У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.11.06 Справа №14/196-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Кричмаржевський В.А. , Шевченко Т. М.
При секретарі: Акімовій Т.М.
За участю представників:
позивача: Корнієнко С.М., голова ЖБК.
відповідача: Корунчак Л.А., довіреність № 07/1050-06 від19.01.2006року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №122, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 21.08.2006р.
по справі №14/196-06
за позовом: Житлово-будівельного кооперативу №122, м. Херсон
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія„ Херсонобленерго”,м. Херсон
про стягнення суми
встановив:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.08.2006р. у справі № 14/196-06 (суддя Гридасов Ю.В.) в позові Житлово-будівельному кооперативу №122, м. Херсон про стягнення з ВАТ „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго”, м. Херсон 2508грн.16коп. основного боргу, 870грн.33коп. індексу інфляції, 270грн.40коп. -3% річних та 947грн.62коп. пені відмовлено в повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України не надано письмових доказів, щодо підписання або ж отримання відповідачем щомісячних актів виконаних робіт, які у відповідності до умов п.2.3 договору, є підставою для здійснення відповідачем оплати. Вказана обставина свідчить про відсутність прос рочки виконання грошового зобов’язання щодо сплати основного боргу, інфляційних, 3% річних та пені.
Не погоджуючись з винесеним судовим актом, ЖБК №122, м. Херсон звернувся з апеляційною скаргою. Заявник вважає, що рішення у справі винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, вважає, що в описовій частині рішення не викладене клопотання позивача про збільшення позовних вимог і не вказано чи приймає його суд чи відхиляє, що є порушенням процесуального права.
Єдиним обґрунтуванням відмови в позові суд зазначив не надання письмових доказів, щодо підписання або отримання відповідачем щомісячних актів виконаних робіт, які є підставою для здійснення оплати. Таке ствердження суду, на думку заявника, згідно п.3.ч1. ст.104 ГПК України є підставою для скасування рішення, так як не відповідає обставинам справи, оскільки відповідач не надав належних доказів не отримання ним актів виконаних робіт.
Не виконання відповідачем своїх обов’язків по п.3.2.3 договору є односторонньою відмовою від виконання умов договору та порушення вимог ст.ст.526,527, ч.1ст.903 Цивільного Кодексу України. Позивач вказує, що в договорі, укладеному між сторонами у справі відповідач взяв на себе зобов’язання сплачувати виконані позивачем роботи. В зв’язку з відмовою відповідача підписати акти виконаних робіт та оплатити виконані роботи суд, як вказує заявник, повинен був прийняти зазначене до уваги і не визнавати акт підписаний однією стороною не дійсним.
За вказаних обставин просить рішення господарського суду Херсонської області від 21.08.2006року по справі №14/196-06 скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга житлово-будівельного кооперативу №122, м. Херсон прийнята до розгляду та призначена слуханням на 30.11.2006р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 29.11.2006року № 3431розгляд справи передано колегії суддів у складі: головуючий – Коробка Н.Д.(доповідач), суддів: Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М.
Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні вважає апеляційну скаргу необґрунтованою виходячи з наступного: у позивача взагалі відсутні підстави щодо вимог боргу, оскільки договір, на який посилається позивач є неукладеним. До того ж позивачем не надано документів, які підтверджують заборгованість відповідача, розрахунок позову зроблений невірно. Просить суд залишити рішення господарського суду Херсонської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Від представників сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення стенографічного аудіо-відеозапису судового процесу. За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рушення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав передбачених ст.104 ГПК України для зміни чи скасування судового акту, виходячи з наступного.
Позовні вимоги заявлені на підставі зобов’язань, які виникли з договору від 03.06.2000року №47 «Про розрахунок житлових організацій та підприємств за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання».
Згідно ст.4 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963року) підставою виникнення цивільних прав і зобов’язань в тому числі були, угоди, передбачені законом, а також угоди, хоч і непередбачені законом, але такі, що не протирічать йому.
Положенням про порядок відшкодування власникам житла витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду і збирання платежів з населення, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 17.10.1996року №87, на яке посилається позивач встановлено, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання здійснюється на підставі договорів, які укладаються між житлово-експлуатаційними організаціями та виробниками послуг із зазначенням його виконання.
П.10 вказаного Положення визначено, що розрахунки відшкодування вказаних витрат проводяться на договірних умовах.
Згідно п.12 Порядку проведення розрахунків житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.09.1999року №235, цей порядок визначає взаємовідносини між житловими організаціями та підприємствами-постачальниками електроенергії під час укладання договорів, а витрати на ТО внутрішньобудинкових мереж та обладнання від увідного пристрою (автоматичного вимикача вводу) до щитків (лічильників), які призначені для електроживлення квартир, відшкодовуються житлово-експлуатаційними організаціями за їх розрахунками відповідно до цього Порядку в обсягах, визначених договором (п.1.5.).
На виконання наказів Державного комітету України по Житлово-комунальному господарству від 17.10.1996року №88 та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.09.1999року № 235 Відкрите акціонерне товариство „Херсонобленерго”, м. Херсон направило на адресу Житлово-будівельного кооперативу №122, м. Херсон проект договору від 03.06.2000року №47 «Про розрахунок житлових організацій та підприємств за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання».Відповідачем вказаний договір було підписано з протоколом розбіжностей, про що у самому договорі є застереження. Відповідно до ст.10 Арбітражно-процесуального кодексу України, що діяв на той час, розбіжності, що виникали між підприємствами, організаціями при укладанні господарських договорів, розглядалися керівниками чи заступниками керівників підприємств та організацій або за їх уповноваженням іншими особами.
При наявності заперечень щодо умов договору підприємство чи організація, які одержали проект договору, повинні були скласти протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та у 20-денний строк надіслати другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Підприємство, організація, які одержали протокол розбіжностей, зобов’язані розглянути його, вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною, включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися не врегульованими, передати в цей же строк на вирішення Арбітражного суду.
Якщо підприємство чи організація, які одержали протокол розбіжностей, щодо умов договору, заснованого на державному замовленні не передадуть розбіжностей, що залишились не врегульованими, на вирішення Арбітражного суду в зазначений строк, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. В інших випадках договір вважається не укладеним.
Судом апеляційної інстанції встановлено що заходів, щодо узгодження розбіжностей сторонами не вжито, на розгляд суду не врегульовані розбіжності не було передано. Таким чином, договір вважається не укладеним, а зобов’язання за ним не виниклими.
Всупереч вимогам ст.33 ГПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач не надав суду доказів що між сторонами взагалі виникли зобов’язальні відносини. В позові слід відмовити. При таких обставинах апеляційна інстанція підтримує висновок суду першої інстанції, підстав для скасування чи зміни рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.101, п.1.ст.103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
.
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №122, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 21.08.2006року по справі №14/196-06 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 21.08.2006року по справі № 14/196-06 – залишити без змін.
Постанова оформлена і підписана відповідно до ст..84 ГПК України 04.12.2006р.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Кричмаржевський В.А. Шевченко Т. М.