ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"15" січня 2007 р. | Справа № 26/545-06-12746А |
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Павлові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : Сервісно виробничо - комерційної фірми „Діжеро” у вигляді товариства з
обмеженою відповідальністю
до відповідача : Червонознам*янської сільської ради Іванівського району Одеської області
3-ої особи, яке не заявляє самостійних вимог : товариство з обмеженою відповідальністю „Мисливець та рибалка ХХІ століття”
про скасування рішення
за участю представників :
від позивача : Беженар Г.М. за довіреністю;
від відповідача : Войников І.В. за довіреністю;
від 3-ої особи : Мельниченко В.В. за довіреністю, -
у с т а н о в и в :
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем по справі заявлені вимоги про скасування рішення Червонознам*янської сільської ради Іванівського району Одеської області № 105 від 18.08.2006 р. посилаючись на таке.
18 серпня 2006 р. Червонознам*янською сільською радою Іванівського району Одеської області було прийнято рішення № 105, яким у вимогах про надання дозволу на розробку проекту відведеної земельної ділянці на ставок № 1 загальною площею 14,30 га, в тому числі 7,30 га дна осушеного ставка та 7 га прибережної захисної смуги в довгострокову оренду строком на 49 років Сервісно виробничо - комерційної фірми „Діжеро” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (СВКФ „ДІЖЕРО” ТОВ) було в відмовлено, а ТОВ „Мисливець та рибалка ХХІ століття” надано дозвіл на розробку проекту.
СВКФ „ДІЖЕРО” ТОВ вважає, що дане рішення прийнято з порушенням вимог норм чинного законодавства з наступних причин.
Червонознам*янська сільська рада приймаючи вказане рішення не вмотивовано та не обґрунтовано відмовила СВКФ „ДІЖЕРО” ТОВ у надані дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки.
Відповідно до листа Державного комітету України по земельних ресурсах N 14-17-6/9023 від 20.10.2004 р. рішення про відмову у наданні земельної ділянки в оренду має бути обгрунтоване, оскільки у разі відмови міської ради у наданні земельної ділянки в оренду або залишення заяви без розгляду, згідно з частиною другою статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання вирішується у судовому порядку.
У вказаному рішенні зазначено, що : „ТОВ „Мисливець та рибалка ХХІ століття” надано дозвіл на розробку проекту. ТОВ задовольняє потреби територіальної громади”. При цьому не зазначено, яке саме ТОВ, та які потреби територіальної громади воно задовольняє.
17.08.2005 р. було прийнято розпорядження Іванівської районної адміністрації № 382/А-2005 про надання дозволу СВКФ „ДІЖЕРО” на розробку проекту відведення земельної ділянки під водним об*єктом та прибрежного смугою на умовах довгострокової оренди на території Червонознам*янської сільської ради. Відповідно до цього розпорядження позвиачеві був наданий дозвіл на розробку проепкту відведення земельної ділянки загальною площею 14.30 га, в тому числі 7,30 га –дна осушеного ставка та 7 га прибрежної захисної смуги ( далі –земельна ділянка) в довгострокову оренду строком на 49 років для риборозведення на території Червонознам*янського сільської ради Іванівського району Одеської області.
28 08.2005 р. Іванівська районна державна адміністрація тако надає позвиачеві дозвіл на розробку проекту відведення даної земельної ділянки.
На підставі вказаних документів ВКФ „Стелхен” у 2005 р. за замовленням позивача було розроблено проект земелеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві для рибогосподарських потреб та організації відпочинку громадян в на вказаний вище період оренди.
Даний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було погоджено з Червонознам*янською сільрадою, районним відділом архітектури, містобудування та ЖГК, районною СЕС, Східною інспекцією екології та природних ресурсів, управілння охорони об*єктів культурної спадщини, Одеським облводгоспом. Крім цього, на підставі розгляду вищезазначеного проекту землеустрою позивач отримав від вказаних установ дозвіл на відведення вказаної земельної ділянки для вказаних вище потреб.
На підставі вказаного розпорядження було здійснення відведення вказаної земельної ділянки із землеь запасу водного фонду, та встановлено межі земельної ділянки СВКФ „ДІЖЕРО”, яка розташована на теріторії Червнознам*янської сільради, про що 18.10.2005 р. складено акт про встановленя ( відновлення) в натурі меж земельної ділянки.
Голові Червнознам*янської сільради видано довідку № 743 від 21.07.2006 р. про те, що вказана ділянка надано вкащаним розпорядженням в довгострокову оренду позвиачеві.
Таким чином, враховуючи у позивача всіх необхідних документів, які пройшли погодження у віповідних рганах згіждно з діючим законодаством та отримання дозволу на відведення данної земельної ділянки від вищеназваних органів, в тому числі і від відповідача по справі, позвиач вважає вказане рішення необгрунтованим та тому у і незаконим.
Заперечуючи проти позову голова Червнознам*янської сільради зазначае таке.
При звернені позивача до сільради ним не надано жодного із обгрунтувань щодо використання ставкап, правил загального водокористування та територіх навколо ставка, не навів доводів щодо раціонального використання водного ресурсу з урахуванням інтересів територіальної громади. За таких обставин сільрада вимущено була відмовити позвиачевві у затверджені правил водокористування.
Висновок щодо проєкту відведення земельної ділянки в оренду позивачеві дійсно був підписаний мсільським головю, але по тексут видно, „вважає за можливе” погодити проект землеустрою. При цьому відповідач звертає увагу на той факт, що відповідно до ст. 20 Закону України „Про місцеве самоврядування в України” вирішення земельних питань здіснюється виключно на пленарних засіданнях ради. Таким чином, вказаний висновок не може вважатись остаточним, оскільки депутати сільради не голосували за погодження проекту відведення та відповідне рішення не приймали, а лист- висновок піжрписаний сільським голоовю є лище підвтердженням модливості погодження проєкту.
Пунктом 2 оскаржуваного рішення сільрада дала дозвол ТОВ „Мисливець та рибалка ХХІ століття” на попередне погодження відведення земешльної ділянки для рибогосподарських потреб, оскліьки директором ТОВ Мисливець та рибалка ХХІ століття” були надані документи щодо використання вказаної земельної ділянки обгрунтовано подальше створення робочих місць, а також підготовлено пропозиції щодо проведення робіт з укріплення та впорядкування території для її використання жителями –членами територіальної громади, на території якої розташована земельна ділянка.
З цих підстав, відповідач вважає вказане рішення таким, що відповдає вимогам чинного законодаства та просить у позові відмовити.
Фактично таку ж думку висльовлює і представник 3-ої особи у запереченнях на позов.
Аналізуючи матеріали справи, наданя заперечеення, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною четвертою статті 59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки, зокрема, прибережних захисних смуг.
Відповідно до частини першої статті 124 зазначеного Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Отже, на підставі викладеного, а також враховуючи те, що орендні відносини - це договірні відносини, надання в оренду земельної ділянки орендодавцем - місцевою радою - це її право, а не обов'язок.
Водночас, рішення про відмову у наданні земельної ділянки в оренду має бути обгрунтоване, оскільки у разі відмови міської ради у наданні земельної ділянки в оренду або залишення заяви без розгляду, згідно з частиною другою статті 77 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні", питання вирішується у судовому порядку.
Таким чином, з приведеного випливає, що обов*язок ради обгрунтовувати рішення з питань надання або відмови у наданні земельних ділянок, у тому числі з посиланням на норми діючого законодавства, випливають із самого Закона.
У даному випадку сільска рада не обгрунтувала взагалі мотиви прийняття вказаного рішення та не зазначило на який саме закон вона посилається.
Згідно пункту 34 частині 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядвання”, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання : вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
Згідно пункту 5 підпункту б частини 1 статті 33 цього ж Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.
Згідно пунктів 1 та 3 частини 3 статті 42 цього ж Закону, сільський голова : 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету.
Таким чином, аналізуючи вимоги вказаного закону видно, що прийнятті будь-якого рішення сільською радою воно, приймаєме рішення, повинно містить посилання за діюче законодавство, яким регулюються певні правовідносини.
Зі змісту оскаржуваного рішення цього не вбачається. З цього випливає, що сільською радою порушені вимоги вказаного Закону та Земельного Кодексу України. З цих підстав важати вказане рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства не можна.
Керуючись частиною 1 статті 158, статею 159, частинами 1-3 статті 160, статтею 161, частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 162, статею 163,частинами 1-3 статі 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, –
п о с т а н о в и в :
Позов –задовольнити.
Рішення Червонознам*янської сільської ради Іванівського району Одеської області № 105 від 18 серпня 2006 року – скасувати.
Постанова може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви на апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Никифорчук