Судове рішення #388369
4/215-06

У к р а ї н а


ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

Іменем України

28.09.06                                                                                       Справа №4/215-06


Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:


Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кагітіна Л.П.  , Яценко О.М.


при секретарі: Шерник О.В.

За участю:

представника позивача: Салівонський О.М.,  дов. № б/н від 23.06.05,.

представника відповідача: Філіпчук Є.П., дов. № б/н від 26.09.06.,

представника відповідача: Борісевич О.В., довіреність № б/н від 26.09.06,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної фірми “Ніка”, м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської  області від 03.08.2006 року у справі №4/215-06

про стягнення суми


встановив,

                 Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.08.2006 року у справі №4/215-06 (суддя Ємлєнінова З.І.) в задоволенні  позовних вимог Приватної фірми “Ніка” м. Херсон до Приватної фірми “Баланс” м. Херсон про стягнення 9122 грн.82 коп. збитків (з врахуванням зменшення Позивачем позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України) відмовлено.

          Суд  першої інстанції  посилаючись на статті 179 та 188 Господарського кодексу України, ст.628, 651 ЦК України визнав розірваним  договір оренди з ініціативи Відповідача в односторонньому порядку, згідно п. 7 договору законним та те, що кредитором не доведений сам факт заподіяння збитків визнав вимоги Позивача неправомірними і відмовив в позові.

          Не погоджуючись з винесеним  судовим  актом, Приватна фірма “Ніка” м. Херсон  звернулась  із апеляційною  скаргою. Зазначає, що  господарським  судом  при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим воно підлягає скасуванню, а позовні вимоги-задоволенню, виходячи з наступного:

-          Судом не прийнято до уваги посилання Позивача на те, що звільнення приміщення мало місце через перешкоди, створені Відповідачем у здісненні Позивачем господарської діяльності, докази чого надані  Позивачем у матеріали справи.,

-          Згідно ст.ст. 188 та 291 Господарського кодексу України зміна та розірвання  договорів оренди в односторонньому порядку не допускається. Таким чином, на думку заявника недійсність п.7 договору оренди прямо передбачена законом,

-          Розірвавши договір в односторонньому порядку, Відповідач скоїв правопорушення та своїми діями  спричинив Позивачу збитки, які повинен відшкодувати. На його думку розмір збитків підтверджений матеріалами справи.

За вказаних обставин, просить рішення господарського суду Херсонської області скасувати, позовні  вимоги  задовольнити в повному обсязі.  

               Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ПФ “Ніка” м. Херсон  прийнята до провадження та призначена до розгляду на 28.09.2006 року.

          Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2696 від 27.09.2006 року справа передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д. (доповідач), суддів:    Кагітіна Л.П., Яценко О.М.

Відповідач у відзиві та його представники в судовому засіданні позовні вимоги не визнають та вважають апеляційну скаргу необґрунтованою з наступних підстав.

За період дії договору ПФ “Ніка “ постійно порушувала його умови, а саме: орендна платня не сплачувалась протягом п’яти місяців (з моменту дії договору), постійно порушувались вимоги щодо належного санітарного та протипожежного стану орендуємого приміщення, що стало причиною  зниження авторитету підприємства громадського харчування серед споживачів та виникнення претензій з боку контролюючих органів про що свідчить акт санітарно-епідеміологічного обстеження приміщення складений санітарно-епідеміологічною інспекцією від 12.05.2006 року, що є підставою згідно п. 10 договору оренди приміщення для  його одностороннього розірвання. Також, підставою для розірвання договору вважають  пошкоджене майно ПФ “Баланс” відповідача - позивачем ПФ “Ніка”.

Отже, вказані факти спонукали ПФ “Баланс” розірвати договір, згідно п. 7,10 договору оренди приміщення в односторонньому порядку.

Крім того, відповідач стверджує, що сума недоотриманого прибутку 2822 грн. є неточною, так як виручка проведена через реєстратор розрахункових операцій є сума валового доходу без урахування витрат підприємства. Як зазначає ПФ “Баланс” ПФ “Ніка” не має прибутку від своєї господарської діяльності, про що свідчать дані декларації на прибуток в ДПІ у місті Херсоні. Таким чином вказана сума не є сумою неотриманого прибутку. Щодо суми додаткових витрат 6300 грн. то сума орендної плати по договору оренди з другим орендодавцем не може бути сумою позову, так як відомо, що фірма “Ніка” має близько шести орендуємих об’єктів, де були встановлені ігрові автомати з кафе “Смак” не відомо. ПФ “Ніка” не сплатила вказані кошти орендодавцю, а надала як підтвердження позовних вимог лише суму договору на оренду приміщення.  

 На підставі викладеного та керуючись ст. 96 ГПК України просить суд залишити рішення господарського суду Херсонської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від представників  сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення стенографічного аудіо-відеозапису судового процесу. Від представника позивача надійшло усне клопотання про надання пояснень на російській мові. За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.  

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів  не  знаходить  підстав  для  зміни  чи  скасування  судового  акту,    виходячи з наступного.

          


          

            Відповідно до укладеного  між  сторонами у справі  договору  оренди  від 01.01.2006р.  Орендодавець (ПФ “Баланс”- відповідач), м. Херсон здав, а орендатор (ПФ “Ніка”-позивач) прийняв в орендне використання приміщення загальною площею 8 кв. м. за адресою м. Херсон Привокзальна площа.

            Згідно з договором, відповідач надав зазначене приміщення з орендною платою 100 гривень за місяць, строком до 31 грудня 2006 року. В цю суму включається оплата орендатором затрат орендодателя за користування комунальними послугами (водою, каналізацією, газом, опаленням, електричною енергією).

            Згідно з п. 7 договору оренди орендодавець  може достроково розірвати договір в односторонньому порядку на протязі 30 днів з дати повідомлення про це орендаря.

            За п. 10 договору дострокове розірвання договору можливе при використанні орендарем приміщення не по призначенню, погіршення орендарем технічного та санітарного становища приміщення, порушення строків оплати.

            Актом від 12.05.2006 р. санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта, встановлено наступне: не вирішене питання звільнення приміщення, без дозволу ЛСЕС було встановлено 7 (сім) ігрових автоматів, які закривали проходи відвідувачам в зали і туалети, ускладнена робота прибирання приміщення.

         Запропоновано в строк до 25.05.2006 року звільнити приміщення від ігрових автоматів.

         Отже, ПФ “Ніка” здійснювалася підприємницька діяльність в орендованому приміщенні без дозвільних документів  з погіршенням технічного та санітарного стану приміщення, що є однією з причин розірвання договору оренди приміщення в односторонньому порядку згідно п.10 договору.

         Крім того, позивачем, згідно договору оренди та за матеріалами справи, орендна плата належним чином не сплачувалась.

        Згідно п. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.          

        Ст. 782 ЦК України передбачає: наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

         Апеляційна інстанція дослідивши матеріали справи зазначає, що 23 травня 2006р., згідно наданим платіжним дорученням № 11, позивачем сплачено відповідачу 100 гривень, а платіжним дорученням № 54 від 25.05.2006 року сплачено 300 грн., тобто після того як сплинув 3 місячний термін та після того, як відповідачем була надіслана претензія в якій зазначено, що договір розірвано, про що було повідомлено позивача листом вих. № 71 від 21.04.2006 року.  

          Отже, другою причиною розірвання договору оренди є невиконання п.10 договору за яким дострокове розірвання договору має місце при порушенні строків оплати.   

             Позивач  в апеляційній скарзі зазначає,  що судом першої інстанції не досліджувався Акт від 02.06.2006 року, в якому зазначено, що працівниками ПФ “Баланс” було відключене орендоване приміщення від електромережі, у зв’язку з чим зупинена господарська діяльність позивача.

             Колегія суддів зазначає, що Листом від 21.04.2006 року вих. № 71 ПФ “Баланс” просить розірвати  договір оренди від 01.01.2006 року, згідно п. 7 договору. Актом СЕС від 12.05.2006 р.(зазначеним вище) встановлені порушення використання приміщення. Претензією ПФ “Баланс” від 22.05.2006 року зазначені порушення позивача по використанню приміщення, як то: несплата оренди приміщення, порушення санітарного та протипожежного стану                   орендуємого приміщення, наслідок цього - претензії з боку контролюючих органів, зниження технічного стану приміщення, пошкодження покриття стін та полу біля ігрових автоматів (аркуш справи 48, 49, 50), повідомлено про розірвання договору оренди приміщення.                                                                                                                                     




      

       Ці факти, визначені в претензії, підтверджуються актом від 16.04.2006 року ПФ “Баланс”, в

якому зазначено, що в ході огляду приміщення встановлено, стан приміщення знаходиться в незадовільному стані. Покриття стін мають сліди проламів, покриття полу має пошкодження у

вигляді тріщин та глибоких подряпин.  Листом від 29.05.2006 року вих. № 89 ПФ “Баланс” повідомляє ПФ “Ніка”, що в коридорному приміщенні кафе “Смак” буде проводитись ремонт у зв’язку з цим, з метою безпечного проведення робіт, згідно вимог безпеки, приміщення буде відключене від електромережі. Просить до проведення робіт звільнити приміщення.

       Отже, виходячи з вищенаведеного колегія суддів зазначає, що у зв’язку з не однократними порушеннями договір оренди, згідно п. 7, розірвано в односторонньому порядку. Відключення від електромережі проводилося після розірвання договору оренди.

       Позивач в апеляційній скарзі вказує на нікчемність договору. Колегія суддів зазначає наступне: посилання позивача на нікчемність безпідставне, оскільки правовідносини сторін склалися на підставі не нікчемного, а оспорюваного правочину, тому відповідно до ст. 204 ЦК України договір оренди від 01.01.2006 року є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.

      Посилання позивача на те, що одностороння відмова від договору оренди не допускається спростовується наступним.

    Згідно п.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом.

       Ст. 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд осіб і погодженні ними, тобто договір оренди є правомірною вольовою дією сторін.

        Згідно п. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним Кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 ГК України.  

        Ч.1 ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

     Відповідно до п. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.      

     Отже, п. 7 договору передбачено право орендодавця розірвати договір оренди. Вказаний пункт договору оговорювався сторонами при підписанні договору. Доказів того, що спірний пункт договору був предметом розгляду в судових інстанціях і його визнано недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України позивач суду не надав.  

Апеляційна інстанції по розгляду позовних вимог зазначає наступне.

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько - правової відповідальності є вчинення правопорушення у сфері господарювання.

Підставою господарсько-правової відповідальності є склад господарського правопорушення, який містить наступні елементи: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона. За матеріалами справи складу правопорушення відповідача суд не вбачає,  оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.   

Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А  оскільки позивач  такі  докази  не  надав, не встановлений склад правопорушення,   апеляційна  інстанція в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків відмовляє, оскільки не доведений сам факт їх заподіяння тобто відсутній склад правопорушення.

При таких обставинах апеляційна інстанція підтримує висновок суду першої інстанції, щодо відмови в позовних вимогах.

Враховуючи викладене  та з огляду  на  обставини  справи  рішення  суду  відповідає  вимогам  чинного  законодавства, є  законним  та  обґрунтованим. Підстав  для  його  скасування  чи зміни  колегія  суддів  не вбачає.  

          Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові  витрати по  апеляційній скарзі покладаються  на  заявника.

           На підставі викладеного, керуючись ст. 101, п.1ст.103 ГПК України, апеляційний  господарський  суд –


ПОСТАНОВИВ :


                 Апеляційну скаргу  Приватної фірми “Ніка”, м. Херсон залишити без  задоволення.

          Рішення  господарського суду  Херсонської  області від 03.08.2006 року у справі №4/215-06 залишити  без  змін.            

                 


  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  


 Кагітіна Л.П.  Яценко О.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація