Справа № 761/23859/14-ц

Провадження №2-н/761/596/2014

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті заяви

22 вересня 2014 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Гриньковська Н.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр", боржник: ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року заявник звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги квартири АДРЕСА_1, у розмірі 2009,90грн.

Розглянувши матеріали заяви та документи, долучені до неї, суддя дійшов висновку, що у прийнятті заяви необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.97 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відповідно до п.9. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Так, на підтвердження обставин, викладених у заяві, заявником надано копію акту від 03.10.2013р. прийому-передачі замовником - ПАТ "ХК "Київміськбуд" інвестору - ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, а також, копію наказу №31/2 від 01.07.2013р. директора ТОВ "Перший український експертний центр" про прийняття 01.07.2013р. на обслуговування та експлуатацію ряд будинків, зокрема й житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до рішення правління ПАТ "ХК "Київміськбуд" №47 від 05.12.2012р.

Між тим, заявником не надано належних доказів того, що у період, за який заявник ставить питання про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: з липня 2013р. по липень 2014р., вказана вище квартира належала на праві власності саме ОСОБА_1 Адже, доданий заявником акт від 03.10.2013р. прийому-передачі замовником - ПАТ "ХК "Київміськбуд" інвестору - ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 не є належним доказом того, що ОСОБА_1 є власником вказаної квартири.

При цьому, суд звертає увагу, що на виконання вимог ч.6 ст.100 ЦПК України суддею був направлений запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС стосовно надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) боржника.

Згідно відомостей адресно-довідкового відділу ГУДМС України в м.Києві, з 22.02.2002р. гр.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, як вказував заявник, боржник неодноразово попереджалася працівниками товариства про наявну у неї заборгованість за житлово-комунальні послуги. Натомість, в матеріалах справи відсутні докази щодо цього, а також, відсутні докази отримання гр.ОСОБА_1 вказаних попереджень за адресою, зазначеною у заяві про видачу судового наказу.

Таким чином, оскільки із заяви про скасування судового наказу і поданих до неї документів вбачається спір про право, вважаю за необхідне у прийнятті заяви про видачу судового наказу відмовити.

Роз'яснити, що за змістом ч.2 ст.101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.ст. 97, 100, 101, 109 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр", боржник: ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя