Справа N 2а-16/09

ПОСТАНОВА

IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 січня 2009 року                                                                                                                   АДРЕСА_1

                                                                             Сторожинецький районний суд

                                                                             Чернiвецької областi  в складi:

              головуючого суддi                 Якiвчика I.В.

              при секретарi                          Гулей М.Г.

              за участю                                позивачів ОСОБА_1 ., Николаєвої І.М., іх представника

                                                               Паладюк Г.Ф. та представника відповідача Войткової З.Г.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в АДРЕСА_1  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  та ОСОБА_2  до управління пенсійного фонду в Сторожинецькому районі про неправомірні дії та бездіяльність Управління пенсійного фонду у Сторожинецькому районі щодо перерахування та виплати не донарахованої державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки

встановив:

ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . звернулися в суд iз позовом до відповідача про визнання неправомірними його дій та бездіяльності, а також стягнення державної соціальної допомоги зазначивши, що вони належать до громадян на яких поширюється статус дітей війни у відповідності до Закону України «Про  соціальний захист дітей війни», який вступив в законну силу з 01.01.2006 року. З цього ж числа їм повинні були нараховувати та виплачувати щомісячно соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак протягом 2006 та 2007 років такі виплати не проводились з огляду на те, що Верховна Рада своїми Законами призупинила дію ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак 09 липня 2007 року Конституційний суд України визнав неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення виплати соціальних допомог дітям війни.

З огляду на те, що відповідно до ч.2 ст.3 Закону «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії встановлені цим Законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, позивачі просили суд визнати дії та бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати їм допомог протягом 2006-2007 років неправомірними і стягнути на їхню користь по 2733, 30 гривень недоплаченої, як дітям війни, щомісячної соціальної державної допомоги за період 2006-2007 років та судові витрати по справі, поновивши пропущений строк для звернення до суду.

В судовому засiданнi позивачі та їх представник позовнi вимоги пiдтримали, посилаючись на викладенi вище обставини.

Представник вiдповiдача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в зв’язку із призупиненням на оспорюваний період дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відсутністю у 2007 році законодавчого врегулювання цього питання, а також відмовити через пропуск позивачами встановленого однорічного строку звернення  до адміністративного суду.   Пояснив також, що у них існує досудовий порядок вирішення спірних питань.

Письмово відповідач та Управління праці і соцзахисту населення Сторожинецької райдержадміністрації,  де позивачі перебувають на обліку зазначили, що спірні доплати нараховуються автоматично без звернення особи.

Заслухавши пояснення сторiн та докази якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, суд на пiдставi аналiзу встановлених фактичних обставин справи i вiдповiдних їм правовiдносин знаходить, що вимоги позивачів підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" ,  дитиною війни є особа яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином позивачі ОСОБА_1  котра народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  року та ОСОБА_2  котра народилася ІНФОРМАЦІЯ_2  року, є дітьми війни, а тому їм згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року мала би виплачуватися щомісячна грошова надбавка до пенсії або інших грошових утримань чи допомог.

Однак     Верховна Рада України статтями 77 та 110 Закону України  від 20.12.2005 року "Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  і в 2006 році даний Закон в частині щомісячних соціальнид доплат не діяв.    

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  Верховна Рада України і на 2007 рік зупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Дана зупинка тривала до 9 липня 2007 року тобто до того часу коли Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 визнав такими що не відповідають Конституції України п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням  статті 111 цього Закону, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином очевидним є те, що на весь 2006 рік та на першу половину 2007 року (до 9липня) виплату щомісячної соціальної підтримки дітям війни, а отже і позивачам по справі, було зупинено, а починаючи з 9 липня 2007 року позивачі мали право на отримання вказаної грошової підтримки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, котра відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Сума такого підвищення мала би скласти для кожного із позивачів по 702,90 грн. за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, виходячи із розрахунку 30% розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, який становив згідно статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 15 березня 2007 року в липні-вересні місяцях 2007 року - 406 гривень та в жовтні-грудні місяцях 2007 року - 411 гривень.

В зв’язку з тим що підвищення до пенсії в зазначених розмірах не були ні нараховані ні виплачені позивачам, суд при вирішенні  питання щодо стягнення її в примусовому порядку на користь позивачів визначає можливість цього, зважаючи на клопотання позивачів, щодо відновлення пропущеного строку для звернення до суду та  клопотання відповідача щодо відмови в задоволенні позову в зв’язку з пропущенням позивачами, без поважних причин, строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, передбаченого ч.2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачі, вважають, що вони пропустили зазначений строк і з огляду на те, що вони дізналися про порушення своїх прав після висвітлення подій пов’язаних з рішенням Конституційного суду в засобах масової інформації, просили їм поновити цей строк, а відповідач просив застосувати цей строк для відмови в позові.

Представник відповідача,  в судовому засіданні пояснювала також, що для врегулювання будь-яких питань пов’язаних із нарахуванням, перерахунком і виплатою пенсій і доплат до них пенсіонери попередньо звертаються до відповідача, тобто існує досудовий порядок врегулювання спірних питань

Зважаючи на це, суд при вирішенні питання щодо пропуску однорічного строку для звернення до адміністративного суду,  керується крім ч.2 ст.99 КАС України, також і вимогами ч.4 ст.99 КАС України, згідно яких, якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Виходячи з цього та беручи до уваги, що ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . дізналися про рішення відповідача, як суб’єкта владних повноважень 03 грудня 2008 року і цього ж дня пред’явили адміністративний позов до суду, суд знаходить, що позивачі строк звернення до суду не пропустили і на їх користь необхідно стягнути недоплачене їм  підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції яка діяла до 28.12.2007 року, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року

Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 99, 159, 160, 163 КАС України, ст.ст.1, 6  Закону України «Про соціальний  захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», та Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік, рішенням Конституційного суду України по справі № 1-29/2007 від 9 липня 2007 року,  суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1  та ОСОБА_2  до управління пенсійного фонду в Сторожинецькому районі про неправомірні дії та бездіяльність Управління пенсійного фонду у Сторожинецькому районі щодо перерахування та виплати не донарахованої державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки, задоволити частково.

    Стягнути із Управління Пенсійного фонду в Сторожинецькому районі, Чернівецької області, що знаходиться в АДРЕСА_1 , Чернівецької області вул.. АДРЕСА_2  на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, що мешкає по АДРЕСА_3  в АДРЕСА_1 , 702 (сімсот дві) гривні 90 копійок.

Стягнути із Управління Пенсійного фонду в Сторожинецькому районі, Чернівецької області, що знаходиться в АДРЕСА_1 , Чернівецької області вул.. АДРЕСА_2  на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, що мешкає по АДРЕСА_4 , в АДРЕСА_1 ,  702 (сімсот дві) гривні 90 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

 

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сторожинецький районний суд протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається в тому ж порядку протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           СУДДЯ