У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.10.06 Справа №7/131/06-15/221/06-7/178/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Кагітіна Л.П. , Яценко О.М.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю представника:
позивача: Лазаренко Г.І., довіреність б/н від 10.09.2006р.
відповідача: Стініч М.М., довіреність №290 від 12.12.2005р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 10.08.2006р. по справі №7/131/06-15/221/06-7/178/06
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.08.2006р. по справі №7/131/06-15/221/06-7/178/06 (суддя Кутіщева Н.С.) позовні вимоги задоволені. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 8300,52грн. безпідставно отриманих грошових коштів, судові витрати покладено на відповідача.
Судом першої інстанції встановлено, що грошові кошти у розмірі 8300,52грн., які перераховані позивачем на поточний рахунок відповідача, як оплата за недовраховану електричну енергію в обсязі 44961кВт/год перераховані без достатньої правової підстави, оскільки схема обліку приладу була прийнята постачальником електричної енергії і ніяких порушень Правил користування електричною енергією споживачем актом не зафіксовано, тобто має місце порушення схеми обліку не з вини споживача і відповідно постачальник не мав підстав для проведення нарахувань у відповідності до Методики розрахунку кількості електричної енергії. Посилаючись на положення ст. ст. 530, 1212 ЦК України суд визнав вимоги позивача обґрунтованими і доведеними.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду ВАТ “Запоріжжяобленерго” звернулось з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. Заявник вважає, що при постановлені рішення судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, не в повній мірі з’ясовані обставини, які мають значення для справи. Заявник зазначив, що між сторонами за даною справою вже розглядався спір про стягнення вказаної суми, де встановлено, що грошові кошти у розмірі 8300,52грн. перераховані у відповідності до виконання грошових зобов’язань, таким чином вимоги про отримання коштів без достатніх на то підстав не може бути прийнято судом до уваги. Також зазначив, що оплата недооблікованої електроенергії проведена позивачем, як на підставі акту так і на підставі договору та додаткової угоди до нього. Договір на користування електричної енергії судом не визнано недійсним чи неукладеним, тобто є таким, що діє. Уклавши додаткову до договору про розстрочку сплати за недораховану електричну енергію, нараховану відповідачем згідно акту про порушення позивач виразив своє волевиявлення і погодився з нарахованою сумою, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати отримані відповідачем за цією угодою кошти як такі, що отриманні без достатніх підстав. Представник у судовому засіданні 19.10.2006р. підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ «ВТФ “Весна-М” зазначив, що у постанові Вищого господарського суду України по справі №7/3-26/92-10/278-15/269 законність та обґрунтованість перерахування позивачем спірної суми відповідачу не встановлено. Представник у судовому засіданні 19.10.2006р. підтримав вимоги викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, відсутні підстави для його скасування, у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2946 від 18.10.2006р. розгляд скарги передано колегії суддів у складі: головуючий – Коробка Н.Д. (доповідач), суддів Кагітіна Л.П., Яценко О.М.
Представники сторін клопотання про здійснення фіксації судового процесу не заявляли. За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Сутність спору. Правовідносини сторін у справі врегульовано договором на користування електричною енергією №2556 від 17.05.1999р., відповідно до умов якого електропостачальна організація – ДАЕК “Запоріжжяобленерго” (правонаступником якої є відповідач у справі) зобов’язалася здійснювати поставку електричної енергії за регульованим тарифом у відповідності до умов вказаного договору, а споживач – ЗАТ «ВТФ “Весна-М” своєчасно проводити оплату використаної електричної енергії та виконувати інші умови, обумовлені вказаним договором. Вказаний договір щорічно продовжувався і діє на час розгляду справи у суді.
29 січня 2004р. представниками Запорізьких міських електричних мереж на підприємстві споживача (позивача) було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, про що було складено акт №3120 від 29.01.2004р. (а.с.18). В акті зазначено, що відбулося порушення п.7.30 Правил, яке виявилося в пошкоджені розрахункових засобів обліку електроенергії (згорів трансформатор струму фази “А” через перевантаження в первинній мережі), недооблік складає 33% фактичного споживання, в магазині “Весна” за адресою: вул. Ладозька, 18.
Відповідач, відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 05.12.2001р. №1197, здійснив перерахунок, внаслідок чого, обсяг недоврахованої електроенергії склав 44961кВт/год на суму 8300,52грн. за період з січня 2001р. по лютий 2004р.
На вказану суму відповідач виставив позивачу платіжну вимогу-доручення №14400 від 28.05.2004р. (а.с.21) про оплату недоврахованої електроенергії в кількості 44961кВт/год на суму 8300,52грн. Визначену вартість недоврахованої електричної енергії споживач оплатив в повному обсязі. Але згодом, споживач визначив, що проведений представниками ВАТ “Запоріжжяобленерго” перерахунок вартості недоврахованої електроенергії, на його думку, здійснений невірно і у квітні 2006р. ЗАТ «ВТФ “Весна-М” звернулось до суду з позовом про стягнення з ВАТ “Запоріжжяобленерго” 8300,52грн. суми безпідставно отриманих грошових коштів, позивач обґрунтував вимоги ст.1212 ЦК України.
Вказані вимоги стали предметом судового розгляду у справі №7/131/06-15/221/06-7/178/06.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить доводи заявника обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1212 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Матеріалами справи підтверджено, що сторонами за даною справою укладено додаткову угоду від 15.06.2004р. до договору №2556 від 17.05.1999р., предметом вказаної додаткової угоди є порядок погашення споживачем (позивачем у справі) наявної заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 8300,82грн. по акту про порушення ППЕЕ №3120 від 29.01.2004р. Вказаної угодою визначено порядок та графік погашення зазначеної заборгованості. Зазначена додаткова угода є невід’ємною частиною договору №2556 від 17.05.1999р. Тобто колегія суддів зазначає, що уклавши додаткову угоду від 15.06.2004р. про розстрочку сплати за недораховану електричну енергію, яку нараховано відповідачем згідно акту про порушення, позивач виразив своє волевиявлення і погодився з нарахованою сумою.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами за даною справою судом вже розглядався спір у справі №7/3-26/92-10/278-15/269 про стягнення з ВАТ “Запоріжжяобленерго” 8300,52грн. збитків. При цьому Вищим господарським судом встановлено, що перерахування грошових коштів у сумі 8300,52грн. (обсяг недорахованої електроенергії) проведено на виконання умов договору №2556 від 17.05.1999р.
Згідно ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Також колегія суддів зазначає, що для виникнення зобов’язання з безпідставного збагачення необхідна наявність хоча б двох умов: перше – збільшення або збереження майна однією стороною, з одночасним зменшенням його у іншої сторони, друге – відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (збереження). Ні першого ні другого судом не встановлено, у зв’язку з чим відсутні підстави, у розумінні ст.1212 ЦК України, вважати отримані відповідачем грошові кошти у розмірі 8300,52грн. такими, які отриманні останнім без достатніх підстав.
Вказані обставини місцевий господарський суд не з’ясував, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи у господарському суді Запорізької області та у суді апеляційної інстанції слід віднести на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 10.08.2006р. по справі №7/131/06-15/221/06-7/178/06 скасувати.
У задоволені позові відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Виробничо-торговельна фірма “Весна-М”, м. Запоріжжя на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя 51 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Наказ господарського суду Запорізької області від 26.08.2006р. у справі №7/131/06-15/221/06-7/178/06 вважати таким, який не підлягає виконанню.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Кагітіна Л.П. Яценко О.М.