Справа № 343/752/14-ц
Провадження № 22-ц/779/2128/2014
Категорія 53
Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.
Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ковалюка Я.Ю.
суддів: Мелінишин Г.П., Шалаути Г.І.
секретаря Бойчука Л.М.
з участю: представника апелянта - ОСОБА_2, позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі про стягнення недоотриманих коштів у відшкодування втраченого заробітку, за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі на рішення Долинського районного суду 02 вересня 2014 року,-
в с т а н о в и л а :
В березні 2014 року ОСОБА_3 пред`явила позов до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі та просила стягнути з відповідача 1853,64грн доплати за роботу в гірському населеному пункті за період з 01.04.2013року по 01.04.2014року; 19,50грн компенсації за невчасну виплату доплат за період з 01.04.2013року по 01.04.2014року, а також витрати з надання правової допомоги адвоката.
Рішенням Долинського районного суду від 02 вересня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі на користь ОСОБА_3 1853,64грн. доплати за роботу в гірському населеному пункті за період з 01.04.2013року по 01.04.2014року; 19,50грн компенсації за невчасну виплату доплат за період з 01.04.2013року по 01.04.2014року та 300 грн. понесених витрат за надання правової допомоги.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі (надалі - відділення Фонду в Долинському районі) посилається на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що 07.08.2001року згідно акту №39 ВАТ "Долинський деревообробний завод" передало відділенню Фонду в Долинському районі особову справу ОСОБА_3 в тому числі і довідку про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших витрат.
На думку апелянта, судом безпідставно не взято до уваги те, що застосувати самостійно визначені в розрахунку позивачки відсотки доплати за роботу в гірському населеному пункті відділення Фонду в Долинському районі не мало підстав, оскільки довідку про розмір страхових виплат передає підприємство. Крім того, відповідно до вимог п.29 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди не можуть провадити або зобов'язувати провадити перерахування сум щомісячних страхових виплат і виплат на медичну та соціальну допомогу з інших підстав, не зазначених у ст. 29 ЗУ «Про загальообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», яка містить вичерпний перелік підстав для здійснення перерахунку щомісячної страхової виплати.
У зв`язку із наведеним, вважає оскаржене рішення незаконним і необгрунтованим, просить його скасувати, ухваливши нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити.
В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач доводи апеляційної скарги заперечила, вважаючи, що суд обґрунтовано стягнув недоплачені кошти, оскільки відділення виконавчої дирекції Фонду прийняло від ВАТ "Деревообробний завод" довідку про розмір втраченого потерпілою заробітку без врахування надбавки за роботу в гірському населеному пункті. Вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, тому просить рішення в даній справі залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Встановлено, що до 01 квітня 2001року відшкодування ОСОБА_3 втраченого заробітку у зв'язку із травмою на виробництві проводило ВАТ "Долинський деревообробний завод". Після утворення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань особові справи потерпілих на виробництві з підприємств передавались у Фонд. Такий порядок передбачений п.3 розділу Х1 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", де зазначено, що передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг здійснюється підприємствами Фонду соціального страхування від нещасних випадків по акту.
Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року №10 була затверджена "Інструкція про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату". Пунктом 4 названої Інструкції визначено перелік документів, які повинна містити особова справа потерпілого на виробництві, яка передається підприємством Фонду. Зокрема, п.4.9 цієї Інструкції передбачає, що в особовій справі повинна бути довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу на дату передачі особової справи потерпілого. В п.7 Інструкції вказано, якщо в особовій справі потерпілого відсутні деякі документи, передбачені пунктами 4 і 5 цієї Інструкції, то така справа відділенням виконавчої дирекції Фонду від страхувальника не приймається до повного її укомплектування.
З матеріалів справи вбачається, що особова справа потерпілої ОСОБА_3 Фонду була передана ВАТ "Долинський деревообробний завод" 07.08.2001року згідно відповідного акту (а.с.7). В особовій справі ОСОБА_3 міститься довідка названого підприємства про те, що розмір втраченого заробітку потерпілої станом на 01.04.2001року дорівнює 76грн 70коп. (копія довідки - а.с.8). Крім того, ВАТ "Долинський деревообробний завод" до особової справи долучив довідку про те, що місячна зарплата станочниці, тобто на посаді, яку займала ОСОБА_3, на 01.04.2001року з дорахуванням гірських становить 118грн (копія довідки - а.с.53).
Відділення виконавчої дирекції Фонду, приймаючи від ВАТ "Долинський ДОЗ" особову справу потерпілої ОСОБА_3, всупереч п.4.9 названої вище Інструкції не звернуло увагу на невідповідність зазначених у довідці відомостей про розмір втраченого заробітку потерпілої станом на день передачі справи дійсному розміру втраченого заробітку з врахуванням "гірських". Той факт, що назване підприємство в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року №648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" передало у відділення Фонду довідку про втрачений потерпілою заробіток без врахування "гірських", підтверджено Територіальною державною інспекцією праці у Івано-Франківській області (лист Інспекції від 07.10.2011року - а.с.9-10). За наведеної обставини відділення дирекції Фонду згідно п.7 згаданої вище Інструкції вправі було у 2001 році не прийняти особову справу ОСОБА_3 до належного її укомплектування. Невиконання названої вимоги потягнуло за собою недоотримання потерпілою протягом багатьох років коштів у відшкодування втраченого нею заробітку.
Дані обставини встановлені рішенням Долинського районного суду від 07.06.2013 року, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 про стягнення заборгованості про повне відшкодування втраченого заробітку, суд першої інстанції правильно врахував вище наведене, а також те, що відповідно ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" якщо потерпілому з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Твердження апелянта про помилковість розрахунку суми коштів, стягнутих в користь ОСОБА_3, є голослівним, і не спростовується будь-якими об'єктивними документальними відомостями.
Згідно довідки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Долинському районі Івано-Франківської області №149/06-12 від 21.02.2014 року, розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 становить 617грн. 86 коп.
Таким чином суд повно з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку проведеному розрахунку доплати за роботу в гірському населеному пункті, розміру компенсації та оплаті за юридичні послуги і постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.
Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі відхилити.
Рішення Долинського районного суду від 02 вересня 2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: Г.П. Мелінишин
Г.І. Шалаута