УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/2108/14-к Головуючий у 1-й інст. Заїка Г. М.

Категорія ч.3 ст.185 КК України Доповідач Мельничук Н. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі колегії:

Головуючого-судді Мельничук Н.М. суддів: Ткача С.О., Городиського С.С.

за участю секретаря судового засідання Кашенко Л.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014060050000456 щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, проживаючого в АДРЕСА_1, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, судимого 18.12.2013 року Бердичівським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора Турської В.В. захисника ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

в апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2 просить вирок змінити, призначити обвинуваченому більш м'яке покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі із застосуванням ст.ст.66, 69 КК України. Також просить застосувати Закон України «Про амністію у 2014 році» та звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання.

Посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості та особі обвинуваченого, який щиро кається, характеризується позитивно, добровільно частково відшкодував завдані збитки, має неповнолітню дитину на утриманні, а також тяжко хворих батьків-інвалідів, сам має серцеве захворювання, яке вимагає постійного обстеження і лікування, обтяжуючі покарання обставини відсутні.

Також вказує, що суд, відмовляючи у застосуванні амністії, безпідставно зазначив, що до ОСОБА_1 відповідно до п. «в» ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році» не може бути застосована амністія. Просить звільнити ОСОБА_1 від покарання по амністії.

29.09.2014 року від захисника надійшли зміни та доповнення до апеляційної скарги, в яких вона просить змінити вирок, пом'якшити покарання обвинуваченому та застосувати ЗУ «Про амністію у 2014 році». Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

Вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.07.2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 18.12.2013 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу обвинуваченому залишено тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислюється з моменту його затримання, тобто з 09.04. 2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в інтересах НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 1179,36 грн. витрат, пов'язаних із залученням експерта.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3, залишено потерпілій.

За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, ОСОБА_1, 07.04.2014 року о 22 годині 00 хвилин з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до будинку АДРЕСА_2 вищевказаного будинку, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 5980,00 грн.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у житло, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.

Заслухавши доповідь судді, захисника, обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу зі змінами, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги захисника ОСОБА_2, перевіривши вирок суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Доводи апеляційної скарги про суворість призначеного ОСОБА_1 покарання колегія суддів вважає безпідставними.

Суд 1-ї інстанції призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням ступеню суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, даних про особу обвинуваченого, який характеризується задовільно, на утриманні має малолітню дитину, раніше судимий і вчинив новий умисний злочин в період іспитового строку, а також обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Таким чином, покарання ОСОБА_1 призначено згідно з вимогами ст. 65 КК України, є обґрунтованим.

Відповідно до п. «в» ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин. Так, ОСОБА_1 під час іспитового строку визначеного вироком Бердичівського міськрайонного суду від 18.12.2013 року вчинив новий умисний тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про відсутність підстав для застосування ст. 69 КК України та Закону України «Про амністію у 2014 році» щодо ОСОБА_1.

Призначене покарання ОСОБА_1 не є явно несправедливим із-за його суворості, є необхідним для його виправлення та перевиховання, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Питання щодо обчислення строку відбуття покарання вирішується судом 1-ї інстанції в порядку виконання вироку.

Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу зі змінами та доповненнями захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С у д д і: