Справа  №22ц-І97/2007 р.                                         Головуючий у першій інстанції- Шитченко Н.В.

Категорія - цивільна                                                                         Доповідач - Острянський В.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 січня 2007 року                                                                                           місто Чернігів

              Апеляційний   суд  Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Хромець Н.С.

суддів - Острянського В.І., Смаглюк Р.І.

при секретарі - Івановій Н.Б.

                                   з участю - ОСОБА_1 і представника прокурора

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду від 23 листопада 2006 року по справі за позовом в.о. Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Чернігівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та звільнення її від тимчасових споруд,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду як таке, що не відповідає обставинам справи, постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Рішенням Чернігівського районного суду від 23 листопада 2006 року задоволено позов в.о. Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Чернігівської районної державної адміністрації та зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку розміром 0,02 га, що розташована на території Чернігівського району на околиці села Прохорів Хутір вздовж р. Старик до земель Чернігівської районної державної адміністрації, а також стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати. Суд виходив з того, що відповідач користується зазначеною земельною ділянкою не маючи на те достатніх правових підстав, а тому повинен її звільнити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає таке рішення незаконним, посилаючись на те, що суд повинен був розглянути даний спір в порядку адміністративного судочинства, оскільки стороною у справі є орган виконавчої влади - Чернігівська РДА. Апелянт зазначає, що він звертався до органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки, і відмови у її наданні він не отримував, а тому почав виготовляти правовстановлюючі документи на ділянку, а тому вважає, що самовільного заняття земельної ділянки з його боку не було.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановивши рішення, місцевий суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 користувався спірною земельною ділянкою не маючи на це відповідних правовстановлюючих документів та ви користував її не за цільовим призначенням.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку, і не суперечить нормам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

По справі встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0,02 га розташована на території Дніпровської сільської ради Чернігівського району біля с Прохорів хутір в прибережній захисній смузі р. Старик.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Судом першої Інстанції вірно встановлено, що Чернігівська районна державна адміністрація, як орган до повноважень якого відноситься прийняття рішень про передачу в оренду даної земельної ділянки, не приймала рішення про надання ОСОБА_1 земельної ділянки біля с. Прохорів хутір в прибережній захисній смузі р. Старик, а наявний в матеріалах справи договір оренди земельної ділянки між Дніпровською сільською радою та ОСОБА_1 належним чином не оформлений та не зареєстрований, чого не заперечує і сам відповідач, і не може вважатись належним доказом по справі і на спірні правовідносини не впливає.

Таким чином, суд дійшов до вірного висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 без достатніх правових підстав користується спірною земельною ділянкою, що розташована на території Чернігівського району, що підтверджується також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.04.2006 року, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області та постановою про накладення адміністративного стягнення НОМЕР_1.

Доводи апеляційної скарги про те, що самовільного заняття земельної ділянки не було, оскільки є договір оренди та багатопрофільним науково-виробничим підприємством „Черона-Л" була виготовлена технічна документація на спірну земельну ділянку, не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки земельним законодавством передбачений певний порядок передачі земельних ділянок в оренду та виникнення права користування земельною ділянкою. .

Не заслуговують на увагу І доводи апелянта про необхідність розгляду даного позову в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку правовідносини  між  сторонами  за даним  спором  врегульовані  земельним законодавством і вимоги позивача повинні розглядатись в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, місцевий суд постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317,319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду від 23 листопада 2006 року -залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до    Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набуття законної сили.