ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"15" січня 2007 р. | Справа № 34/476-06-11997А |
15.01.2007р. о 16год.45хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Артем’євій В.В.,
за участю представників від позивача: Юрченко Ю.М. –заступника начальника юридичного відділу, діючого на підставі довіреності №2651/1 від 27.11.06р.; Леонова О.Г. –представника, діючого на підставі довіреності №2652/1 від 27.11.06р.;
від відповідача: Седлачека В.Є. - головного державного податкового інспектора юридичного відділу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, діючого на підставі довіреності №2957/9/13-35/154 від 25.05.2006р.; Дегтярьової О.В. - головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового супроводження підприємств харчової та переробної промисловості СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, діючої на підставі довіреності №15398/9/13-35/633 від 06.12.2006р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №416 господарського суду Одеської області адміністративну справу №34/476-06-11997А
за позовом Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод"
до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі
про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 01.08.2006р. №00002213312/0 від 01.08.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., №00002313312/0, №00002413312/0, від 14.09.2006р. №00002213312/1 у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., №00002313312/1, №00002413312/1 та від від 13.10.2006р. №00002213312/2 у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., №00002313312/2, №00002413312/2
СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство "Перший лікеро-горілчаний завод" звернулося до суду з позовною заявою, з письмовими доповненнями, та просить скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі від 01.08.2006р. №00002213312/0 від 01.08.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., №00002313312/0, №00002413312/0, від 14.09.2006р. №00002213312/1 у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., №00002313312/1, №00002413312/1 та від від 13.10.2006р. №00002213312/2 у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., №00002313312/2, №00002413312/2, посилаючись на неправомірне визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток на суму 148413грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 50594грн., зменшення від'ємного значення ПДВ за грудень 2005р. у сумі 19018грн., визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 28527грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 14263,5грн.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.
Розгялянувши матеріали справи, суд встановив.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була проведена планова комплексна виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Закритим акціонерним товариством "Перший лікеро-горілчаний завод" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт перевірки № 216/13-31.2/31631092/4 від 20.07.2006р.
Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5, п.п.8.1.2, 8.1.4 п.8.1, п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в ред. від 22.05.1997р. (із змінами та доп.), а саме занижено податок на прибуток у сумі 148413грн., у тому числі: у 1-ому кв. 2005р. у сумі 6021грн., у 2-ому кв. 2005р.у сумі 12877грн., у 3-ому кв. 2005 р. у сумі 65782грн., у 4-ому кв. 2005р. у сумі 14833грн., у 1-ому кв. 2006 р. у сумі 48900грн.
Поряд з цим в акті перевірки зазначено, що позивач всупереч вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. (із змінами та доп.) занизив податок на додану вартість на суму 28527грн., у т.ч. в травні 2005р. у сумі 9509грн., у серпні 2005р. у сумі 19018 грн., та завищив від'ємне значення ПДВ за грудень 2005р. у сумі 19018грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки відповідача, позивач звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі з запереченнями до акту комплексної планової перевірки від 04.07.2006р. №1825.
На підставі цього акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.08.2006р. №00002213312/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток на суму 148413грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 50594грн., №00002313312/0 про зменшення від'ємного значення ПДВ за грудень 2005р. у сумі 19018грн., №00002413312/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 28527грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 14263,5грн.
Не погоджуючись з цими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 10.08.2006р. №1824, який прийняв рішення від 12.09.2006р. №8782/10/13-37-58/404 про результати розгляду первинної скарги, яким залишив без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення.
За наслідками адміністративного оскарження з врахуванням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.01р. №253 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 06.07.01р. за №567/5758) (із змінами та доп.), а також прийнятого рішення про розгляд скарги, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 14.09.2006р. №00002213312/1, №00002313312/1, №00002413312/1 та довів позивачу новий граничний строк сплати цих податкових зобов’язань.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до Державної податкової адміністрації в Одеській області зі скаргою №2214 від 25.09.2006р., яка прийняла рішення від 13.10.2006р. №28894/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги, яким залишила без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 12.09.2006р. №8782/10/13-37-58/404 та донарахувала суму податкових зобов’язань по податку на прибуток у сумі 15грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 1195грн. та зобов’язала відповідача прийняти на надіслати позивачу окреме податкове повідомлення-рішення.
За наслідками адміністративного оскарження з врахуванням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.01р. №253 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 06.07.01р. за №567/5758) (із змінами та доп.), а також прийнятого рішення про розгляд скарги, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №00002313312/2 від 13.10.2006р., №00002413312/2 від 13.10.2006р., №00002213312/2 від 13.10.2006р. та довів позивачу новий граничний строк сплати цих податкових зобов’язань.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до господарського суду Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі №00002313312/0 від 01.08.2006р., №00002413312/0 від 01.08.2006р., №00002213312/0 від 01.08.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., №00002413312/1 від 14.09.2006р., №00002313312/1 від 14.09.2006р., №00002213312/1 від 14.09.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., №00002313312/2 від 13.10.2006р., №00002413312/2 від 13.10.2006р., №00002213312/2 від 13.10.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При перевірці відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п.8.1.2, п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок нарахування амортизації на витрати на придбання нематеріальних активі (відеосюжетів, відеороликів), які не пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Пунктом 1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99р. №242, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за №750/4043 (із змінами та доп.), визначено, що це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Відповідно до п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 нематеріальним активом є немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду понад одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в ред. від 22.05.1997р. (із змінами та доп.) до складу валових витрат не включаються зокрема витрати, пов'язані з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно зі статтею 8 цього Закону.
Згідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 названого закону витрати підприємства, пов’язані з придбанням нематеріальних активів для власного виробничого використання, підлягають амортизації.
При цьому відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 названого Закону під терміном «амортизація»основних фондів i нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку, який згідно зі ст.3 зазначеного Закону визначається за звітний період, у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Відповідно до п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 вищеназваного Закону сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду, та визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених п. 8.6 ст.8, до балансової вартості груп основних фондів на початок таких кварталів.
Згідно з пп.8.3.9. п.8.3. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в ред. від 22.05.1997р. (із змінами та доп.) для нематеріальних активів передбачено лінійний метод амортизації, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.
Відповідно до вимог п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Господарський суд відзначає невипадковість покладення законодавцем обов’язку з доказування правомірності прийнятого рішення на суб’єкта владних повноважень, оскільки саме останній має довести законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, підтвердивши свої доводи будь-якими фактичними даними (доказами, отриманими на законних підставах), які лягли в основу акту.
Посилання відповідача на те, що витрати на прибування нематеріальних активів не пов'язані з господарською діяльністю позивача судом не приймається до уваги, оскільки в розумінні п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в ред. від 22.05.1997р. (із змінами та доп.) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а господарська діяльність ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод" включає виробництво та реалізацію продукції, проведення рекламних заходів та здійснення інших заходів, направлених на просування продукції, яка виробляється підприємством під торговими марками зокрема, ТМ „Мягков" - об’єктів зазначених відеороликів.
Крім того, предметом договору №520/04 від 01.10.2004р., укладеного між ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод" та ЗАТ „Міжнародний Медіа Центр СТБ", є виготовлення сюжетів, що містять інформацію, направлену на просування продукції ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод". Відеосюжети "Огляд відбіркових матчів Чемпіонату Світа-2006р” були розміщені позивачем на підставі договору №519/04 від 01.10.2004р., укладеного з ЗАТ „Міжнародний Медіа Центр СТБ", в ефірі телеканалу СТБ.
Зі здійсненого судом огляду відеосюжетів "Огляд відбіркових матчів Чемпіонату Світа -2006р.", виконаних за зазначених договором, вбачається, що дані сюжети містили логотип торгівельної марки "Мягков" та направлені на просування виробленої під ТМ „Мягков" продукції ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” та були виготовлені з метою збільшення об'ємів продажу продукції власного виробництва, впізнаваємості торговельної марки "Мягков" у кінцевого споживача та отримання прибутку в розумінні ст.1 названого закону.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.2003р. знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб, тобто демонстрація (згадування) знака може бути представлено не як самостійний об'єкт реклами, а як засіб досягнення більш глобальної мети - просування товарів під цим знаком на ринок.
Крім того, не заслуговують на увагу й твердження відповідача щодо наявності єдиного механізму розрахунку амортизації основних фондів і нематеріальних активів, за яким амортизація нематеріальних активів здійснюється починаючи з наступного кварталу після введення їх в експлуатацію, оскільки суперечить Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи".
За перевіряємий період позивач нарахував амортизацію з застосуванням лінійного методу амортизації на наступні нематеріальні активи: рекламний відеоролик продукції підприємства під ТМ "Мягков" (виготовлений ТОВ "Гулівер-фільм"); рекламний відеоролик продукції підприємства під ТМ "Мягков" (виготовлений ЗАТ "Міжнародний Медіа-центр-СТБ"); рекламний відеоролик продукції підприємства під ТМ "Мягков" (виготовлений ТОВ "Аномалі-фільм"); рекламний відеоролик продукції підприємства під ТМ "Штурман" (виготовлений ТОВ "Аномалі-фільм"); рекламний відеоролик продукції підприємства під ТМ "Мягков" (виготовлений ТОВ "ЕС Комюнікейшн груп"); рекламний відеоролик продукції підприємства під ТМ "Мягков" (виготовлений ТОВ "Звукові роботи"); рекламний відеоролик продукції підприємства під ТМ "Мягков Преміум" (виготовлений ТОВ "Сота Сінема-груп"); рекламні відеоролики продукції підприємства під ТМ "Мягков" (виготовлений ТОВ "ЕйДі Редакція").
З врахуванням вимог положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Нематеріальні активи" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивач правомірно нарахував амортизацію на витрати пов'язані з придбанням нематеріальних активів та застосував лінійний метод амортизації починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, на загальну суму 520164грн., у тому числі: у першому кварталі 2005р. на суму 23985грн., у другому кварталі 2005р. на суму 51507грн., у третьому кварталі на суму 189581грн., у четвертому кварталі 2005р. на суму 59431грн., у першому кварталі 2006р. на суму 195660грн.
Враховуючи вищезазначене, витрати на виготовлення зазначених нематеріальних активів пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно нарахована амортизацію на зазначені нематеріальні активи у сумі 229800грн., у тому числі у 1-ому квартал 2005 р. у сумі 15848грн., у 2-ому кварталі 2005р. у розмірі 51507грн., у 3-ому кварталі 2005 р. у сумі 75280грн., у 4-ому кварталі у сумі 59431грн., у 1-ому кварталі 2006р. у сумі 27734грн., що свідчить про неправомірне визначення відповідачем позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 130041грн.
Стосовно донарахування відповідачем податку на додану вартість у сумі 28527грн., зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ по податковій декларації з ПДВ за грудень 2005р. у сумі 19018грн. слід зазначити таке.
Згідно із приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. (в редакції, чинній в перевіряємому періоді) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Надані позивачем на розгляд суду документи, наявні в матеріалах справи: договір №520/04 від 04.10.2004р. з додатком №1 до нього, укладений між позивачем (замовником) та ЗАТ „Міжнародний Медіа Центр-СТБ” (виконавцем), податкові накладні, акти приймання-передачі робіт щодо виготовлення інформаційних сюжетів, присвячених огляду відбіркових матчів Чемпіонату-Світа-2006, направлених на просування продукції ЗАТ "Перший лікеро-горілчаний завод", у травні 2005р. в сумі 9509грн., у серпні 2005р. у сумі 19018грн., у грудні 2005р. у сумі 19018грн., свідчать про те, що отримані позивачем послуги, спрямовані на просування продукції власного виробництва, невід'ємно пов'язане з діяльністю позивача та здійснюється з метою формування та підтримання обізнаності споживачів відносно продукції підприємства вчасності, випущеної під ТМ «Мягков», збільшення об’ємів продажу продукції та відповідно отримання прибутку від виробничої діяльності підприємства. Викладене спростовує твердження відповідача щодо відсутності зв’язку сум ПДВ по отриманим позивачем від ЗАТ „Міжнародний Медіа Центр-СТБ” інформаційним сюжетам з господарської діяльності підприємства
Отже, позивачем правомірно відображено податкові накладні у складі податкового кредиту з ПДВ на суму 47545грн., включені до показників розділу ІІ „Податковий кредит”, поданих до відповідача та прийнятих останнім, декларацій з ПДВ за травень 2005р., за серпень 2005р., за грудень 2005р., що свідчить про неправомірне донарахування відповідачем позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 28527грн., та неправомірне зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ у грудні 2005р. у сумі 1918грн.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідач не довів належним чином законності і обґрунтованості визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток на суму 148413грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 50594грн., зменшення від'ємного значення ПДВ за грудень 2005р. у сумі 19018грн., визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 28527грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 14263,5грн., а також, що прийняті податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №00002313312/0 від 01.08.2006р., №00002413312/0 від 01.08.2006р., №00002213312/0 від 01.08.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., №00002413312/1 від 14.09.2006р., №00002313312/1 від 14.09.2006р., №00002213312/1 від 14.09.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., №00002313312/2 від 13.10.2006р., №00002413312/2 від 13.10.2006р., №00002213312/2 від 13.10.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн. та підстави їх прийняття не відповідають вимогам, викладеним в п.п.1,3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод" про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. З урахуванням викладеного, позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір на суму 3,4грн., що підтверджується квитанцією №101905 від 03.11.2006р.
Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод" задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 01.08.2006р. №00002313312/0 та №00002413312/0 –повністю, №00002213312/0 від 01.08.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., від 14.09.2006р. №00002313312/1 та №00002413312/1 - повністю, №00002213312/1 від 14.09.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн., від 13.10.2006р. №00002313312/2 та №00002413312/2 –повністю, №00002213312/2 від 13.10.2006р. у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 130041грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43245грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31117095600008 отримувач УДК у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460 банк-УДК в Одеській області МФО 828011 код платежу 22090200) на користь Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод" (р/р260033014330 в АКБ “Фінбанк”, м.Одеса, МФО 328685, код ЄДРПОУ 31631092, адреса: м. Одеса, Старосінна пл.1) судовий збір на суму 3(три)грн.40коп.
4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано; якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 22.01.2007р.
Суддя Фаєр Ю.Г.