ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"01" жовтня 2014 р. Справа № 918/213/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши заяву ПАТ "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення суду від 26.03.2013 р. у справі №918/213/13-г

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення 3% річних в розмірі 19701252 грн. 76 коп.

за участю прокуратури міста Рівне

Представники :

від ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" : Чижевська Р.В.

від ПАТ "Рівнеазот" : Никонець Д.А.

від органу прокуратури : Ковальчук Л.В.

У судовому засіданні були присутні вільні слухачі:

- ОСОБА_5

- ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Рівненської області 26.03.2013 р. прийнято рішення у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 3% річних в розмірі 19 701 252 грн. 76 коп., яким позов задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014 р. дане рішення суду залишено без змін.

01 жовтня 2014 року від прокуратури міста Рівне через канцелярію суду надійшло письмове повідомлення №56-7945вих-14 про вступ у справу №918/213/13-г.

Відповідно до ч.1-3 ст.29 ГПК України Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Тому повідомлення органу прокуратури №56-7945вих-14 від 01.10.2014 р. прийнято судом.

Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" звернулося до господарського суду Рівненської області із заявою №258-юв від 22.07.2014 р. про відстрочку виконання рішення суду від 26.03.2013 р. у справі №918/213/13-г за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 3% річних в розмірі 19701252 грн. 76 коп.

В обґрунтування поданої заяви ПАТ "Рівнеазот" зазначає, що останній є бюджетоутворюючим підприємством, яке на сьогоднішній день перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства. В разі виконання рішення, прийнятого по даній справі та стягнення заборгованості ПАТ «Рівнеазот» може припинити свою діяльність повністю, що матиме негативні наслідки як для працівників підприємства - мешканців міста Рівного та Рівненської області, які залишаться без роботи так і для державного та місцевих бюджетів, до яких ПАТ «Рівнеазот» регулярно сплачує податки та збори встановлені чинним законодавством.

Згідно поданої податковому органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування становлять 4 625 319 554 грн., в той час як витрати становлять 5 528 127 436 грн. Об'єкт оподаткування при таких показниках є від'ємним та становить: - 902 807 882 грн. Кошти на банківських рахунках ПАТ «Рівнеазот» майже відсутні. Крім цього, коливання курсу гривні, нестабільна соціально - політична, економічна ситуація в країні негативно впливає на діяльність підприємства, що має наслідком зниження фінансових показників.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надала заперечення на заяву ПАТ «Рівнеазот» про відстрочку виконання рішення в яких зазначає, що доводи викладені в заяві Відповідача є безпідставними та необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому дана заява не підлягає задоволенню. Вважає, що у Відповідача відсутні такі обставини особливого характеру, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Посилання Відповідача на важкий фінансовий стан підприємства не є виключною обставиною у розумінні ст. 121 ГПК України, з наявністю якої пов'язується можливість надання відстрочки виконання рішення. Крім того Позивач зазначає, що НАК «Нафтогаз України», забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, НАК «Нафтогаз України» як державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. НАК «Нафтогаз України» для безперервного постачання газу споживачам, повинна постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на користь НАК «Нафтогаз України».

Крім того, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надала письмові доповнення до заперечень на заяву ПАТ «Рівнеазот» про відстрочку виконання рішення, у яких вказує, що коштами, які надходять до Компанії проводяться розрахунки за отриманий природний газ за договорами з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", яка в свою чергу природний газ закуповує за зовнішньоекономічними контрактами у іноземних імпортерів. Умовами зовнішньоекономічних контрактів за якими закуповується природний газ для більшості категорій споживачів України встановлені чіткі та жорсткі строки розрахунків за спожитий газ. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою зупинення постачання природного газу на територію України. Ненадходження коштів від органів ДВС завдає значних збитків Державі, так як кошти не можуть бути спрямовані на розрахунки з НАК "Нафтогаз України" та веде до зменшення податкових надходжень до Державного бюджету України.

Враховуючи все викладене ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить суд відмовити повністю заявнику у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі.

До початку розгляду у засіданні суду по суті поданої заяви №258-юв від 22.07.2014 р. про відстрочку виконання рішення через канцелярію суду від ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшло письмове клопотання №31/15-7701 від 30.09.2014 р., прохальна частина якого викладена наступним чином: " залучити до участі у судовому процесі представників засобів масової інформації, а саме, допустити до участі у розгляді справи №918/213/13-г вільних слухачів : гр. ОСОБА_6 та гр.ОСОБА_7.

На дане клопотання суд зазначає, що принцип гласності є конституційним принципом, який належить до основних засад судочинства, встановлених у ст. 129 Конституції України.

Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (надалі - Закон) у якості однієї з засад організації судової влади визначає гласність і відкритість судового процесу. Так, відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону, розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом. (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.4-4 ГПК України "Гласність розгладу справ" розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Отже, зважаючи на наведені вище правові норми, беручи до уваги, що справа №918/213/13-г не містить державної, комерційної або банківської таємниці, та сторони не вимагали її конфіденційного розгляду, та виходячи зі змісту поданого клопотання ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" №31/15-7701 від 30.09.2014 р., суд вважає можливим задоволення останнього. Тому у судове засідання допущені вільні слухачі.

Також, у судовому засіданні 01.10.2014 р. представник ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" заявив усне клопотання про проведення відеозапису судового процесу із застосуванням стаціонарної апаратури.

На таке клопотання суд звертає увагу, що згідно зі статтею 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відео плівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відео плівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відео зйомки, який передбачений статтею 307 ЦК України, є істотною гарантією реалізації особистих немайнових прав: права на індивідуальність (стаття 300 ЦК України), права на особисте життя (стаття 301 ЦК України), права на повагу до гідності та честі стаття 297 ЦК України), права на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України) тощо.

Під поняттям "фото-, кіно-, теле-, чи відео зйомка" слід розуміти процес фіксації фактів на відповідні фото-, кіно-, теле-, чи відео носії.

Як уже зазначалося вище, Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (надалі - Закон) у якості однієї із засад організації судової влади визначає гласність і відкритість судового процесу.

Поряд з тим, чинним Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано проведення відеозапису судового засідання.

У такому випадку за аналогією можуть бути застосовані норми чинних Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України. Стаття 6 Цивільного процесуального кодексу України та стаття 12 Кодексу адміністративного судочинства України, які містять аналогічні за змістом положення, визначають, що проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

Представник ПАТ "Рівнеазот" заперечив проти відеозапису судового засідання із застосуванням стаціонарної апаратури, про що надав відповідне письмове клопотання.

За таких обставин, суд вважає неможливим задоволення усного клопотання ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та проведення в залі судового засідання відеозапису із застосуванням стаціонарної апаратури.

У судовому засіданні 01.10.2014 р. представник заявника підтримав доводи, що викладені у письмовій заяві №258-юв від 22.07.2014 р. про відстрочку виконання рішення суду від 26.03.2013 р. у справі №918/213/13-г.

Натомість представник ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надав пояснення, які співпадають з позицією, що висвітлена у письмових запереченнях на подану заяву та доповненнях до заперечення. Просить в задоволенні заяви відмовити.

Розглянувши матеріали поданої заяви, які надані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що заяву ПАТ "Рівнеазот" слід задоволити частково. При цьому господарський суд виходив з такого.

За умовами статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

ПАТ «Рівнеазот» є бюджетоутворюючим підприємством, яке на сьогоднішній день перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства. В разі виконання рішення, прийнятого по даній справі та стягнення заборгованості ПАТ «Рівнеазот» може припинити свою діяльність повністю, що матиме негативні наслідки як для працівників підприємства - мешканців міста Рівного та Рівненської області, які залишаться без роботи так і для державного та місцевих бюджетів, до яких ПАТ «Рівнеазот» регулярно сплачує податки та збори встановлені чинним законодавством.

Згідно поданої податковому органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування становлять 4 625 319 554 грн., в той час як витрати становлять 5 528 127 436 грн. Об'єкт оподаткування при таких показниках є від'ємним та становить: - 902 807 882 грн. Кошти на банківських рахунках ПАТ «Рівнеазот» майже відсутні, що підтверджується довідками банку «Фінанси та кредит» , ПАТ «Банк Кліринговий дім» та філією ПАТ «Укрексімбанк» м.Рівне. Крім цього, коливання курсу гривні, нестабільна соціально - політична, економічна ситуація в країні негативно впливає на діяльність підприємства, що має наслідком зниження фінансових показників.

Негативні наслідки для підприємства мали й інфляційні процеси в економіці держави. Так, за даними Держкомстату середній індекс інфляції за період 2010-2013 роки склав 103,5 %, а за період січень - липень 2014 року зріс до 115,57 %.

Разом з тим ПАТ «Рівнеазот» за три місяці 2014 року вдалося збільшити виробництво вапняково-аміачної селітри на 2,14% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Так за цей час було вироблено 130 320 тонн (+2 732 тонн порівняно з аналогічним періодом попереднього року) цього міндобрива.

Крім цього ПАТ «Рівнеазот» збільшило у цьому ж періоді виробництво і аміаку рідкого технічного у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Приріст виробництва рідкого аміаку становив 1 083 тонн.

Випуск та реалізація інших видів міндобрив, зокрема аміачної селітри, знизився. За перший квартал 2014 року ПАТ «Рівнеазот» виготовив 138 309 тонн аміачної селітри, 11 933 тонни аміаку водного технічного та 191 651 тонну неконцентрованої азотної кислоти. Обсяг виробництва мінеральних добрив у перерахунку на 100% поживних речовин за три місяці 2014 року склав 85 124 тони.

Рентабельність підприємства прямо пропорційно залежить від попиту на ринку. ПАТ «Рівнеазот» використовує підвищення попиту на те чи інше міндобриво для нарощення обсягів виробництва найбільш затребуваного виду мінеральних добрив.

Всі ці обставини значно ускладнюють виконання ПАТ «Рівнеазот» рішення господарського суду Рівненської області 26.03.2013 р. у справі №918/213/13-г.

Окрім цього, відповідно до позиції Вищого господарського суду України, викладеній у його Постанові від 09.04.2008 року у справі № 1/13, до обставин, що ускладнюють виконання рішення, відносяться нерентабельність підприємства, наявність боргу перед ним інших контрагентів (відмовлено у порушенні провадження з перегляду ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.06.2008року).

Характерною особливістю 2014 року є отримання хімічними підприємствами природного газу за порівняно нижчими з минулим роком цінами, що, безумовно, позначиться на рівні собівартості виробництва продукції, а відповідно і цінах. Згідно з Постановою КМУ № 951 від 30 грудня 2013р. рекомендовано Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, за погодженням із Міністерством економічного розвитку і торгівлі встановити з 1 січня 2014 р. граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання - 3113 грн. за 1000 куб. м на І квартал 2014 р. (без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 %, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом). Оскільки при виробництві азотних добрив частка природного газу є важливою складовою їх собівартості, то слід очікувати певної стабілізації оптово-відпускних цін та прогнозованого їх збереження впродовж 2014 року. Внаслідок цього очікується стабілізація фінансового стану ПАТ «Рівнеазот».

Все вищенаведене та вказані фінансові показники і статистичні дані свідчать про:

1.початок стабілізації фінансового стану підприємства лише з січня 2014 року,

2.збитковість підприємства через незалежні від нього причини (зменшення попиту на азотну продукцію, постійне зростання тарифів на електроенергію та природний газ),

3.негативний вплив на господарську діяльність підприємства інфляційних процесів в економіці України.

Слід зауважити, що Вищий господарський суд України у своїй Постанові від 08.10.2013 року у справі № 11/5014/1672/2012 погодився з судами попередніх інстанцій, які визнали за достатні таки підстави для відстрочення виконання рішення, як тяжкий матеріальний стан підприємства, зростання кредиторської заборгованості, зростання цін на природний газ, що обумовило зростання собівартості продукції тощо.

Керівництво підприємства-боржника вживає всіх можливих заходів для стабілізації та забезпечення сталого функціонування підприємства в умовах зростання кризових явищ в Україні, водночас шукає способи погашення існуючої кредиторської заборгованості. Однак, вирішення проблем спрямованих на зміцнення фінансової стабільності ПАТ «Рівнеазот» потребує певного часу.

Враховуючи усі викладені вище обставини господарський суд прийшов до висновку про доцільність та можливість часткового задоволення заяви відповідача та надання відстрочки виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 р. у справі №918/213/13-г строком на 3 (три) роки.

Поряд з тим, слід зауважити, що надання відстрочки виконання судового рішення строком на 10 років, як на цьому наполягає відповідач, порушить право позивача на своєчасне виконання рішення суду. При цьому надання відстрочки виконання судового рішення строком на 3(три) роки з урахуванням викладених вище фактичних обставин надає відповідачеві можливість у повному обсязі сплатити стягнуті судовим рішенням грошові кошти, а позивачеві - отримати повне фактичне виконання рішення суду.

Позивач проти вимог заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення заперечив та послався на важке фінансове становище підприємства - ДП "Газ України" НАК «Нафтогаз України», а також на те, що відстрочка виконання рішення суду у даній справі зробить критичним фінансове становище позивача.

При цьому Позивач не надав документального підтвердження викладених у запереченнях доводів, зокрема, відомостей щодо наявності боргів та необхідності постійного проведення розрахунків з ними, тощо. Натомість до письмових заперечень на заяву про відстрочку виконання рішення суду в якості доказів подав лише судову практику по аналогічних спорах. Крім того Позивач не довів належними доказами того, що він є підприємством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 р. у справі №918/213/13-г задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 р. у справі №918/213/13-г строком на 3 роки.

Суддя Бережнюк В.В.