У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.08.06                                                                                               Справа №20/87-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кричмаржевський В.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі: Акімова Т.М.

За участю представника:

позивача:       Букрєєв М.Ю., довіреність б/н від  20.01.2006р.

                         Каратаєва М.Р., довіреність б/н від 04.04.2006р.

відповідача:       Фадєєва К.А., довіреність №161/06  від 23.03.2006р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Товариства з  обмеженою  відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької  області від 15.05.2006 року у справі №20/87/06

про стягнення суми

встановив,

Рішенням  господарського  суду  Запорізької  області від  15.05.2006р.  у справі  №20/87/06 (суддя Гандюкова Л.П.) у  задоволені позовних  вимог  Товариства з  обмеженою  відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп», м. Запоріжжя  відмовлено.  

Судом першої  інстанції  встановлено, що між  сторонами у справі 27.05.2004р. укладено  договір  суборенди  №26с, яким  на  суборендаря  покладався  обов’язок з  перерахування суборендної  плати, платежів  за  комунальні  послуги  та  експлуатаційні  витрати, що  вносяться  на підставі  наданих  позивачем  рахунків. Суд  вказав на те, що доказів  фактичного  отримання відповідачем  цих  рахунків та їх  дату  встановити  не можливо. В  зв’язку з цим, висновки  суду  ґрунтуються на недоведеності позивачем факту прострочення, періоду  прострочення (початку  цього  періоду), а  також  розміру  заявленої  до  стягнення  суми. В зв’язку  з цим, в  позові  було  відмовлено  повністю.        

Не  погоджуючись із  прийнятим у справі  рішенням, Товариство з  обмеженою  відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп», м. Запоріжжя  звернулось із  скаргою  до  Запорізького  апеляційного  господарського  суду. Заявник  вважає, що  оскаржуване  рішення  не  відповідає обставинам  справи  та  прийнято з  порушенням  норм  матеріального та  процесуального  права  виходячи з наступного. Відповідно до умов  п.4.4  укладеного між  сторонами у справі  договору суборенди  від 27.05.2004р., суборендар  прийняв  на себе  зобов’язання  з  відшкодування  вартості  комунальних  послуг  та  витрат  пов’язаних  з  експлуатацією  майна  пропорційно  площі, що  суборендується. Порядок  відшкодування  зазначено  у  Додатку №3, а  оплата  мала  бути  проведена  щомісячно  на  підставі  рахунків  орендаря. При  цьому  розрахунок  долі  кожного  суборендаря у  витратах  пов’язаних  з  експлуатацією  майна  проводився  на  підставі  Методики  «Розподілу витрат, пов’язаних  з  експлуатацією  майна», затвердженої  директором ТОВ «Агро-Консалтінг-Груп», м. Запоріжжя. Як  вказує  позивач, з  метою  врегулювання  конфлікту  останній  звертався  до  відповідача  з  вимогами  погасити  заборгованість по  договору  суборенди №26с, але  вони  були  залишені  без  задоволення.

Посилаючись  на  положення  ст.ст. 525, 526, 625  ЦК України, позивач  просить  скасувати рішення   господарського  суду  Запорізької  області від  15.05.2006р.  у справі  №20/87/06  та  прийняти  нове, яким  задовольнити  позовні  вимоги  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга Товариства з  обмеженою  відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп», м. Запоріжжя  була  прийнята  до розгляду  та призначена  слуханням  на 27.07.2006р.

Розпорядженням  Голови  Запорізького апеляційного  господарського суду від  26.07.2006р.  №2066  розгляд  скарги  передано  колегії  суддів  у складі: Коробка  Н.Д. (доповідач), суддів: Хуторной В.М., Яценко О.М.

Представник  заявника в судовому  засіданні  підтримав  свої  вимоги   з  підстав, викладених  в  апеляційній  скарзі.

Крім  того, позивач  заявив  клопотання  про  відкладення  розгляду  справи у  зв’язку  із  службовим  відрядженням головного  бухгалтера  ТОВ «Агро-Консалтінг-Груп», м. Запоріжжя, в  зв’язку  із  чим, вимоги  апеляційної  інстанції, викладені  в ухвалі  від 13.06.2006р.  залишилися  невиконаними в  повному  обсязі.  Також, позивачем заявлено  клопотання  витребувати  від  Корпорації «Запоріжсадвинпром»    книгу  обліку  придбання  товарів (робіт, послуг)  із зазначенням  даних  за період з 31.05.2004р.  по 31.05.2005р.  

Відповідач  у відзиві  та його  представник в  судовому  засіданні вважає  доводи заявника безпідставними  і  помилковими  виходячи з такого. Договором №6с  не  встановлено  конкретний  розмір  витрат, що  пов’язані  із  експлуатацією  суборендованого  майна, тому  посилання  скаржника  на  те, що п.4.5  договору  встановлений  обов’язок  відповідача  сплатити  ці  витрати  незалежно  від  наявності  рахунку  не  пізніше  01  числа  місяця,  наступного  за тим, що  підлягає  оплаті, відповідач  вважає  безпідставним. До  того ж  всі  рахунки, які  надходили  від  заявника  і  які  підтверджувались  відповідними  розрахунковими  документами, сплачувалися  відповідачем  вчасно і  в повному  обсязі, після  отримання  рахунку  від  позивача.    Зазначає, що  для  включення  сум  витрат  на  оплату  послуг, пов’язаних   з експлуатацією  суборендованого  майна, до  складу  валових  витрат  корпорації  «Запоріжсадвинпром»  необхідно, щоб  їх  сума (відповідно до Закону України «Про  оподаткування  прибутку  підприємств»)   підтверджувалася   відповідними  розрахунковими, платіжними  та іншими  документами  згідно  договорів  про  надання  таких  послуг.

Просить  рішення  господарського  суду Запорізької  області від 15.05.2006р.  по справі №20/87/06   залишити  без  змін, а  скаргу  ТОВ «Агро-Консалтінг-Груп», м. Запоріжжя – без  задоволення.

У зв’язку із  необхідністю  витребування у  позивача  детального  розрахунку суми  позовних вимог, а також  необхідністю зобов’язання  відповідача  надати  додаткові  документи, розгляд скарги  відкладався  до 31.08.2006р.

Склад  колегії суддів  змінився, розпорядженням заступника Голови  Запорізького апеляційного  господарського суду від  30.08.2006р.  №2446  розгляд  скарги  передано  колегії  суддів  у складі: Коробка  Н.Д. (доповідач), суддів: Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М.

У зв’язку  із  зміною  складу  колегії розгляд  скарги  здійснювався  зпочатку.

Позивач  на вимогу  апеляційної  інстанції  подав  додаткове  нормативне  обґрунтування  заявлених  вимог, детальні  розрахунки  суми  заборгованості, пені, інфляції  та 3%  річних  з  підтверджуючими  документами.

Відповідач по  правовій  підставі  стягнення  заявленої суми  заперечує, претензій  до  суми  та  розрахунків, зазначених в  додаткових письмових  поясненнях  позивача як експлуатаційних  витрат,   не має.

Представники сторін  від  здійснення  фіксації  судового  процесу  технічними  засобами відмовилися. За  їх  згодою  в судовому  засіданні  оголошено  вступну та резолютивну  частини постанови.

Суть спору.

ТОВ «Агро-Консалтінг-Груп»  звернулося  із  позовом  до  Корпорації «Запоріжсадвинпром»  про стягнення  за договором  суборенди № 26 с від 27.05.2004р. заборгованості  по  експлуатаційними  витратам в сумі 13598,96грн. з  урахуванням  індексу  інфляції, 133,91грн.  пені, 489,76грн. 3%  річних (згідно  заяви  в порядку ст. 22 ГПК України – аркуш справи 3, Том ІІ).

Вказані  вимоги і  були  предметом  судового  розгляду по справі №20/87/06.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає  доводи  заявника  обґрунтованими, а  судовий  акт  таким, що  підлягає скасуванню,  виходячи з наступного.

          Відповідно  до  договору  №1097  від 19.05.2004р.  оренди  державного  нерухомого  майна, що  знаходиться  на  балансі  Головного  управління  сільського  господарства та продовольства Запорізької  облдержадміністрації,  Регіональне відділення  Фонду  державного  майна  України по Запорізькій  області як  орендодавець  передав, а  ТОВ «Агро-Консалтінг-Груп» (орендар) прийняв  у  строкове  платне  користування  державне  нерухоме  майно  загальною  площею  3863,2кв.м., розміщене  в  окремо  розташованій  адміністративній  будівлі  за  адресою: ГСП 69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна ,152 «в».

          Згідно з п.6.2  вказаного  договору, за  погодженням з  орендодавцем,  орендар  має  право  передавати в  суборенду  окремі  приміщення (частину  приміщення, інше  окреме  майно).

          Користуючись  наданим  правом, ТОВ «Агро-Консалтінг-Груп» 27.05.2004р. уклало  договір суборенди №26с  з  Корпорацією  «Запоріжсадвинпром». Пунктом 1.1  вказаного договору  передбачено, що  орендар  зобов’язується  передати  суборендареві, а суборендар  зобов’язується  прийняти в  тимчасове  суборендне  володіння  та  користування  нерухоме  майно, а  саме  нежиле  приміщення  площею 106,6кв.м., яке  складається  з приміщень №412-35,7м.кв.; №413 -13,2м.кв., №413б- 14,2м.кв.; №413в-7,8м.кв.; №414-35,7м.кв.  розташоване  на  четвертому  поверсі, в  окремо  розташованій адміністративній  будівлі, яка  розміщена за  адресою: ГСП 69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна ,152 «в»  та  знаходиться на  балансі  Головного  управління  сільського  господарства та продовольства Запорізької  облдержадміністрації   та  зобов’язується  сплачувати орендареві  суборендну  плату.  

          Вступ  суборендаря  у  користування  майном  настає з дати  набуття  чинності  договору  суборенди  та  акта  приймання-передачі  вказаного  майна.

          Актом приймання-передачі  суборендованого  майна від 27.05.2004р.  сторони  підтвердили  факт  передачі  приміщень у суборенду (аркуш справи 26, Том І).

          Пунктом 3.1  договору  визначено, що  термін суборенди  складає  354  дня  з моменту  прийняття  майна, за  актом  приймання-передачі.

          Відповідно до п.4.4  договору, суборендар, крім  сплати  суборендної  плати (п.п.4.1-4.3)  зобов’язався  відшкодовувати  орендарю  вартість  комунальних послуг та витрат, пов’язаних  з експлуатацією  майна  пропорційно  площі, що  суборендується. Порядок  відшкодування  зазначено  у  Додатку №3. Відшкодування здійснюється  щомісячно  на підставі  рахунків  орендаря.

          Суборендар  зобов’язаний протягом 3-х   банківських  днів з дня  отримання  рахунка  у  повному  обсязі перерахувати   орендарю  суборендну  плату, платежі   за  комунальні  послуги  та експлуатаційні  витрати, але  не пізніше 01  числа  місяця, наступного  за  тим, що підлягає оплаті.

          В письмових  поясненнях, наданих   суду  першої  інстанції 12.04.2006р.  позивач  зазначив  про те, що  рахунки  на сплату  суборенд них  платежів, комунальних  послуг  та  витрат  пов’язаних  з  експлуатацією  майна за  договором  суборенди №26с від 27.05.2004р., позивач  передавав  безпосередньо  в  бухгалтерію  відповідача  не  вимагаючи письмових  доказів здійснення  такої  передачі, що  не суперечить  умовам  договору  та  положенням  чинного  законодавства.  Порядок  передачі  рахунків  та термін їх  передання  зазначено  в  письмових поясненнях  бухгалтера від 18.08.2006р.

          Крім  того,  відповідач  у письмових відзивах вих..№99/06  від 11.04.2006р.  та вих..№121/06  від 18.07.2006р. не  заперечує  отримання  рахунків  за договором, зокрема  зазначаючи, що «всі  рахунки, які  надходили  від  заявника, і  які  підтверджувались  відповідними  розрахунковими  документами, сплачувались  відповідачем  своєчасно  і  в повному  обсязі, після  отримання  рахунку». Також, у  платіжних  дорученнях  на  перерахування  суборендної плати та  комунальних  витрат, відповідач  сам  посилається  на  номери та дати  рахунків, що  також  підтверджує  факт  їх  отримання.  

Відповідно до  п.4 Прикінцевих  положень Господарського кодексу України, п.4 Прикінцевих  та перехідних  положень ЦК України, щодо господарських та відповідно цивільних  відносин, які  виникли  до  набрання  ними чинності, положення  цих  Кодексів  застосовуються  до  тих  прав і обов’язків, що  виникли  або  продовжують  існувати  після  набрання  ними  чинності. Враховуючи  викладене, до  прав  і  обов’язків  сторін  у справі   слід застосовувати  положення Господарського кодексу України та  Цивільного  кодексу України, що  набули  чинності з 01.01.2004р.

           Згідно статті 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст.193 Господарського кодексу України  та ст.525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530  ЦК України, якщо  у  зобов’язанні встановлений строк (термін)  його  виконання, то  воно  підлягає  виконанню у  цей  строк (термін). Враховуючи  положення п.4.5  договору, суборендар  має   перерахувати  суборенду  плату, комунальні  послуги  та  експлуатаційні  витрати на  протязі  3-х  банківських  днів  з моменту  отримання рахунка, але не пізніше 01  числа  місяця, наступного  за  тим, що  підлягає  оплаті.

В зв’язку із  цим,  посилання суду  першої інстанції  на  той  факт, що позивач  не надав конкретних доказів  дати отримання  відповідачем  рахунків, в зв’язку із  чим не можливо  встановити початок перебігу  строку  для  сплати  слід  визнати  безпідставним, оскільки  умовами  договору  визначений  граничний  строк  оплати  вартості  в  тому  числі й  експлуатаційних витрат – не пізніше 01  числа  місяця, наступного  за  тим, що  підлягає  оплаті.

          Як  зазначалося  вище, на  вимогу  апеляційної  інстанції, позивач  надав  детальний  розрахунок  суми  експлуатаційних витрат із  підтверджуючими  документами як  по  факту  їх  здійснення так  і  оплати (накладні, акти  виконаних  робот, рахунки, платіжні  документи тощо). Розрахунок  долі  кожного  суборендаря у  витратах  пов’язаних  з  експлуатацією  майна  проводився  на  підставі  Методики  «Розподілу витрат, пов’язаних  з  експлуатацією  майна», затвердженої  директором ТОВ «Агро-Консалтінг-Груп», м. Запоріжжя, тому  розмір експлуатаційних  витрат  відповідача  за спірний  період  розраховано  помісячно   пропорційно  площі, що  перебувала в  суборенді  відповідача. Вказані документи та  розрахунки   спростовують  висновки  суду  першої інстанції.

          Колегією  суддів вказаний  розрахунок   та  наявність підтверджуючих документів перевірено. Спільним  актом представники  сторін в  судовому  засіданні  також підтвердили, що  розрахунки, зазначені в поясненнях  по справі, як  експлуатаційні  витрати, вірні  і збігаються  з  виставленими  відповідачу  рахунками.

          Враховуючи  викладене, позовні  вимоги  про  стягнення  експлуатаційних  витрат  за  період з червня  2004р. по травень 2005р. включно  в сумі  11704,37грн. є  законними та обґрунтованими і  підлягають  задоволенню.

          Згідно  п. 4.6 договору, орендна  плата, платежі  за  комунальні  послуги  та  експлуатаційні  витрати, перераховані  несвоєчасно  чи не в повному  обсязі  підлягають  індексації  та  стягуються  з  суборендаря  згідно  діючому  законодавству  України  з  урахуванням  пені, у  розмірі  подвійної  облікової  ставки  Національного  банку України  на  дату  нарахування  пені від суми  заборгованості з  урахуванням  індексації, за  кожен  день прострочення, включаючи  день оплати.  

          В силу   п.6 ст.232  ГК України  нарахування  штрафних  санкцій  за прострочення виконання  зобов’язання, якщо  інше не встановлено  законом  або  договором, припиняється  через  шість  місяців  від  дня, коли  зобов’язання  мало  бути  виконано. Тобто, за  нормами ГК України, пеня  вже  не має тривалого  характеру та  через  шість місяців після  дня  виникнення прострочки слід  припиняти її  нарахування.  

          Заявник  провів  нарахування  пені   лише  за рахунками №140  від 28.04.2005р.  на суму  86,53грн.  та  рахунку №179  від 31.05.2005р. на суму  47,38грн. – всього на суму 133,91грн.

          Враховуючи, що нарахування  пені  позивачем  проведено  у  відповідності до  вимог  п.6ст.232  ГК України та ст. 258 ЦК України  та з урахуванням вимог  Закону України «Про  відповідальність за несвоєчасне  виконання  грошових зобов’язань», вимоги  про стягнення 133,91грн.  пені  також підлягають  задоволенню.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України  боржник, який прострочив  виконання грошового  зобов’язання, на вимогу  кредитора  зобов’язаний  сплатити  суму  боргу з урахуванням  встановленого  індексу інфляції   за весь  час прострочення, а  також 3% річних  від простроченої  суми, якщо  інший  розмір процентів не встановлений  договором  або  законом.

          Колегія  також  вважає  законними нарахування суми інфляції  за  період з липня 2004р. по лютий 2006р.  на суму  1894,59грн.  та  3%  річних  в сумі 489,76грн. за  той же  період.

          На  підставі  вищевикладеного, враховуючи  допущене  судом  першої  інстанції  неповне  з’ясування  обставин та невідповідність  висновків  фактичним  обставинам справи, судовий  акт  у справі  підлягає  скасуванню, позов  слід  задовольнити в  повному  обсязі.    

          Відповідно до ст. 49  ГПК України,  судові  витрати  за  позовом та за  подання  апеляційної скарги   покладаються  на відповідача - Корпорацію «Запоріжсадвінпром», м. Запоріжжя.  

               На підставі викладеного, керуючись ст. ст.101, п.2 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ :

                 Апеляційну скаргу Товариства з  обмеженою  відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп», м. Запоріжжя  задовольнити.

                 Рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2006р. по справі №20/87/06 –скасувати.

          Позов Товариства з  обмеженою  відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп», м. Запоріжжя  задовольнити.

          Стягнути з Корпорації «Запоріжсадвінпром» (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152 «в», код ЄДРПОУ 20518087) на користь Товариства з  обмеженою  відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп» (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152 «в», код ЄДРПОУ 31398324) 11704,37грн.  основного  боргу, 1894,59грн.  суми  інфляції, 489,76грн. 3%річних, 133,91грн.  пені, 142,22грн.  державного  мита,  118грн. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу. Видати  наказ.

           Стягнути з Корпорації «Запоріжсадвінпром» (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152 «в», код ЄДРПОУ 20518087) на користь Товариства з  обмеженою  відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп» (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152 «в», код ЄДРПОУ 31398324)  71,11грн.  держмита  за подання  апеляційної  скарги. Видати наказ.

          Видачу  наказів  доручити  господарському  суду Запорізької області.

Постанова  оформлена  відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  05.09.2006р.

  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кричмаржевський В.А.  Хуторной В.М.