Справа № 345/5684/13-ц

Провадження № 22-ц/779/2033/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Галущак Л.О.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Матківського Р.Й., Мелінишин Г.П.

секретаря Капущак С.В.

з участю: представника відповідачів - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення договору поруки за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на рішення Калуського міськрайонного суду від 30 грудня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року ПАТ «Укрсиббанк» звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_3 був укладений договір №1115218000 про надання споживчого кредиту у сумі 48607 швейцарських франків зі сплатою 9,99% річних. З метою виконання зобов'язання за даним договором, між позивачем та ОСОБА_4 24 травня 2007 року був укладений договір поруки №11159218000-П. Посилаючись на те, що позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору у зв'язку з цим, станом на 11.07.2013 року виникла заборгованість у сумі 43 331,09 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 356730, 15 грн., з яких: 31 228 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 257092, 75 грн - кредитна заборгованість; 9 651,11 швейцарських франків, що курсом НБУ становить 79454.32 грн.- заборгованість за процентами; 1413,78 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 11 639,16 грн.- пеня за прострочення сплати по кредиту; 1037,81 швейцарських франків що за курсом НБУ становить 8543,92 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, яку просив стягнути з позивачів солідарно.

07 листопада 2013 року ОСОБА_4 подала в суд зустрічний позов до ПАТ «Укрсиббанк» про визнання припиненим з 26 вересня 2009 року договору поруки, вказуючи на те, що відповідач без її згоди як поручителя незаконно збільшив процентну ставку за кредитним договором з 9,99% річних до 19,98% річних.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року зазначені позовні заяви об'єднані в одне провадження.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 30 грудня 2013 року ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено у задоволенні позову.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено. Припинено договір поруки від 24.05.2007 року №115921000-П, укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсиббанк» ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення первісного позову ПАТ «Укрсиббанк» та відмови ОСОБА_4 у задоволенні зустрічного позову, вказуючи на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що збільшення відсоткової облікової ставки в односторонньому порядку мало місце за порушення умов договору як санкція щодо несвоєчасного сплати поточних платежів боржником, що передбачено умовами кредитного договору, який підписано відповідачем.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлена про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Представник відповідачів апеляційну скаргу заперечив, вважає її безпідставною, в рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, яке просить залишити без зміни.

Вислухавши доповідача, думку представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 26.09.2009 року банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку за користування кредитними коштами з 9.99% річних до 19.98% річних, тобто обсяг відповідальності позичальника та поручителя без їх згоди перед банком суттєво збільшився. Факт сплати позичальником поточних платежів за новою процентною ставкою не можна вважати як згоду відповідача з новою процентною ставкою, оскільки відповідачем не підписано додаткову угоду, яка передбачає зміну розміру ставки.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_3 був укладений договір №1115218000 про надання споживчого кредиту у сумі 48607 швейцарських франків зі сплатою 9,99% річних. З метою виконання зобов'язання за даним договором, між позивачем та ОСОБА_4 24 травня 2007 року був укладений договір поруки №11159218000-П. Проте позичальник належним чином не виконував умови кредитного договору і станом на 11.07.2013 року мав заборгованість за кредитним договором у розмірі 43331,09 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 356730,15 гривень. Відповідно із умовами зазначеного кредитного договору сплата основної суми кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_3 належно не виконував свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 11.07.2013 року виникла заборгованість у сумі 43331,09 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 356730, 15 грн., з яких: 31228 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 257092, 75 грн - кредитна заборгованість; 9 651,11 швейцарських франків, що курсом НБУ становить 79454.32 грн.- заборгованість за процентами; 1413,78 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 11639,16 грн.- пеня за прострочення сплати по кредиту; 1037,81 швейцарських франків що за курсом НБУ становить 8 543,92 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, яку просив стягнути з позивачів солідарно.

Вищевказані обставини підтверджуються документальними доказами, що є в матеріалах справи та не спростовані відповідачами.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позов ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором є підставним та підлягає задоволенню.

Встановлено, що з метою виконання зобов'язання за умовами кредитного договору №1115218000 укладеного 24 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_3 про надання споживчого кредиту у сумі 48607 швейцарських франків зі сплатою 9,99% річних, між позивачем та ОСОБА_4 24 травня 2007 року був укладений договір поруки №11159218000-П. Згідно п.п.1.3, 1.4, 2.1 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним кредитом включаючи повернення основної суми боргу. Відповідальність поручителя і боржника є солідарними.

Кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя (а.с.13).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Підставою для припинення договору поруки може бути здійснення без згоди поручителя зміни основного зобов'язання, яке забезпечене порукою, у даному випадку це збільшення розміру відсотків річних за кредитним договором.

Судом також встановлено, що умови основного договору з боржником ОСОБА_3, в тому числі здійснення без згоди поручителя зміни основного зобов'язання, яке забезпечене порукою, у даному випадку це збільшення розміру відсотків річних за кредитним договором, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя не змінювались.

Отже, немає підстав для припинення договору поруки укладеного з ОСОБА_4

Доводи ОСОБА_4 про те, що банк без згоди поручителя з 30.09.2009 року збільшував процентну ставку за користування кредитом з 9,99% річних до 19,98% річних, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно п.4.1. договору про надання споживчого кредиту №11159218000 від 24.05.2007 року не збільшувалась процентна ставка за користування кредитом, а періодично збільшувався розмір подвійної облікової ставки в односторонньому порядку за порушення умов договору як санкція щодо несвоєчасного сплати поточних платежів боржником, що передбачено умовами кредитного договору за яким відповідно п.1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 356730 грн. заборгованості за кредитним договором та відмови ОСОБА_4 у задоволенні зустрічного позову.

За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» задовольнити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 30 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 31 228 (тридцять одна тисяча двісті двадцять вісім) швейц. фр. 39 сан., що за курсом НБУ станом на 11.07.2013 року становить 257092 (двісті п'ятдесят сім дев'яносто дві) гривні 75 копійок - кредитна заборгованість; 9651 (девять тисяч шістсот п'ятдесят один) швейц. фр. 11 сан., що за курсом НБУ станом на 11.07.2013 року становить 79454 (сімдесять девять тися чотириста п'ятдесят чотири) гривні 32 копійки - заборгованість по процентам; 1413 (одна тисяча чотириста тринадцять) швейц. фр. 78 сан., що за курсом НБУ станом на 11.07.2013 року становить 11639 (одинадцять тисяч шістсот тридцять девять) гривень 16 копійок - пеня за прострочення сплати по кредиту; 1037 (одна тисяча тридцять сім) швейц. фр. 81 сан., що за курсом НБУ станом на 11.07.2013 року становить 8543 (вісім тисяч п'ятсот сорок три) гривні 92 копійки, а всього - 43331 (сорок три тисячі триста тридцять один) швейц. фр. 09 сан., що за курсом НБУ станом на 11.07.2013 року становить 356730 (триста п'ятдесят шість тисяч сімсот тридцять) гривень заборгованості за кредитним договором та по 1720 (одній тисячі сімсот двадцять) гривень 50 копійок з кожного судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання припиненим з 26 вересня 2009 року договору поруки від 24.05.2007 року №115921000-П укладеного між публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Р.Й. Матківський

Г.П. Мелінишин