У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.09.06                                                                                               Справа №10/356

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кагітіна Л.П.  , Яценко О.М.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №10/356 та

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 25.07.2006р. у справі №10/356

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон (далі за текстом ВАТ «ЕК«Херсонобленерго»)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо», м. Херсон (далі за текстом ТОВ «Благо»)

про стягнення суми.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2004р. ВАТ «ЕК«Херсонобленерго» звернулось в господарський суд Херсонської області з позовною заявою до ТОВ «Благо» про стягнення з останнього 1630187,58грн., з яких 765758,58грн. – основного боргу, 777437,50грн. – заборгованості за понаддоговірне споживання, 57290,71грн. – пені за період з 01.10.2003р. по 01.08.2004р., 19438,18грн. – інфляційних витрат за період з 01.06.2003р. по 01.07.2004р., 10262,61грн. – 3% річних за період з 01.10.2003р. по 01.08.2004р.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (том1 а.с.84) і просив суд стягнути з ТОВ «Благо» 761247,06грн. – основного боргу, 777437,50грн. – заборгованості за понаддоговірне споживання, 57290,71грн. – пені, 19438,18грн. – інфляційних витрат, 10262,61грн. – 3% річних. Вказані уточнення прийняті судом до розгляду, про що зазначено у рішенні суду.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.07.2006р. у справі №10/356 (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено частково, з відповідача на користь ВАТ «ЕК«Херсонобленерго» стягнено 123441,02грн. – боргу за спожиту електричну енергію, 270577,30грн. – заборгованості за понад договірне споживання, 11150,90грн. – пені, 7757,27грн. – інфляційних витрат, 1882,86грн. – 3% річних. В іншій частині позову відмовлено. Судові витрати та витрати по сплаті вартості проведеної експертизи покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Рішення суду мотивовано наступним: Заборгованість відповідача перед позивачем за активну спожиту електроенергію, відповідно до проведеної судово-бухгалтерської експертизи, становить 123441,02грн. Вказана заборгованість виникла за період з 01.08.2003р. по 01.09.2004р. Сума основного боргу відповідача у судовому засіданні доведена, тому місцевим господарським судом зроблено перерахунок заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії, пені, інфляційних витрат, 3% річних.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ВАТ «ЕК«Херсонобленерго» просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 25.07.2006р. у справі №10/356 у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Заявник апеляційної скарги зазначає, що факт передачі відповідачем житлових будинків на обслуговування ЖКП ЖЕК №1 не підтверджений наявними доказами, не надано підтвердження дислокації об’єктів, у зв’язку з чим не були внесені зміни до договору на постачання електричної енергії, відтак здійснення донарахування енергопостачальником є правомірним. Відповідач в порушення п.8.3 договору та Правил користування електричною енергією без обліково користувався електричною енергією. Перерахунок зроблений судом з огляду на вищезазначене є необґрунтованим. Представник позивача у судове засідання 28.09.2006р. не з’явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином. 28.09.2006р. на адресу Запорізького апеляційного господарського суду від позивача надійшла телеграма, про перенесення розгляду справи на пізніший строк, у зв’язку з тим, що юрисконсульта підприємства звільнено. Колегія суддів, розглянувши вказану телеграму про перенесення судового розгляду залишає її без задоволення, оскільки вказана у телеграмі причина нез’явлення представника не є поважною, підприємство мало можливість надати завчасно витребувані судом документи та направити до суду іншого представника з довіреністю для надання відповідних пояснень у справі.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, представника у судове засідання не направив, про час розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2697 від 27.09.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії, головуючого судді Коробка Н.Д., (доповідач), суддів Кагітіна Л.П., Яценко О.М., даною колегією прийнято постанову.

Сутність спору: 24.12.2002р. між сторонами за даною справою укладено договір №3000 на користування електричною енергією, предметом якого є умови постачання електричною енергією Електропостачальною організацією та оплата спожитої електроенергії Споживачем (відповідачем у справі).

Додатком №1 до договору сторони встановили обсяги постачання електричної енергії споживачу.

Платежі за електричну енергію, відповідно до п.3.5.2, здійснюються Споживачем платіжним дорученням в порядку передплати в строк до 15 числа місяця перед наступним розрахунковим періодом в обсязі 100% договірних величин електроспоживання наступного розрахункового періоду. У випадку відсутності платежів у строк і обсязі відповідно до п. 3.5.2 на суму заборгованості нараховується пеня за кожну добу на день фактичної оплати в розмірі, що обчисляється виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України (п.3.5.3 договору).

Згідно п.5.2 договору у разі споживання електроенергії та потужності, що приймає участь у максимумі навантаження електросистеми, понад обсяги, обумовлені цим договором на розрахунковий період Споживач сплачує Електропостачальній організації п’ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності. Оплата повинна бути здійснена Споживачем протягом 5 днів з моменту отримання рахунку Електропостачльаної організації.

Відповідно до п.8.3 договору останній укладається на строк 31.12.2002р., набирає чинності з дня підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Сторони не надали доказів щодо припинення дії договору, отже, договір діє і повинен виконуватись сторонами належним чином.

Позивач зазначає, що в період з 01.08.2003р. по 01.09.2004р. у відповідача виникла заборгованість перед ВАТ «ЕК«Херсонобленерго» за отриману електроенергію у сумі 761247,06грн., на яку останній нарахував пеню у розмірі 57290,71грн., інфляційні витрати у розмірі 19438,18грн. та 3% річних у розмірі 10262,61грн., а також розрахував та пред’явив до стягнення суму заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії у розмірі 777437,50грн. Стягнення вказаних сум з підстав зазначених вище, стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в свою чергу рішення господарського суду Херсонської області слід скасувати частково, з наступних підстав.

Правовідносини сторін врегульовано договором №3000 про постачання електричної енергії від 24.12.2002р.

Закон України “Про електроенергетику” від 16.10.1997р. №575/97-ВР (далі Закон №575/97), визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28, в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002р. №928, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.11.2002р. за №903/7191 (далі Правила), розроблені відповідно до Закону України "Про електроенергетику", Указу Президента України від 21.04.98 N335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" і визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій. Правила є обов'язковими для споживачів, замовників, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії.

Відповідно до статті 26 Закону №575/97, п. 11.2 Правил, споживачі електричної енергії зобов’язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору з енергопостачальником. Споживачі електричної енергії зобов’язані оплачувати обсяги електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та погоджених споживачем актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно частини 1 статті 27 Закону №575/97 правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Частина 2 зазначеної статті серед правопорушень в електроенергетиці передбачає, зокрема, порушення Правил користування енергією.

У зв’язку з тим, що розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію потребує спеціальних бухгалтерських знань, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи. Як вбачається з матеріалів справи за результатами судової експертизи і додаткової експертизи, яку проведено Херсонським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз сума заборгованості відповідача за спожиту електроенергію за період з 01.08.2003р. по 01.09.2004р. складає 123441грн.

Колегія суддів вважає висновки експертизи доведеними, оскільки при проведенні експертизи досліджувались матеріали справи та бухгалтерські документи сторін, копії рахунків позивача з додатками та розшифровками до кожного за період з серпня 2003р. по вересень 2004р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач не виконав свої обов’язки щодо оплати у повному обсязі спожитої електроенергії, порушуючи умови договору, вимоги статті 193 Господарського кодексу України та статтю 26 Закону України “Про електроенергетику”. За таких обставин висновок місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 123441,02грн. є обґрунтованим.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за понад договірне споживання у розмірі 270577,30грн. та задовольняючи вказані вимоги, колегія суддів виходить з наступного: На підставі п.11 Постанови Кабінету Міністрів України №475 від 09.04.2002р. відповідачу в серпні, вересні, грудні 2003р. та в березні, травні, червні, липні 2004р. були виставлені договірні (граничні) величини споживання електроенергії на рівні фактично сплаченої та направлені повідомлення (приєднані до матеріалів справи) про зміну граничних величин та виставлені рахунки, які споживач не сплатив. Перерахунок заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії становить 270577,30грн.

Позивачем заявлені до стягнення інфляційні витрати у розмірі 19438,18грн. за період з 01.06.2003р. по 01.07.2004р. та 3% річних в період з 01.10.2003р. по 01.08.2004р. у розмірі 10262,61грн.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов’язання позивачем доведено, у зв’язку з чим місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача 3%річних та інфляційні витрати, але колегія суддів не погоджується з розміром стягнутих сум внаслідок наступного:

Період заявлений позивачем для стягнення 3% річних становить з 01.10.2003р. по 01.08.2004р., з урахуванням заборгованості по кожному місяцю вказаного періоду та враховуючи розмір заборгованості по висновку експертизи, розмір 3% річних в зазначений період складає 1808,90грн., із розрахунку:

01.10.2003р. по 01.11.2003р. (31день) заборгованість 40351,77грн. – річні 102,81грн.;

01.11.2003р. по 01.12.2003р. (30днів) заборгованість 28580,28грн. – річні 70,47грн.;

01.12.2003р. по 01.01.2004р. (31день) заборгованість 44443,12грн. – річні 113,24грн.;

01.01.2004р. по 01.02.2004р. (31день) заборгованість 61413,27грн. – річні 156,48грн.;

01.02.2004р. по 01.03.2004р. (29днів) заборгованість 59599,75грн. – річні 142,06грн.;

01.03.2004р. по 01.04.2004р. (31день) заборгованість 73649,27грн. – річні 187,65грн.;

01.04.2004р. по 01.05.2004р. (30днів) заборгованість 90523,63грн. – річні 223,21грн.;

01.05.2004р. по 01.06.2004р. (31день) заборгованість 103229,36грн. – річні 263,02грн.;

01.06.2004р. по 01.07.2004р. (30днів) заборгованість 113535,03грн. – річні 279,95грн.;

01.07.2004р. по 01.08.2004р. (31день) заборгованість 105970,90грн. – річні 270,01грн.

Період заявлений позивачем для стягнення інфляційних витрат становить з 01.06.2003р. по 01.07.2004р., з вказаним періодом колегія суддів не погоджується, оскільки сума основного боргу, яку заявлено до стягнення та період за який виникла заборгованість становить з 01.08.2003р. по 01.09.2004р., тобто період, який підлягає до стягнення повинен становить з 01.08.2003р. по 01.07.2004р. і становить 5416,80грн. із розрахунку:

01.08.2003р. заборгованість 12057,58грн. індекс інфляції 98,3 = відсутня;

01.09.2003р. заборгованість 23127,03грн. індекс інфляції 100,6 = 138,76грн.;

01.10.2003р. заборгованість 40351,77грн. індекс інфляції 101,3 = 524,57грн.;

01.11.2003р. заборгованість 28580,28грн. індекс інфляції 101,9 = 543,03грн.;

01.12.2003р. заборгованість 44443,12грн. індекс інфляції 101,5 = 666,65грн.;

01.01.2004р. заборгованість 61413,27грн. індекс інфляції 101,4 = 859,79грн.;

01.02.2004р. заборгованість 59599,75грн. індекс інфляції 100,4 = 238,37грн.;

01.03.2004р. заборгованість 73649,27грн. індекс інфляції 100,4 = 294,60грн.;

01.04.2004р. заборгованість 90523,63грн. індекс інфляції 100,7 = 633,67грн.;

01.05.2004р. заборгованість 103229,36грн. індекс інфляції 100,7 = 722,61грн.;

01.06.2004р. заборгованість 113535,03грн. індекс інфляції 100,7 = 794,75грн.;

01.07.2004р. заборгованість 105970,90грн. індекс інфляції 100 = відсутня.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені у сумі 57290,71грн. за період з 01.10.2003р. по 01.08.2004р., період стягнення пені позивачем визначено не вірно, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення пені. В свою чергу нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

З урахуванням зазначеного стягненню підлягає пеня за період з 01.10.2003р. по 01.04.2004р. у розмірі 3658,49грн., із розрахунку:

Облікова ставка НБУ в період з 08.09.2003р. по 05.03.2004р. становила 7%, в період з 05.03.2004р. по 09.06.2004р. – 7,5%, отже подвійна облікова ставка 14% та 15% відповідно.

01.10.2003р. по 01.11.2003р. (31день прострочка) заборгованість 40351,77грн. пеня дорівняє 479,80грн.;

01.11.2003р. по 01.12.2003р. (30днів прострочки) заборгованість 28580,28грн. – пеня дорівнює 328,87грн.;

01.12.2003р. по 01.01.2004р. (31день прострочки) заборгованість 44443,12грн. – пеня дорівнює 528,45грн.;

01.01.2004р. по 01.02.2004р. (31день прострочки) заборгованість 61413,27грн. – пеня дорівнює 730,23грн.;

01.02.2004р. по 01.03.2004р. (29днів прострочки) заборгованість 59599,75грн. – пеня дорівнює 662,95грн.;

01.03.2004р. по 05.03.2004р. (5днів прострочки) заборгованість 73649,27грн. – пеня дорівнює 141,25грн.;

05.03.2004р. по 01.04.2004р. (26днів прострочки) заборгованість 73649,27грн. – пеня дорівнює 786,94грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

За таких обставин та у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи в частині розрахунку інфляційних витрат, пені та 3% річних колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Херсонської області слід скасувати частково.

Судові витрати за розгляд справи у господарському суді Херсонської області, а також витрати по оплаті вартості експертизи, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 25.07.2006р. у справі №10/356 скасувати частково.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо», м. Херсон на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон 123441,02грн. – заборгованості за спожиту електричну енергію, 270577,30грн. – заборгованості за понаддоговірне споживання електричної енергії, 3658,49грн. – пені, 5416,80грн. – інфляційних витрат, 1808,90грн. – 3% річних, 422,28грн. – державного мита за розгляд справи у господарському суді Херсонської області, 29,31грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1831,96грн. – витрат за проведення судових експертиз.

В іншій частині позову відмовити.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Херсонської області.

  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кагітіна Л.П.  Яценко О.М.