ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

11.07.06                                                                                           Справа  № 7/83

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                Гнатюк Г.М.

суддів                                                      Кравчук Н.М.

                                                                Мирутенко О.Л.

розглянув  апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „Рівнекультмеблі” від 08.06.2006р.

на рішення Господарського суду Рівненської області  від 22.05.2006р.

у справі  №7/83

за позовом  Закритого акціонерного товариства «Ей-І-Ес Рівнеенерго», м.Рівне  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Рівнекультмеблі”, м.Рівне

про стягнення грошових коштів в сумі 9892,48 грн.

за участю представників

від скаржника –Кузьмарук С.С. –юрисконсульт (дов. №95 від 19.12.2005р.)

від позивача – Рудик О.А. –представник (дов. №15 від 10.07.06р.)

Права та обов’язки  сторін згідно ст.22 ГПК України роз’яснено, заяв  про відвід суддів та технічну фіксацію процесу  не поступало.

                                            Встановив:

          Рішенням  Господарського суду Рівненської області від 22.05.2006 року   у справі № 7/83 (суддя Маціщук А.В.)   задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Ей-І-Ес Рівнеенерго», м.Рівне  про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рівнекультмеблі”, м.Рівне  грошових коштів в сумі 9892,48 грн.

          Відповідач  не погоджується з даним рішенням  подав апеляційну скаргу від 08.06.2006р.  до Львівського апеляційного господарського суду, в якій просить переглянути рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження,  скасувати рішення  і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю  з огляду на наступні обставини і підстави:

-          судом не правильно  застосовано норми матеріального права;

-          викладені в рішенні суду висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Наводить скаржник і інші підстави для скасування вищевказаного рішення.

Представник позивача  проти доводів апеляційної скарги заперечує  в засіданні суду та у відзиві на апеляційну скаргу .

Скаржник вимоги апеляційної скарги підтримує і наполягає на їх задоволенні.

В ході перегляду оскаржуваного рішення суду за участю представників сторін, на підставі наявних в справі матеріалів і доказів з”ясовано:

Між сторонами  по справі укладено договір № 174 від 11.10.05р. , згідно якого позивач постачає відповідачеві електроенергію, а відповідач зобов”язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 „Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків” та сплачувати вартість електроенергії, розраховану згідно з методикою.  Відповідач зобов’язаний був вносити плату до 20 числа за розрахунковий період.

Однак,  при огляді приладу обліку електроенергії рейдовою бригадою позивача  складено акт №001660 про зупинення приладу обліку електроенергії №783380 .  Акт підписаний зі сторони відповідача  директором і одночасно даним актом повідомлено його про засідання комісії 13.12.2005р.

Посилання скаржника про порушення при складані вищевказаного акту до уваги судом не приймається, оскільки даним актом встановлено факт поломки лічильника, а не визначення розміру збитків. Сума збитків визначалась на підставі рішення комісії позивача згідно  експертизи приладу обліку про причини виходу з ладу лічильника. Висновок експертизи свідчить про механічні пошкодження лічильника .

Актом №20 від 24.01.2006р. за результатами проведення експертизи лічильника електроенергії №783380 встановлено, що лічильник є непридатним для подальшої експлуатації. З даним актом ознайомлений  відповідач, і  свідченням цього є його підпис на акті.

Згідно Закону України „Про електроенергетику” та Правил користування електроенергією позивачем відповідачу проведено нарахування  за три місяці згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем Правил.  Відповідно до рахунку №18 від 27.01.06р. сума нарахування за період з 13.09.05р. по 12.12.2005р. становить 8243,73 грн. і термін оплати встановлений 10 днів. У вказаний термін відповідач заборгованість не сплатив.   Суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача збитки в розмірі 9892,48 грн.,  які заподіяні позивача внаслідок порушення приладу обліку споживача та полягають в тому, що  товар позивача споживався відповідачем без його обліку і відповідно невірно проводилась оплата. Вина відповідача проявляється у його бездіяльності, а саме не в утримані в належному стані приладу обліку енергії.

Посилання скаржника, що за несправність лічильника він відповідальність не несе, спростовується Законом України „Про електроенергетику” в якому вказано, що належний технічний стан енергетичних установок споживача забезпечує сам споживач.  Крім того, все низьковольтне електрообладнання і прилад обліку в тому числі знаходиться на балансі відповідача і він зобов’язаний забезпечували належний стан приладів.

Взаємовідносини між сторонами  регулюються даним Договором, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електроенергією, Указами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України, Національної комісії регулювання електроенергетики України та іншим діючим законодавством щодо питань електропостачання.  

При дослідженні матеріалів справи, аналізуючи доводи представників сторін, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про безпідставність доводів скаржника , викладених в апеляційній скарзі .

В оскаржуваному рішенні судом дано  повний аналіз правовідносин, що склалися між сторонами по справі за неналежне виконання відповідачем покладених на нього чинним законодавством обов”язків.

          Згідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржник при наданих йому можливостях жодних належних підтверджень на викладене у апеляційній скарзі суду не подав.

          З огляду на вище  викладене,  колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, обставинам та матеріалам справи, а тому його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Державне мито за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103,   105 ГПК України, –

Львівський апеляційний господарський суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення  господарського  суду  рівненської області від 22.05.2006 року у справі №7/83  залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.          Справу повернути в місцевий господарський суд Рівненської  області.

Головуючий-суддя                                                                Г.М.Гнатюк  

суддя                                                                                        Н.М.Кравчук

суддя                                                                                        О.Л.Мирутенко