ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №910/14852/14 08.09.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"
до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"
про стягнення 6 182,47 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
від позивача: Іванчишина С.М. дов. №9 від 02.01.2014р.
від відповідача: не з'явилися
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 6 182,47 грн., крім того просили судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивачем на підставі вказаного Договору було виплачено страхувальникові страхове відшкодування в сумі 6 182, 47 грн.
Позивач на підставі правил, встановлених ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача, як до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність винної у скоєнні ДТП особи, із вимогою про виплату страхового відшкодування. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання, що й призвело до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 6 182,47 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2014 порушено провадження у справі №910/14852/14 та призначено розгляд справи на 06.08.2014.
У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 справу було передано в провадження судді Якименку М.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/14852/14 до свого провадження та призначив розгляд справи на 08.09.2014.
У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 справу №910/14852/14 було передано в провадження судді Митрохіній А.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/14852/14 до свого провадження.
Представник позивача в судове засідання 08.09.2014 з'явився, надав додаткові документи на вимогу ухвали суду, пояснення по суті справи та підтримав вимоги викладені у позовній заяві.
Представники відповідача в судове засідання 08.09.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/14852/14 від 22.07.2014 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/14852/14.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.09.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
26.07.2012 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», страховиком, (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №250549156.12 (надалі - Договір), за яким страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Шкода» (далі - застрахований ТЗ), державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
06.03.2013 на вул. Артема, 209 в м. Донецьк відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ, що належить Страхувальникові під керуванням водія ОСОБА_2, та транспортного засобу "ЗАЗ", із державним реєстраційним номером НОМЕР_2, яким керував гр. ОСОБА_3
Факт ДТП підтверджується довідкою 9170169 про ДТП (засвідчена копія наявна в матеріалах справи.
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10.04.2013 у справі №235/1838/13-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм гр. ОСОБА_3 у зв'язку з чим, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом накладення штрафу в сумі 340,00 грн.
Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
26.04.2013 Страхувальник звернувся із заявою до Страховика про виплату страхового відшкодування на підставі Договору добровільного страхування.
У відповідності до звіту від 26.03.2013 №221/03, здійсненого СПД-ФО ОСОБА_4, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінюваних складових застрахованого транспортного засобу, становить 6 673,04 грн.
У відповідності до рахунку-фактури №4903 від 14.03.2013 Страхувальник перерахував ТОВ «Кронас-Логістик» кошти на загальну суму 7 418,96 грн. за вирахуванням НДС у розмірі 1 236,49 грн. та виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 6 182,47 коп. за здійснення відновлювального ремонту застрахованого ТЗ. (даний факт підтверджується платіжним дорученням №812094 від 22.04.2013 на суму 7 418,96 грн.)
Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).
Позивач на підставі Договору добровільного страхування 26.07.2012, заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування від 26.04.2013, страхового акту №71895 від 15.05.2013 здійснив на користь Страхувальника виплату страхового відшкодування в сумі 6 182,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6650 від 12.06.2013 (засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.)
За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, Позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від Відповідача страхового відшкодування, виплаченого Страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.
Згідно витягу з бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність застрахована СТзДВ «Гарантія», що підтверджується Полісом серії АВ №4881232 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.).
Судом враховано умови полісу добровільного страхування серії АЕ №1792726, відповідно до якого встановлено франшизу у розмірі 1000,00 грн. У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Таким чином, Позивач набув право на відшкодування суми страхового відшкодування у розмірі 5 182,47 (з яких 6 182,47 грн. - 1000,00 грн. франшиза)
Судом встановлено, що до Позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та Страховиком за полісом АВ №4881232 (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.
Позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача із претензією від 18.12.2013 №4526 про виплату страхового відшкодування. Відповідач зазначену вимогу залишив без належної відповіді та реагування, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача не провів.
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.
Відповідачем не надано доказів на спростування твердження Позивача, що Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» не здійснило відшкодування шкоди, а відтак строк виконання відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на день звернення ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до суду за захистом своїх прав настав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 5 182,47 грн. шкоди заподіяної внаслідок ДТП є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору розподіляються між Позивачем та Відповідачем пропорційно до задоволених позовних вимог.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13; код ЄДРПОУ 21130899) - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602) страхове відшкодування у розмірі 5 182,47 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 531,49 грн.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Дата складання повного тексту рішення 17.09.2014.
Cуддя А.В.Митрохіна