У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.11.06                                                                                       Справа №20/216/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кагітіна Л.П.  , Яценко О.М.

при секретарі Акімова Т.М.

за участю представників

позивача: Козар М.В., довіреність № 068/35 від 14.06.2006р. – юрисконсульт юридичного відділу, Гуцулюк А.О., довіреність № 055/35 від 12.04.2006р. – юрисконсульт юридичного відділу

відповідача: Коренєв А.О., довіреність б/н від 24.07.2006р., Гепнер І.М., довіреність б/н від 24.07.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 20/216/06 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврика», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2006р. у справі № 20/216/06

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Український графіт», м. Запоріжжя (далі за текстом ВАТ «Український графіт»)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврика», м. Запоріжжя (далі за текстом ТОВ «Еврика»)

про стягнення суми неустойки.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2006р. ВАТ «Український графіт» звернулось в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до ТОВ «Еврика» про стягнення з останнього 135037,80грн. – неустойки за прострочку виконання підрядних робіт.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (а.с.102), просив суд стягнути з ТОВ «Еврика» 112532,40грн. – неустойки за період з 26.12.2005р. по 23.06.2006р. Вказані уточнення прийняті судом до розгляду, про що зазначено у рішенні суду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.09.2006р. у справі №20/216/06 (суддя Гандюкова Л.П.) позов задоволено частково з відповідача на користь позивача стягнуто 37067,40грн. – неустойки (пені). В іншій частині позову відмовлено. Судові витрати покладено на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Рішення суду мотивовано наступним: відповідач порушив зобов’язання , встановлені договором підряду, не виконав роботи у повному обсязі у строки, встановлені даним договором. Умовами договору підряду передбачена відповідальність за порушення строків виконання робіт, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково та зазначив, що стягненню підлягає неустойка із розрахунку договірної ціни, а не із загальної вартості невиконаних робіт.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішення ТОВ «Еврика» подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі №20/216/06 від 12.09.2006р. та в позові відмовити. Зазначає, що судом не прийнято до уваги, що виконання робіт по договору підряду стало неможливим, внаслідок невиконання позивачем своїх зобов’язань за договором (ненадання матеріалів, обладнання). Представники у судовому засіданні 02.11.2006р. підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі.

У запереченні на апеляційну скаргу ВАТ «Український графіт» та представники у судовому засіданні зазначають, що підрядником не надано доказів того, що замовник не допускав його до виконання робіт з тих чи інших підстав чи якось перешкоджав їх належному виконанню. Підрядник не звертався до замовника стосовно передачі не тих матеріалів, які вказані у відомості ресурсів до локального кошторису, або з вимогами, передачі його матеріалів в обсязі, необхідному для виконання робіт за договором. Позивач вважає, що рішення суду є обґрунтованим, відсутні підстави для його скасування, просить у задоволенні скарги відмовити.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3099 від 01.11.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Коробка Н.Д. (доповідач), суддів Кагітіна Л.П., Яценко О.М., даною колегією прийнято постанову.

За згодою представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, за їх згодою у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Сутність спору: 05.09.2005р. між ВАТ "Укрграфіт" (Замовник) та ТОВ "Евріка" (Підрядник) укладено договір підряду №204/58718/04-е, за умовами якого Підрядник зобов'язався на свій риск виконати відповідно до умов даного договору роботу - ремонт внутрішніх водостоків, цех №3 корпус №2, інв. №1010203, а Замовник зобов'язався прийняти роботу та оплатити її (пункти 1.1., 2.1. договору).

Пункт 1.2. договору визначає, що вартість всіх робіт, які доручаються, на день підписання договору без ПДВ складає 145063,30грн., ПДВ складає 29012,66грн. Вартість робіт, що виконуються Підрядником, визначається твердою договірною ціною, складеною на підставі інвесторської кошторисної документації.

Розділ 4 договору встановлює, що роботи виконуються із переданих по Акту передачі матеріалів Замовника, за виключенням тих матеріалів, які за умовами даного договору надав Підрядник. При наданні матеріалів та механізмів Замовником, вартість цих затрат вираховується із договірної ціни (з виділенням ПДВ) згідно відомості ресурсів до договірної ціни.

Згідно п. 5.1. договору, оплата проводиться по факту виконання робіт протягом 20 днів після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Строки та етапи виконання робіт визначаються у Календарному плані (п.6.1). після виконання робіт Підрядник зобов'язаний письмово повідомити Замовнику про готовність до здачі-приймання робіт (розділ 6 договору).

Календарним планом №1 визначено строк виконання робіт - до 04.11.2005р. (додаток №1 до договору). У Календарному плані також передбачено: вартість матеріалу Замовника - 83850,51грн.(без ПДВ), виконання робіт - 73455,35 грн. (в т.ч. ПДВ).

Між сторонами підписана Договірна ціна на ремонт внутрішніх водостоків, цех №3, корпус 2, згідно з якою, зокрема, договірна ціна - 145063,30грн., ПДВ 29012,66грн., всього -174075,96грн; договірна ціна за вирахуванням поворотних сум (без ПДВ) -61212,79 грн.

Листом вх. №5285 від 09.11.2005р. відповідач звернувся до позивача з проханням перенести строки здачі виконаних робіт з 04.11.2005р. на 25.12.2005р., на що позивачем була дана згода.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат ТФ №КБ-3 станом на грудень 2005 року Підрядником виконано робіт на суму 20027грн., ПДВ - 4005грн., всього на суму 24033,00 грн. На підставі рахунку №29-01 від 29.12.2005р. зазначена сума платіжним дорученням №40084 від Зї.01.2006р. була перерахована на рахунок відповідача.

Листом вх. №5948 від 23.12.2005р. відповідач вдруге звернувся до позивача з проханням: враховуючи, що робота ведеться в умовах працюючого обладнання, час роботи обмежений і складає не більше 3-4 години на добу, перенести строки здачі робіт до 25.02.2006р., на що позивач відмовив.

Підставою звернення позивача до суду стало те, що строк виконання робіт закінчився 25.12.2005р., але до теперішнього часу ремонт внутрішніх водостоків не завершений.

Пункт 8.1. договору передбачає, що за порушення строків виконання робіт згідно з п.6.1 договору Підрядник сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 112532,40 грн. неустойки за період з 26.12.2005р. по 23.06.2006р., при цьому вартість невиконаних робіт визначає в сумі 125035,80 грн.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спір виник між суб’єктами господарської діяльності стосовно майново-господарських відносин, то відповідно до п.2 ст.4 та п.1 ст.175 Господарського кодексу України до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відносини сторін врегульовано договором №204/58718/04-е від 05.09.2005р. Оскільки предметом даного договору є результат, який повинен бути досягнуто шляхом виконання завдання замовника то за своєю правовою природою даний договір є договором підряду і відносини сторін щодо його виконання повинні регулюватись главою 61 ЦК України.

Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із змісту статей 11, 509 ЦК України слідує, що, зокрема, договір є підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків). Зобов'язанням є право-відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань встановлені також ст. 174 Господарського кодексу України,

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 846 цього Кодексу передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач порушив зобов'язання, встановлені договором підряду № 804/58718/04 від 05.09.2005р, не виконав роботи у повному обсязі у строки, встановлені у цьому договорі, та у наступному погоджені сторонами - до 25.12.2005р. Даний факт визнано відповідачем.

Згідно з ст.ст.610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Сторони у п.8.1 договору встановили, що за порушення строків виконання робіт згідно з п.6.1 договору Підрядник сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення. Зазначений пункт договору не суперечить наведеним вище нормам законодавства, а також ч.4 ст.230 ГК України, згідно з якою у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення неустойки основані на договорі, відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджені матеріалами справи, підлягають задоволенню, однак частково на наступних підставах.

Позивач визначає вартість невиконаних робіт наступним чином: згідно з п.1.2 договору вартість всіх робіт, що доручаються Підряднику, становить 145063,30грн. (без ПДВ), ПДВ складає 29012,66грн. Відповідач виконав роботи на суму 20027,50 грн. (без ПДВ), ПДВ становить 4005,50грн., всього 24033грн., тому вартість невиконаних робіт -125035,80 грн. (без ПДВ).

Пункт 8.1 договору, який передбачає відповідальність за порушення строків виконання робіт, не містить вказівки на те, що вартість невиконаних робіт повинна визначатися на підставі саме п.1.2 договору, у ньому є лише посилання на п.6.1 договору, у якому є, в свою чергу, відсилання на Календарний план, що встановлює строки і етапи виконання робіт.

З пункту 4.2 договору слідує, що сторони домовились про вирахування із договірної ціни (з виділенням ПДВ) вартості затрат Замовника при наданні ним матеріалів і механізмів. Зазначені обставини передбачені і в договірній ціні, згідно з якою договірна ціна - 145063,30грн., у тому числі вартість поворотних сум 83850,51грн. (вартість матеріалів поставки замовника 83124,80грн.; вартість електроенергії, що споживається машинами і інструментами Підрядника 725,71грн.), таким чином договірна ціна за вирахуванням поворотних сум становить 61212,79 грн.

Саме дотримання сторонами умов договору в частині визначення вартості виконаних Підрядником робіт (із виключенням вартості матеріалів, машин і механізмів Замовника) вбачається із довідки №КБ-3 за грудень 2005р. Вартість виконаних підрядних робіт, також із виключенням вартості матеріалів, машин і механізмів Замовника, прийнята до сплати позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №40084 від 31.01.2006р. на суму 24033грн., в т.ч. ПДВ -4005,50грн., а також взята позивачем до уваги у розрахунку позовних вимог.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. З ст.843. ст. 844 ЦК України ціна роботи у договорі включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Позивачем надано локальний кошторис №5159 на ремонт внутрішніх водостоків цех №3, корпус 2, складений станом на 4 липня 2005р., у якому є підписи осіб без зазначення посад, що не дає можливості визначити їх повноваження. Разом з тим, договірна ціна вказана як додаток до договору підряду, підписана керівниками юридичних осіб та скріплена печатками, тому суд вважає за необхідне при розрахунку позовних вимог брати до уваги договірну ціну.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вартість невиконаних робіт становить суму 41185,79грн. (61212,79 - 20027 = 41185,79). У зв'язку з цим, за вказаний позивачем період на підставі п.8.1 договору підлягає стягненню неустойка у сумі 37067грн.40 коп. (41185,79 грн. х 0,5% = 205,93 грн. за 1 день х 180 днів = 37067,40грн.).

Заперечення відповідача колегією суддів не приймаються до уваги у зв'язку з наступним.

Стаття 613 ЦК України, на яку посилається відповідач, передбачає прострочення кредитора. Згідно з цією нормою кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Приписами ст.ст.33,34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Колегія суддів вважає, що відповідач не надав належних доказів в обґрунтування відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання щодо своєчасного виконання підрядних робіт та наявності прострочення кредитора.

При цьому суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, що невиконання робіт у повному обсязі в установлений строк було обумовлено порушеннями позивача і невиконання позивачем зобов'язань по договору.

Посилання відповідача на ненадання матеріалів Замовником, що передбачено п.4.1 договору, не підтверджено належними доказами у розумінні ст.ст.32,36 ГПК України.

Відповідно до ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником. У листах відповідача з проханням перенести строки здачі виконаних робіт відсутнє посилання на ненадання позивачем матеріалів. Крім того, в матеріалах справи маються акти приймання-передачі матеріалів (цех№3), згідно з якими ТОВ "Евріка" прийняло матеріали від ВАТ "Укрграфіт". Оскільки обов'язок доказування покладено на позивача та відповідача, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що відповідач також не доказав, що отримані за цими актами матеріали були використані під час виконання умов інших договорів, укладених між сторонами, копії яких надані відповідачем.

Відповідач посилається на акт перевірки готовності до проведення капітального ремонту зливової каналізації, який не може бути визнаний належним доказом на підставі ст.36 ГПК України, оскільки суду не надано оригінал цього документу, надана копія належним чином не засвідчена. Крім того, предметом договору підряду №204/58718/04-е визначено ремонт внутрішніх водостоків.

Твердження відповідача, що невиконання ним робіт у встановлений термін пов'язано з ненаданням можливості позивачем виконувати роботу, і, як наслідок, зрив графіку, є також недоведеним на наступних підставах. Відповідач посилається в цій частині на копії виписок із журналів реєстрації нарядів-допусків, графік ремонту внутрішніх водостоків, службову записку.

Згідно з ст.850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

Графік ремонту, на який посилається відповідач, не є додатком до договору підряду, оскільки в ньому відсутнє посилання на договір, він підписаний головним енергетиком, начальником цеху №3, однак у ньому відсутнє також посилання на повноваження цих осіб підписувати такий графік від імені юридичної особи. Затвердження графіку технічним директором ВАТ "Укрграфіт" не тотожне підписанню і графік не може бути визнаний певним договором, підписаним уповноваженими представниками сторін, який би визначав, що строки виконання робіт встановлені при умові дотримання виконання монтажних робіт згідно з ПОР, щоденного відключення тролів і можливості роботи по 7-8 годин. У договорі підряду відсутнє посилання на ці умови. Копії виписок із журналів реєстрації нарядів-допусків підтверджують факт відкриття та закриття нарядів-допусків ТОВ "Евріка" у зазначенні в цьому журналі дні, однак не є підтвердженням факту, що в інші дні відповідачу не була надана можливість працювати. Службова записка позивача стала підставою для погодження позивача на перенесення строку здачі виконання робіт з 04.11.2005р. на 25.12.2005р., тобто позивач врахував зазначені в ній обставини. Однак, вона не може бути належним доказом ненадання можливості позивачем виконати роботу відповідачу в строк до 25.12.2005р.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ст. 837 ЦК України, п.1.1 договору підряду відповідач зобов'язаний виконати роботу на свій ризик. Укладаючи договір, погоджуючись на зазначений в договорі строк виконання підрядних робіт і зобов'язуючись виконати їх в цей строк, відповідач повинен був ознайомитися з умовами виконання робіт, у тому числі ознайомитися з тими актами, які встановлюють дотримання правил техніки безпеки, Положенням про застосування нарядів-допусків при проведені робіт підвищеної небезпеки, оскільки у договорі підряду окремим розділом 11 встановлено "Безпеку праці". У цьому ж розділі передбачено, що підрядник несе відповідальність за забезпечення безпечних умов праці для працівників, передбачених картами безпеки, ПОР, ППР та інш.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврика», м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2006р. у справі №20/216 без змін.

  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кагітіна Л.П.  Яценко О.М.