Справа № 363/1690/14-п Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д.
Провадження № 33/780/528/14 Доповідач у 2 інстанції Зіміна
Категорія 138 25.09.2014
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2014 року м. Київ
Апеляційний суд Київської області у складі:
судді судової палати з розгляду кримінальних справ Зіміної В.Б., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2, його представника: ОСОБА_3, потерпілої: ОСОБА_4, її представника: ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 30 травня 2014 року; -
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 30 травня 2014 року на
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.04.2014 року близько 09.24 год. в м. Вишгороді по вул. Шолуденка керуючи автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2, при виникненні небезпеки для руху не вжив заходів до зупинки транспортного засобу та при здійсненні обгону на перехресті не переконався, що це буде безпечним та здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1. В наслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 з постановою суду не погоджується, оскільки вважає її незаконною та передчасною. Рішення суду на думку апелянта невмотивовано належним чином та не відповідає дійсним обставинам справи і не ґрунтується на вимогам закону, розгляд справи проведено не об'єктивно та упереджено. В зв'язку з цим просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі щодо ОСОБА_2 закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в ході розгляду справи, як працівниками ДАІ, так і судом першої інстанції не встановлено жодного доказу, що вказували б на порушення ОСОБА_2 вимог п. 12.3, 14.6 ПДР України, суд в постанові не навів мотивації порушення вказаних вимог ПДР, у чому саме вони виразились. На думку апелянта, вирішити це питання може лише фахівець в галузі судової авто техніки.
З постанови суду не зрозуміло, на підставі яких фактичних даних і в якому порядку суд дійшов висновку про наявність правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, винність ОСОБА_2 у його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апелянта постанову винесено суддею за його внутрішнім переконанням, що не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У судовому засідання ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили задовольнити. ОСОБА_2 пояснив, що на його думку винуватим у ДТП є водій ОСОБА_4, оскільки він їхав зі швидкістю 50 км/год, коли автомобіль «Пежо» з правого краю дороги виїхав перед ним на ліву смугу, тоді ж повернувся у праву смугу руху, з якої несподівано для нього без відповідного сигналу на перехресті здійснив поворот ліворуч, що призвело до зіткнення їх автомобілів.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала та пояснила, що переконавшись в безпечності свого маневру, подивившись в дзеркало заднього виду вона завчасно зайняла крайнє ліве положення, з якого на перехресті почала рух ліворуч, коли автомобіль «Фольксваген», обганяючи її на перехресті, допустив зіткнення з лівою частиною її автомобіля. В своїх діях порушень ПДР не вбачає та винуватим в ДТП вважає водія ОСОБА_2
Вислухавши пояснення учасників ДТП, їх представників ОСОБА_3 і ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до наступних висновків.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Цих вимог закону при прийняті рішення щодо ОСОБА_2 суддею дотримано не було.
Як вбачається з постанови, суддею визнано доведеним те, що водій ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 12.3, 14.6 ПДР України, тобто при виникненні небезпеки для руху не вжив заходів до зупинки транспортного засобу та при здійсненні обгону на перехресті не переконався, що це буде безпечним. Це на думку судді стало причиною зіткнення транспортних засобів та їх механічних пошкоджень.
Проте, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП зроблений без належного аналізу зібраних у справі доказів, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наступним.
Під час розгляду апеляційної скарги, Апеляційним судом Київської області по даній справі, була призначена судова автотехнічна експертиза, під час проведення якої експерт прийшов до висновку, що версії водія ОСОБА_4 в частині завчасного зайняття її автомобілем Peugeot-206 лівого крайнього положення на проїзній частині перед початком повороту наліво на перехресті є технічно необґрунтованою. В той же час є технічно обґрунтованою версія розвитку події водія автомобіля VW-Caddy ОСОБА_2 щодо обставин та механізму розвитку події.
Оскільки, в матеріалах справи з технічно обґрунтованій версії водія автомобіля VW-Caddy ОСОБА_2 відсутні відомості про відстань між ТЗ в момент зміни напрямку руху автомобілем Peugeot-206 безпосередньо перед ДТП, висновки експертом виконані в альтернативній формі.
Якщо в момент останньої зміни напрямку руху автомобілем Peugeot-206 перед безпосереднім поворотом наліво на пров. Квітневий між передньою частиною автомобіля VW-Caddy і місцем зіткнення біла відстань понад 33 м., то: діями водія автомобіля Peugeot-206 ОСОБА_4, що суперечили вимогам п.п. 1.5, 11.1, 10.4 ПДР, була створена небезпечна дорожня ситуація, яка не призводила до виникнення аварійної; водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Peugeot-206 і його дії не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України, наряду з відхиленням ліворуч (і частковим виїздом на бік зустрічного руху) призвели до вимушеного гальмування автомобіля Peugeot-206, що і призвело до виникнення аварійної дорожньої ситуації ДТП.
Якщо в момент останньої зміни напрямку руху автомобілем Peugeot-206 перед безпосереднім поворотом наліво на пров. Квітневий між передньою частиною автомобіля VW-Caddy і місцем зіткнення була відстань менше 30 м., то: водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Peugeot-206 і опинився в аварійній ситуації і тому в його діях не вбачається невідповідності вимогам ПДР, відхилення ліворуч (з частковим виїздом на бік зустрічного руху) автомобілем VW-Caddy забезпечило зменшення пошкоджень для обох ТЗ; діями водія автомобіля Peugeot-206 ОСОБА_4, що суперечили вимогам п.п. 1.5, 11.1, 10.4 ПДР, була створена і небезпечна і аварійна дорожня ситуація, що і стало технічною причиною даної ДТП.
Відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
В судовому засіданні водій автомобіля VW-Caddy ОСОБА_2 пояснив, що відстань між його автомобілем VW-Caddy і місцем зіткнення ТЗ в момент останньої зміни напрямку руху автомобілем Peugeot-206 перед безпосереднім поворотом наліво на пров. Квітневий становила 10-15 м.
Водій автомобіля Peugeot-206 ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що перед початком свого маневру повороту, автомобіль «VW-Caddy» знаходився від неї на відстані 3 автомобілів, що становило приблизно 15-20 м. Після ознайомлення з висновком експертизи ОСОБА_4 змінила свої покази та пояснила, що перед її поворотом, автомобіль «VW-Caddy» знаходився від неї на відстані 4 автомобілів та враховуючи дистанції між ними, відстань становила приблизно 35 м.
Враховуючи висновок судової автотехнічної експертизи №1-08/14 від 27.08.2014 року, а також те, що водій ОСОБА_4 неодноразово змінювала свої пояснення та згідно висновку експерта, з технічної точки зору, її версія щодо ДТП є необґрунтованою, а версія водія ОСОБА_2 щодо обставин та механізму розвитку ДТП, згідно висновку експерта є технічно обґрунтованою та підтверджується письмовими показами свідка ОСОБА_6 від 10.04.2014 року, схемою ДТП, апеляційний суд вважає, що зібрані по справі докази свідчать про відсутність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки не встановлено порушення ним п.п. 12.3, 14.6 ПДР України.
Тому, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд; -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 30 травня 2014 року щодо ОСОБА_2, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - скасувати, а провадження по даній справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Зіміна