ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа № Б-39/148-04

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,

при секретарі Передрій Г.С.,

за участю представників:

від апелянта - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

від кредитора Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області - Соловей Г.В. - за довіреністю від 06.05.2014р. № 4019/10/20-23-10;

від інших кредиторів - не з'явились,

ліквідатор - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (вх. №2544Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.08.2014р. у справі №Б-39/148-04

за заявою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, правонаступником якої є Харківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, м. Харків,

до Відкритого акціонерного товариства «Мереф`янський механічний завод», м.Мерефа,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2014р. у справі №Б-39/148-04 відмовлено Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області у визнанні вимог до Відкритого акціонерного товариства «Мереф`янський механічний завод» в сумі 246813,18 грн.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що оскільки постанова про визнання боржника банкрутом прийнята 25.12.2013р., то в силу вимог ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо виплати боржником заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 246813,18 грн., не підлягають задоволенню, оскільки не мають характеру поточних кредиторських вимог (т. 43, а.с. 76-81).

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 26.08.2014р., Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неврахування судом всіх суттєвих обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, просила скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.08.2014р. у справі та задовольнити заяву Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про поточні кредиторські вимоги до боржника, а також включити до реєстру вимог кредиторів вимогу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в сумі 246813,18 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник, посилаючись на п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, а також подані ліквідатором боржника розрахунки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 11.03.2014р. № 1404181573, від 08.04.2014р. № 1405119194, від 13.05.2014р.№140695300, від 11.06.2014р. № 1407831957, зазначає про можливість виникнення під час ліквідаційної процедури поточних податкових зобов'язань, які підлягають задоволенню.

23.09.2014р. Управлінням Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому кредитор просить задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі та скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.08.2014р. у справі № Б-39/148-04 (вх. № 8175).

Кредитор, посилаючись на положення ч. 8, 9 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначив, що оскільки працівники боржника не були звільнені та нараховувалась заробітна плата, то, на йогу думку, нарахований підприємством єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті.

Розпорядженням секретаря судової плати № 2 Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2014р. у зв'язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду справи №Б-39/148-04 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.

В судовому засідання господарського суду апеляційної інстанції представник Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області підтримав апеляційну скаргу, просив суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.08.2014р. у справі № Б-39/148-04.

В судове засідання господарського суду апеляційної інстанції представники апелянта та інших сторін у справі не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що участь представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників апелянта та інших кредиторів за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 25.12.2013р. у справі №Б-39/148-04 задоволено клопотання керуючого санацією та представника трудового колективу про припинення процедури санації боржника, визнання ВАТ «Мереф'янський механічний завод» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Припинено процедуру санації ВАТ «Мереф'янський механічний завод». Визнано юридичну особу - ВАТ «Мереф'янський механічний завод» - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Мереф'янський механічний завод» арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича.

07.08.2014р. Харківська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Харківській області звернулася до місцевого господарського суду з заявою про визнання поточних кредиторських від 28.07.2014р. № 5668/10/20-23-10-15, у якій просила розглянути вказану заяву та визнати кредиторські вимоги Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області в загальному розмірі 246813,18 грн. (т. 43, а.с. 6,7).

Харківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок проведення інвентаризації сум податкового боргу встановлено, що ВАТ «Мереф'янський механічний завод» має несплачені в строк суми податкових зобов'язань, визначені відповідно до вимог Податкового кодексу України в загальному розмірі 246813,18 грн., та які відповідно до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підлягають задоволенню.

Відповідно до звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за лютий, березень, квітень, травень 2014р., поданих ліквідатором ВАТ «Мереф'янський механічний завод», нараховано до сплати 246813,18 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.08.2014р. у справі №Б-39/148-04 відмовлено у визнанні вимог Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області до ВАТ «Мереф'янський механічний завод» у сумі 246813,18 грн. з підстав, зазначених вище (т. 43, а.с.76-81).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом розгляду в цій справі є визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, які виникли під час ліквідаційної процедури.

Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За приписами пункту 1-1 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. № 4212-VI, який набрав чинності 18.01.2013р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою місцевого господарського суду від 25.12.2013р. визнано Відкрите акціонерне товариство «Мереф'янський механічний завод» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Враховуючи вимоги перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011р., до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011р. N 4212-VI, який набрав чинності 18.01.2013р.

За приписами статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закон про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Законом України від 04.07.2013 року № 406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» внесені зміни до Податкового Кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких адміністрування єдиного внеску віднесено до компетенції органів доходів і зборів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З аналізу наведеної норми вбачається, що в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникнути виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, і порядок їх виконання визначений спеціальним Законом про банкрутство.

Нормами Закону про банкрутство встановлено, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів в порядку статті 38 Закону про банкрутство.

Відповідно до частини 8 статті 41 Закону про банкрутство кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

За приписами частини 2 статті 41 вказаного Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

В пункті 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. N 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011р. N 4212-VI)» визначено, що статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

У зв'язку з цим здійснюється капіталізація платежів за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 «Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У ліквідаційній процедурі в установлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо виплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону.

З наведених норм вбачається, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Заявою про визнання поточних кредиторських вимог від 28.07.2014р. №5668/10/20-23-10-15, зареєстрованою місцевим господарським судом 07.08.2014р., підтверджується, що заборгованість з виплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування утворилась з 20.03.2014р. на суму 59795,18 грн., з 22.04.2014р. на суму 57916,91 грн., з 20.05.2014р. на суму 59952,85 грн., з 20.06.2014р. на суму 69148,23 грн., тобто після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора постановою господарського суду Харківської області від 25.12.2013р.

Однак вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства можуть пред'являтись тільки до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку статті 23 Закону про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.05.2014р. та Вищого господарського суду України від 23.10.2013р. у справі №5021/1639/2011, від 28.05.2013р. у справі № 11/Б-1042(377/7-10) та від 18.09.2013р. у справі № 6/108-09, від 15.01.2014р. у справі №6/156-06.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 26.08.2014р. у справі №Б-39/148-04 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.08.2014р. у справі №Б-39/148-04 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 29.09.2014р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.