У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.12.06 Справа №15/233/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Мойсеєнко Т. В. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: Соболева Д.І., довіреність № 4 від 17.01.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Фабрика делікатесних сирів”, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2006р. по справі №15/233/06
за позовом: Відкритого акціонерного товариства ”Вапнярський молокозавод”,смт. Вапнярка, Томашпільского р-ну, Вінницької обл.
до відповідача: Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, м.Запоріжжя.
про стягнення суми
встановив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2006р. у справі №15/233/06 (суддя Колодій Н.А.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ”Вапнярський молокозавод”смт. Вапнярка, Томашпільского р-ну, Вінницької області задоволені частково. Стягнуто з Приватного підприємства „Фабрика делікатесних сирів”, м. Запоріжжя на користь Відкритого акціонерного товариства ”Вапнярський молокозавод”смт .Вапнярка 10280грн.00коп.- основного боргу, 213грн.80коп.- витрат на державне мито і 118 грн.00 коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення основного боргу у сумі 11100грн.00коп. провадження по справі припинено.
Судом першої інстанції встановлено, що по видатковій накладній № 1538 від 24.10.2005р. та довіреності серії ЯЗЛ №422106 відповідач одержав у позивача товар на суму 44000грн.Надані до суду документи в сукупності суд оцінив як наявність між сторонами угоди з купівлі-продажу.
Посилаючись на ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526,530 Цивільного кодексу України суд визнав законими та обґрунтованими вимоги позивача в частині 10280грн.00коп. основного боргу, 213грн.80коп. держмита і 118грн.00коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та присудив їх до стягнення.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Приватне підприємство „Фабрика делікатесних сирів”, м. Запоріжжя звернулось з апеляційною скаргою. Заявник вважає, що рішення винесено з порушенням норм процессуального права. Зокрема, оскаржуване рішення господарського суду не підписано суддею, який розглядав справу, що згідно з п.п.4 ч.3 ст.104 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення.
До того ж вважає, що судом неповно вивчені обставини, що мають значення для справи, в результаті чого, висновки, викладені в рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи.
Так, на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на видаткову накладну № 1538 від 24.10.2005р. та довіреність серії ЯЗЛ №422106.
Суд на підставі зазначених документів дійшов до виснову, що позивач передав, а відповідач отримав товар.
На думку заявника, такий висновок суду є невірним, оскільки довіреність не містить відомостей на одержання якого товару вона видана, а крім того, кількість товару , одержаного по вказаній довіреності не відповідає вищезазначеній видатковій накладній. До того ж, в накладній немає посилань на довіреність.
Заявник вважає, що факт одержання товару не є встановленим, а висновок суду є хибним.
За вказаних обставин просить рішення господарського суду Запорізької області у справі № 15/233/06 від 14.08.2006р. за позовом ВАТ „Вапнярський молокозавод” до ПП „Фабрика делікатесних сирів” скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга ПП „Фабрика делікатесних сирів”м.Запоріжжя прийнята до розгляду та призначена слуханням на 19.10.2006р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. за № 2949 розгляд справи передано колегії суддів у складі: головуючий - Коробка Н.Д. (доповідач), суддів : Кагітіна Л.П., Яценко О.М.
В судовому засіданні 19.10.2006р. представник заявника підтримав вимоги з підстав, викладених в апелляційній скарзі.
Представник позивача проти тверджень відповідача заперечує і вважає, що вони спростовуються залученими до справи доказами.
В засіданні суду оголошувались перерви до 09.11.2006р, 07.12.2006року, розгляд справи відкладався до 23.11.2006року.
Склад колегії суду змінювався. Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №3505 від 06.12.2006р., розгляд справи передано колегії суддів у складі: головуючий - Коробка Н.Д. (доповідач), суддів: Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М.
В зв'язку зі зміною колегії суддів розгляд скарги розпочато з початку. Представник позивача в судове засідання не з'явився. Телеграмою від 05.12.2006року просить розглянути справу без його участі.
За згодою відповідача, засідання суду апеляційної інстанції закінчено 07.12.2006р., оголошенням вступної та резолютивної частин постанови.
Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно озглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав передбачених ст.104 ГПК України для зміни чи скасування судового акту , виходячи з наступного.
Як вірно зазначено судом першої інстанції цивільні права та обов'язки відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків. Отже, на підставі видаткової накладної №1538 від 24.10.2005р. між сторонами виникли зобов'язальні відносини. Оцінюючи вказану накладну колегія апеляційної інстанції константує факт укладення між сторонами договору купівлі-продажу, оскільки накладна містить всі істотні умови для укладання угоди з купівлю-продажу, а саме: предмет купівлі - продажу, його кількість та ціну. Встановивши обставини передачі товару по спірній накладній від ВАТ „Вапнярський молокозавод” Приватному підприємству „Фабрика делікатесних сирів” та дослідивши на їх підтвердження докази господарський суд дійшов вірного висновку про наявність між сторони зобов'язальних відносин. Згідно накладної №1538 від 24.10.2005р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 44000грн.00коп. і у нього виникло зобов'язання зі сплати одержаного товару. Як підтверджено матеріалами справи відповідач сплатив отриманий товар у сумі 33720грн.00коп., а саме: 08.02.2006р. відповідачем перераховано 4720грн.00коп., 03.03.2006р. 2900грн.00коп., 10.03.2006р. 5000грн.00коп., 15.03.2006р. 10000грн.00коп.
Крім того, 23.06.2006р. та 13.07.2006р., тобто після звернення позивача до суду відповідач сплатив загальну суму 11100грн.Таким чином заборгованість становить 10280грн.00коп.
Зобов'язання згідно ст.193 Господарського кодексу України , ст.526 Цивільного кодексу України мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у впевних умовах звичайно ставляться.
Всупереч вимогам ст.33 ГПК України, що кожна сторона повинна довемсти ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень відповідач не надав суду доказів, як не одержання товару, так і його оплати.
Заперечення відповідача щодо не отримання товару спростовуються слідуючим.
Згідно п.10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей , документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.
Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.
Про використання довіреності, або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів, тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом „невикористана” і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.
Матеріалами справи підтверджено, що довіреність отримувача відповідача серії ЯЗЛ №422106 знаходилась у позивача. Наданий на вимогу суду відповідачем журнал реєстрації довіреностей не містить відомостей про повернення , невикористання або анулювання довіреності.
Таким чином, висновок суду щодо стягнення з відповідача 10280 грн.00коп основного боргу є вірним.
Колегія судів підтримує висновок суду щодо припинення провадження по справі в сумі 11100грн.00коп.на підставі пункту 1.1 ст.80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована позивачу після звернення його з позовом до суду.
Не знайшли свого підтвердження доводи заявника апеляційної скарги щодо не підписання рішення суддею. Оригінал рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2006р. по справі №15/233/06 підписаний суддею Колодій Н.А.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.101, п.1.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Фабрика делікатесних сирів” м.Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2006р. у справі №15/233/06 - залишити без змін.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Мойсеєнко Т. В. Шевченко Т. М.