ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
"19" січня 2007 р. |
Справа № 34/495-06-12360А |
19.01.2006р. о 13год.05хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Артем'євій В.В.,
за участю представників від позивача: Неплій І.А. - старшого державного податкового інспектора юридичного відділу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, діючого на підставі довіреності від 15.11.2005р. №39;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №7 адміністративну справу №34/495-06-12360А,
за позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення на суму 4656,75грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 4656,75грн., застосованих на підставі п.п.1,4 ст.17, ст.22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами і доп.).
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розстрочення виконання судового рішення (вх.НОМЕР_3).
Розглядом матеріалів справи встановлено:
23.10.2006р. о 11год.58хв. працівниками Державної податкової адміністрації в Одеській області була здійснена перевірка господарської одиниці -крамниці, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої був складений акт перевірки НОМЕР_1.
Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995р. (із змінами та доп.), внаслідок здійснення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, що зумовило застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 220,75грн. на підставі п.1 ст.17 названого Закону; п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995р. (із змінами та доп.), внаслідок незабезпечення щоденного друкування та зберігання фіскальних звітних чеків та їх зберігання в КОРО, зокрема, відсутність звіту за 21.10.2006р, що зумовило застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 340грн. на підставі п.4 ст.17 названого Закону; п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995р. (із змінами та доп.), внаслідок невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (на суму 819,20грн.), що підтверджується копією денного звіту та опису наявних готівкових коштів та зумовило застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 4096грн. на підставі ст.22 названого Закону.
На підставі зазначеного акту перевірки, Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області прийняла рішення від 02.11.06р. НОМЕР_4 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст.ст.17, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995р. (із змінами та доп.) на загальну суму 4656,75грн.
Доказів скасування в адміністративному порядку оскарження або визнання недійсними (нечинними або скасування) судом вищезазначеного рішення відповідач суду не надав.
Господарським судом справи розглядаються в межах позовних вимог, тобто стосовно предмету та згідно підстав, визначених в позовній заяві. Предметом позовної заяви, яка розглядається, є майнова вимога - стягнення заборгованості в розмірі 4656,75грн., на підставі відповідного рішення позивача.
Під час розгляду справи від відповідача на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення строком на один рік з щоквартальною сплатою, посилаючись на скрутне фінансове становище і неможливість сплати одночасно всієї суми заборгованості.
Згідно ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи становлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За таких обставин, суд вважає клопотання відповідача достатньо мотивованим та вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду згідно графіку.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено. На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області задовольнити повністю.
2. Надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розстрочку виконання постанови господарського суду Одеської області від 19.01.07р. по справі №34/495-06-12360А зі стягненням з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.(код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) на користь бюджету (на р/р31111104600111, код платежу 3023030100 в ГУДК в Одеській області, код отримувача 23214723, отримувач -ВДК у Біляївському районі, МФО 828011) щоквартально 19.02.2007р., 19.06.2007р., 19.09.2007р. по 1164(тисяча сто шістдесят чотири)грн. та 19.01.2008р. -1164(тисяча сто шістдесят чотири)грн.75коп.;
3. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя Фаєр Ю.Г.