Справа № 303/4112/14-к

№1- кп/303/343/14

номер рядка стат. звіту - 22

ВИРОК

Іменем України

03 жовтня 2014 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Пак М.М.

при секретарі Тромпак В.В;

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних злочинів передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Бринчак О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

02 травня 2014 року приблизно 11 години 00 хвилин ОСОБА_1, по АДРЕСА_2, де мешкає потерпіла ОСОБА_2, скориставшись тимчасовою відсутністю останньої, яка вийшла з будинку, щоб викинути сміття, таємно викрав належний їй велосипед марки "Україна", бувший у використанні, вартість якого згідно висновку експерта СТКЗР при Мукачівському МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 за № 23/179 від 10.06.2014 року становить 490 гривень, чим самим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вищевказану суму. Крім цього, 15 травня 2014 року приблизно об 11 годині 00 хвилин по вул. Закарпатській в м.Мукачево ОСОБА_1 знаходячись на продуктовому ринку, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_4, шляхом обману, під приводом тимчасового користування, незаконно заволодів його велосипедом марки "Славутич", бувшим у користуванні, вартість якого згідно висновку експерта СТКРЗ при Мукачівському МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 за № 23/178, від 10 червня 2014 року становить 420 гривень, який в дійсності наміру повертати не мав, а в подальшому привласнив його та продав невстановленій досудовим слідством особі, в результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 420 гривень.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, та за ч.2 ст. 190 КК України - шахрайство, тобто, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою вчинене повторно.

18 червня 2014 року разом з обвинувальним актом на адресу суду надійшла угода про примирення обвинуваченого з потерпілими.

Відповідно до умов зазначеної угоди від 18 червня 2014 року потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12014070040001402 на підставі ст.ст. 468, 469, 471, 473 КПК України дійшли згоди на примирення,

-2-

зазначивши, що угода є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин. Також, сторони угоди узгодили міру призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України - 01 рік позбавлення волі, за ч.2 ст.190 КК України - 02 роки позбавлення волі. Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначити покарання у виді 02 років позбавлення волі, із звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік 06 місяців із застосуванням до нього п.2,3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Крім того, сторони угоди визначили для себе наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних злочинів передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України, у вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати, просив затвердити угоду про примирення.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явилися, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, одночасно просять угоду про примирення з обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити, матеріальних і моральних претензій до нього не мають.

Прокурор Бринчак О.І. у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення, укладеної 18 червня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_2 пояснивши, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, просила угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення обвинуваченого з потерпілим, суд виходить з наступного:

Згідно з пунктом першим частини третьою статті 314 Кримінально - процесуального кодексу України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

На підставі пункту 1 частини першої статті 468 Кримінально - процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Частиною третьою статті 469 Кримінально - процесуального кодексу України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.

Разом з цим, підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених частиною 7 статті 474 Кримінально - процесуального кодексу України судом не встановлено.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки її умови не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінальних злочинів вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 475 Кримінально - процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 469, 472- 475 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

Затвердити угоду про примирення, укладену 18 червня 2014 року між потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 травня 2014 року за №12014070040001402.

-3-

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання :

- за ч.2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком 01 (один) рік;

- за ч.2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком 02 (два) роки;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 02 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 01 (один) рік 06 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 покласти такі обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий М.М.Пак