ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"18" вересня 2006 р. |
справа № 20-2/091 |
За позовом закритого акціонерного товариства „Доставка”
(95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 12)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення 50739,66 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники:
від позивача - Фістіна Ю.В., довіреність б/н від 09.02.2006;
від відповідача -не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Закрите акціонерне товариство „Доставка” звернулось до господарського суду із позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про стягнення заборгованості за договором поставки товару № НОМЕР_1 у сумі 50739,66 грн., з яких основна заборгованість -40 237,52 грн., пеня -2 454,64 грн. та штраф - 8 047,50 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались договірні зобов'язання щодо оплати отриманого за договором товару.
03.07.2006 позивач надав суду клопотання, у якому відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України просить зменшити розмір позовних вимог на 1482,25 грн. та всього стягнути 49 257,41 грн. з яких основна заборгованість -38 840,12 грн., пеня -2 369,79 грн. та штраф -8 047,50 грн. (вх. № 18004).
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі матеріалами.
Позивачем у порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України у позові заявлена вимога щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві. Розглянувши вказану вимогу позивача суд у її задоволенні відмовив у зв'язку з тим, що обставини, які свідчили б про реальну загрозу неможливості або утруднення виконання рішення, відсутні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд
ВСТАНОВИВ:
14.04.2005 закрите акціонерне товариство „Доставка” (далі -ЗАТ „Доставка”) та суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1(далі -СПД ОСОБА_1) уклали договір поставки товару № НОМЕР_1 (далі -Договір). Відповідно пункту 1.1 Договору (т. 1 арк.с. 112-116) позивач зобов'язується поставити на підставі письмових замовлень відповідача товар, а відповідач прийняти та оплатити товар позивача, вказаний у накладних.
Факт поставки товару підтверджується сторонами шляхом оформлення накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін (пункт 2.3 Договору).
Відповідно до розділу 4 Договору відповідач оплачує поставлений товар у розмірі, який вказаний у відповідній накладній протягом 7 календарних днів з моменту фактичної передачі товару від позивача відповідачу шляхом перерахування суми, вказаної у відповідній накладній на поточний рахунок позивача.
В період з 10.06.2005 по 29.11.2005 позивач відповідно до умов Договору поставляв відповідачу товар, але відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару виконувались не в повному обсязі у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 38 755,27 грн., що підтверджується видатковими накладними та актом звірення взаєморозрахунків від 14.12.2005 (т. 1 арк.с. 10-111, 131-140, т. 2 арк.с. 13-17).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар за Договором складає 38 840,12 грн.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Докази виконання відповідачем зобов'язання за Договором відсутні. На день прийняття рішення заборгованість у сумі 38 840,12 грн. не сплачена, у зв'язку з чим заявлена сума основної заборгованості підлягає стягненню.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за порушення строку оплати за поставлений товар відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У разі прострочення відповідачем оплати поставленого товару більш ніж на 10 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості.
Позивачем нарахована пеня за період з 30.05.2005 по 27.12.2005 у розмірі 2 369,79 грн. та штраф у розмірі 20 % суми заборгованості (38840,12 х 20% = 7 768,02 грн.), але суд вважає що задоволенню підлягає тільки сума штрафу з наступного:
Згідно зі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту шість статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочку платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Згідно з вищевикладеним, застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді штрафу та пені одночасно суперечить статті 231 Господарського кодексу України.
У зв'язку з тим, що прострочення відповідачем оплати за поставлений товар більше ніж на 10 календарних днів стягненню підлягає неустойка у вигляді штрафу.
Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зважаючи на зазначене, зокрема стосовно скрутного фінансового становища відповідача, суд з урахуванням положень пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе скористатись правом, наданим йому нормами статті 233 Господарського кодексу України, і зменшити розмір штрафних санкцій до 2 300,00 грн.
Таким чином, викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог у сумі 41 140 грн. 12 коп., у зв'язку з чим зазначена сума підлягає стягненню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2, відомостей про рахункі в установах банку не має) на користь закритого акціонерного товариства „Доставка” (95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 12, код в ЄДРПОУ 33433894, п/р 2600510900 у КРД АППБ „Аваль” м. Сімферополь, МФО 324021) заборгованість у сумі 41 140 грн. 12 коп. (сорок одна тисяча сто сорок грн. 12 коп.), у тому числі: основна заборгованість - 38 840,12 грн., штраф -2 300,00 грн; витрати по сплаті державного мита у сумі 411 грн. 40 коп. (чотириста одинадцять грн. 40 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 95 грн. 67 коп. (дев'яносто п'ять грн. 65 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 25.09.2006.