ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 92814/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Держкомзему у Буському районі Львівської області на постанову Буського районного суду Львівської області від 30 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Буської районної державної адміністрації Львівської області, управління Держкомзему у Буському районі Львівської області, Олеської селищної ради Буського району Львівської області, третя особа - ОСОБА_3 про внесення змін до Державного акту на право приватної власності на землю, зобов'язання виділення земельної ділянки сінокосу із земель запасу для пайовиків СТзОВ «Теребежівське»,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 21.10.2010 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Буської районної державної адміністрації Львівської області, управління Держкомзему у Буському районі Львівської області, Олеської селищної ради Буського району Львівської області, третя особа - ОСОБА_3 в якому, уточнивши позовні вимоги, просив зобов'язати управління Держкомзему у Буському районі внести зміни в Державний акт на право приватної власності на землю виданого на ім'я ОСОБА_4 та включити земельну ділянку сінокосу в розмірі 0,2516 га, що розташована на території Олеської селищної ради Буського району Львівської області із земель запасу в урочищі «Біля ставу» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В позовній заяві зазначає, що згідно рішення Буської районної Ради від 21.02.1997 року йому було надано для ведення селянського фермерського господарства в постійне користування 4,5 га. сінокосу на території Олеської селищної Ради Буського району, якою він користувався з 1992 року разом із своїм батьком ОСОБА_5. У 1997 році батько помер і йому, як керівнику фермерського господарства «Дзвін» дана земельна ділянка згідно вказаного вище рішення Буської РДА була передана у постійне користування. 20.06.2001 р. на спірну земельну ділянку йому був виданий Державний акт на право постійного користування серія 1-ЛВ № 020527. У 2009 році члени фермерського господарства «Дзвін» в особі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулись із письмовими заявами до Олеської селищної Ради про включення їх у списки паювання із земель фермерського господарства «Дзвін», однак їм було відмовлено у цьому у зв»язку з тим, що на даній земельній ділянці, контур 898, кормові угіддя згідно розпорядження Буської РДА від 14.08.2000 р. всупереч рішення Буської РДА, помилково були передані пайовикам СТзОВ «Теребежівське», в тому числі ОСОБА_3, яка не використовує цієї земельної ділянки і не знає де вона знаходиться, так як земля їй була передана формально.

Постановою Буського районного суду Львівської області від 30 червня 2011 року позов задоволено. Зобов'язано управління Держкомзему у Буському районі внести зміни в Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЛВ №077164 від 20.03.2000 року виданого управлінням Держкомзему у Буському районі Львівської області на ім'я ОСОБА_4 та включити земельну ділянку сінокосу в розмірі 0,2485 га, що розташована на території Олеської селищної ради Буського району Львівської області із земель запасу в урочищі «Біля ставу» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Держкомзему у Буському районі Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що ухвалене рішення є незаконним, оскільки управління Держкомзему у Буському районі Львівської області не в змозі виконати дане рішення - внести зміни в Державний акт на право приватної власності на землю, так як нормативно-правовими актами не передбачено їх повноваження по внесенню таких змін.

Сторони та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити .

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Буської РДА від 21.02.1997 року позивачу надано для ведення селянського фермерського господарства у постійне користування 4,5 га. сінокосу (контур № 897) на території Олеської селищної Ради Буського району Львівської області.

20.06.2001 p. ОСОБА_6 на підставі вищезазначеного рішення від 21.02.1997 р. видано Державний акт на право постійного користування серія 1-JIB № 020527.

У 2009 році позивач звернувся з письмовою заявою до Олеської селищної Ради щодо включення в списки паювання із земель фермерського господарства «Дзвін», в чому йому було відмовлено у цьому у зв»язку з тим, що на даній земельній ділянці, контур 898, кормові угіддя згідно розпорядження Буської РДА від 14.08.2000 р. всупереч рішення Буської міської Ради, помилково були передані пайовикам СТзОВ «Теребежівське», в тому числі ОСОБА_4.

З повідомлення Олеської селищної Ради від 14.06.2011 р. № 128 вбачається, що пайовикам ТзОВ «Теребежівське» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_13 було помилково виділено 3,4581 га. сінокосу, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_1 і вони згідні одержати свої земельні ділянки сінокосу із земель запасу в урочищі «біля ставу».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на законодавчому рівні не передбачено порядок скасування (анулювання) державних актів на право власності на землю у випадку, якщо його видано помилково, однак з огляду на положення ст.ст. 2, 6, 17 КАС України суд вважає, що між сторонами виник адміністративний спір та порушене право позивача підлягає захисту.

Не заперечуючи право позивача на захист порушеного права, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції розглянуто справу з порушенням предметної підсудності, а також покладення обов»язку на управління Держкомзему у Буському районі внести зміни в Державний акт на право приватної власності на землю виданого на ім'я ОСОБА_4 без прийняття такого рішення у встановленому законом порядку здійснено без врахування повноважень управління.

Згідно п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам ( п.1 ч.2 КАС України )

Оскільки вимога позовної заяви-зобов'язати внести зміни в Державний акт на право приватної власності на землю виданого на ім'я ОСОБА_3 та включити земельну ділянку сінокосу в розмірі 0,2516 га, що розташована на території Олеської селищної ради Буського району Львівської області із земель запасу в урочищі «Біля ставу» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва-спрямована відповідачу управлінню Держкомзему у Буському районі, який є органом державної влади, то дана справа підсудна окружному адміністративному суду.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що згідно нормативно-правових актів організація та виділення земельних часток (паїв) здійснюється шляхом виготовлення проекту землеустрою, а не простої заміни земельних ділянок в Державному акті на право приватної власності на землю.

Так, згідно ч.2 п.7 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін, а не управлінням Держкомзему у Буському районі Львівської області.

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. ( ст. 26 Закону України «Про землеустрій» ).

Розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону, а не управління Держкомзему у Буському районі Львівської області.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Відповідно до п.12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, а не управління Держкомзему у Буському районі Львівської області.

Відповідно до п.2 ст.186 Земельного кодексу України зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти, а не управлінням Держкомзему у Буському районі Львівської області.

Згідно Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» від 04.05.1999 року №43, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 04.06.1999 року за №354/3647 із змінами не передбачено скасування чи внесення змін в державні акти.

Крім того, відповідно до ст.7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями, які отримали в установленому законом порядку ліцензії на проведення землевпорядних робіт, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.

Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Розробником технічної документації по розпаюванню земель СТзОВ «Теребежівське» на території Олеської селищної ради Буського району в 1999-2000 роках був не відповідач, а Державне підприємство «Західгеодезкартографія», яке відповідно до ст..900 ЦК України може нести відповідальність у разі недоведення, що помилка сталося не з його вини.

На погляд колегії суддів, згода третьої особи на заміну земельної ділянки, не звільняє відповідачів обв»язку здійснити таку заміну у встановленому законом порядку.

Водночас, згідно вказаних вище нормативно-правових актів та Положення про управління Держкомзему у Буському районі Львівської області, внесення змін в Державні акти на право приватної власності на землю не входить в компетенцію управління.

Відповідно до п.2 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги висновки суду спростовують, а тому така підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.3, 202 п.2,4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу управління Держкомзему у Буському районі Львівської області задовольнити.

Постанову Буського районного суду Львівської області від 30 червня 2011 року у справі №2а-2034/11 скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук