копія

Провадження № 11-кп/792/460/14 Головуючий в 1-й інстанції

Справа № 686/15156/13-к

Лисяк Г.І.

Категорія:ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185;

ч. 2 ст. 263 КК України Доповідач Цугель І.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цугеля І.М.,

суддів Вітюк І.В., Латюка П.Я.,

при секретарі Купельській Н.П.,

з участю прокурора Павлишина В.І.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 6 червня 2014 року, -

В с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницького, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 27 січня 2003 р. Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням згідно вимог ст. 104 КК України із встановленням іспитового строку на 2 роки;

- 11 серпня 2003 р. Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 5 ст. 185, ст. 69, ст. 71 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі;

- 19 листопада 2007 р. Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч.ч. 1, 2 ст. 70, ч.ч. 1,2,4 ст.71 КК України на 6 років 3 місяці позбавлення волі, -

засуджено за:

- ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 9 місяців позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 263 КК України на 2 роки обмеження волі.

Згідно вимог ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Хмельницького, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого, -

засуджено за:

- ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Згідно вимог ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 6 червня 2014 року, зараховано в цей строк час утримання його під вартою з 13 січня 2014 року по 5 червня 2014 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_3 939 грн. 24 коп. судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_4 117 грн. 36 коп. судових витрат.

Цивільний позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 2776 грн.

За вироком суду 6 вересня 2013 р. біля 21.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_3 шляхом пошкодження замка автомобіля марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1, належного ОСОБА_6, відчинив водійські дверцята автомобіля, підняв кришку капоту та повторно таємно викрав автомагнітолу марки «Pioneer» вартістю 500 грн., бачок для омивання скла вартістю 60 грн., акумуляторну батарею марки «Staer» вартістю 550 грн., чохли сидінь з тигровим малюнком вартістю 700 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1810 грн. 00 коп.

28 листопада 2013 р. о 2.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_4 м. Хмельницького, відтиснув скло в належному ОСОБА_7 автомобілі марки «Москвич-412», державний номерний знак НОМЕР_2, відчинив дверцята водія та, піднявши кришку капоту, повторно таємно викрав акумуляторну батарею марки «STAER 60» вартістю 550 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

14 грудня 2013 р. о 1.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_5 м. Хмельницького, зняв захисну кришку з належного ОСОБА_8 автомобіля марки «Mercedes Benz 815», державний номерний знак НОМЕР_3, та повторно таємно викрав дві акумуляторні батареї марки «Westa СТ-140» вартістю 1250 грн. та марки «Westa 6СТ-140» вартістю 1250 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 2500 грн.

На початку червня 2013 р. ОСОБА_3 за місцем свого проживання АДРЕСА_6 всупереч вимогам п.п. 2.1, 2.8 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 p., без передбаченого законом дозволу виготовив кастет, який був виявлений та вилучений у нього працівниками міліції 14 червня 2013 р. при огляді належного йому автомобіля марки ВАЗ 21011, держномер НОМЕР_4, на автомобільному майданчику по вул. Інститутській, 12/1 і згідно висновку експерта № 644 від 15 червня 2013 р. визнаний холодною зброєю - кастетом, виготовленим саморобним способом.

13 червня 2013 р. біля 21 год. 30 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_7, за попередньою змовою між собою таємно викрали металеву плиту розміром 240x55x2см, вагою 202 кг і вартістю 282 грн. 80 коп., яка знаходилась на в'їзді до гаража за цією ж адресою та належала ОСОБА_9, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

В цей же день біля 23 год. 30 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою намагались повторно таємно викрасти з території подвір'я будинку АДРЕСА_8 м. Хмельницького належні ОСОБА_10 чотири секції чавунних батарей опалення загальною вагою 287, 25 кг на суму 402 грн. 15 коп., але свій злочинний намір не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були помічені їх власником.

1 листопада 2013 р. біля 1 год. 30 хв. ОСОБА_3, шляхом віджиму замка вхідних дверей проник до належного ОСОБА_5 будинку АДРЕСА_9 м. Хмельницького, звідки намагався повторно таємно викрасти електродрель марки «ДРЄ-2» вартістю 300 грн., електродрель марки «ТОР CRAFT» 24084 вартістю 288 грн., плівкову шліфувальну машинку марки «Интерскол» ЛШМ 76/900 вартістю 424 грн. 90 коп., кутову шліфувальну машинку марки «Протон» МШУ-125/1000 вартістю 166 грн. 95 коп., електролобзик марки «Stern Austria» JS 65 вартістю 192 грн. 50 коп., електродвигун в корпусі сірого кольору на 1350 об./хв. вартістю 100 грн., термокружку марки «Stanley» об'ємом 0,59 л вартістю 83 грн.., рівень марки «SIGMA» вартістю 10 грн. 28 коп. Своїми діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1565 грн. 63 коп., але свій злочинний намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції на місці події.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2 у своїх апеляційних скаргах просять вирок суду змінити, призначити ОСОБА_3 більш м'яке покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України. Стверджують, що ОСОБА_3 не є суспільно небезпечною особою, він повністю визнав свою вину, в скоєних злочинах розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, утримує малолітню дитину, частково відшкодував завдані потерпілим збитки, що свідчить про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 у доповненні до апеляційної скарги просить застосувати до нього положення Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнити його від подальшого відбування покарання, оскільки він відбув значну частину строку покарання, за час перебування під вартою заохочувався адміністрацією СІЗО м. Хмельницького, на утриманні має малолітню дитину.

Стосовно ОСОБА_4 вирок суду не оскаржувався.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали свої апеляційні скарги, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів при наведених у вироку обставинах, за які його засуджено, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні, та ніким не оспорюються.

За таких обставин суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло повторно по епізоду з потерпілим ОСОБА_5; за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб повторно по епізодах з потерпілими ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб повторно по епізоду з потерпілим ОСОБА_11; за ч. 2 ст. 263 КК України, як виготовлення кастетів без передбаченого законом дозволу.

Покарання ОСОБА_3 призначено згідно вимог ст. 65 КК України, з врахуванням неодноразового його притягнення до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, великої кількості епізодів злочинної діяльності, розміру заподіяної злочинами шкоди, яка повністю не відшкодована, негативної характеристики за місцем проживання, перебування на обліку в ХОНД з діагнозом епізодичного вживання алкоголю. ОСОБА_12, будучи раніше судимим з відбуттям покарання в місцях позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив і скоїв ряд нових злочинів, в тому числі в період перебування справи в суді, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_3

В силу ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Відповідно до вимог п. в) ч. 1 ст. 4 Закону України від 1 жовтня 1996 року «Про застосування амністії в Україні» з відповідними змінами та доповненнями амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 27 січня 2003 року ОСОБА_3 був засуджений Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням згідно вимог ст. 104 КК України із встановленням іспитового строку на 2 роки.

11 серпня 2003 року Хмельницьким міськрайонним судом він був засуджений за ч. 5 ст. 185, ст. 69, ст. 71 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі.

19 листопада 2007 року ОСОБА_3 знову був засуджений Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 70, ч. ч. 1,2,4 ст.71 КК України на 6 років 3 місяці позбавлення волі.

З вище наведеного вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово судимий, двічі був засуджений за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та один раз за скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, які згідно положень ст. 12 КК України є тяжкими, крім того, звільнившись з місць позбавлення волі, продовжував злочинну діяльність.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 положень Закону України «Про Амністію в 2014 році».

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 6 червня 2014 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена на протязі трьох місяців з дня її проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обвинуваченим ОСОБА_3, який утримується під вартою - на протязі трьох місяців з моменту отримання ним копії ухвали.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Цугель І.М.