільних  справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:        НеклесиВ.І.

судців:                       БратіщевоїЛ.А., Соколан И.О.

при секретарі        Юровській О.Ю. з участю: позивача ОСОБА_1, та представника відповідача Шинкарьової Юлії Геннадіївни

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Проммонтажбуд» Пшиченко Юрія Володимировича на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 1 серпня 2006р. за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проммонтажбуд» про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з смертю годувальника,-Встановила:

В березні 2006 року, представник позивачки звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території ТОВ «Проммонтажбуд» під час виконання трудових обов'язків з вини відповідача загинув чоловік позивачки - ОСОБА_2. Внаслідок загибелі чоловіка позивачці ОСОБА_1 заподіяні моральні страждання, смерть чоловіка вплинула на перспективу матеріального благополуччя, матеріальний рівень забезпечення сім'ї, оскільки чоловік був основним годувальником, просила стягнути з відповідача 150 000грн. моральної шкоди.

В попередньому судовому засіданні представник позивачки уточнила позовні вимоги та зазначила, що моральна шкода позивачки полягає у наявності пригнічення стану, погіршенні життєвих зв'язків, неможливості продовження активного громадського життя, виникнення психотравматичних факторів, що спричинили негативні емоції, переживання призвели до погіршення здоров'я, просила стягнути моральну шкоду у розмірі 150 000грн.

Рішенням суду від 01 серпня 2006 року позов представника ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 20 000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з відповідача на користь державного бюджету 8,50грн. державного мита та стягнути витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 1,50грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що розмір відшкодування їй моральної шкоди повинен бути більш ніж 20 000грн., а саме в межах заявлених позовних вимог- 150 000грн., просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити її вимоги.

Представник відповідача Пшиченко Ю.В. в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вважає, що моральна шкода членам сім'ї загиблого робітника повинна виплачуватись відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а не підприємством ТОВ «Проммонтажбуд», в обгрунтування послався на п.п.»ё» п.1ч.1ст.21; ч.Зст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 який працював у відповідача бетоняром 4-го розряду, - по місцю роботи - Корпусі збагачення № 2 РЗФ ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в м.Кривому Розі, де він у складі бригади робітників проводив роботи з демонтажу перекриття, був придавлений шматом залізобетонку, що спричинило його смерть. Судом доведено, що ОСОБА_2 загинув через недбалість посадових осіб відповідача.

Факт спричинення моральної шкоди позивачці у зв'язку зі смертю чоловіка, встановлений в судовому засіданні. Раптова смерть чоловіка, та батька їх доньки, безумовно викликала в позивачки моральні страждання, пригнічений стан, погіршення налагоджених життєвих зв'язків, що підтверджено і висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи, і на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано встановив всі чинники, які треба встановити для вирішення питання про стягнення моральної шкоди з відповідача, як того вимагається п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки 20 000грн., що відповідає роз'ясненням п.9 Постанови вищевказаного Пленуму Верховного Суду України і спростовує доводи позивачки в апеляційній скарзі, про те що розмір відшкодування їй моральної шкоди не є адекватним нанесеній моральній шкоді.

Згідно ч. 1ст. 1167, ст.1168 ЦК України, суд правильно дійшов висновку що моральна шкода позивачу завдана з вини відповідача і підлягає відшкодуванню відповідачем ТОВ «Проммонтажбуд» з яким чоловік позивачки був в трудових відносинах і загинув по місцю роботи.

Доводи відповідача про те, що моральна шкода членам сім'ї загиблого робітника повинна сплачуватись відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а не підприємством ТОВ «Проммонтажбуд» є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду. Суд першої інстанції правильно вказав, що посилання відповідача на п.п.Еп.1ч.1ст.21, ч.Зст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не можливо визнати обґрунтованими, оскільки зазначеними нормами передбачена можливість виплат моральної шкоди безпосередньо потерпілому працівнику.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, не допущено порушень норм матеріального чи процесуального законодавства і не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст..ст.303, 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Проммонтаж» відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 1 серпня 2006р. залишити без змін.      

Ухвалою набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.