Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Буцяка З.І., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.

з участю представників сторін: ОСОБА_1, Рожок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Здолбунівського районного суду від 11 грудня 2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Здолбунівського районного суду від 11 грудня 2013 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі -ТзОВ «Кредитні ініціативи») до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

У поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі представник ТзОВ «Кредитні ініціативи» покликався на його незаконність та необґрунтованість через порушення норм матеріального та процесуального права.

Вказував, що суд відмовив у задоволенні даного позову в зв'язку з наявністю рішення Здолбунівського районного суду від 23 серпня 2013 року про визнання кредитного договору та договору іпотеки, укладених між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3, недійсними, однак не врахував, що вказане рішення було ухвалене в заочному порядку і була подана заява про його перегляд.

Просив рішення Здолбунівського районного суду від 11 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному розмірі.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначила, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ТзОВ «Кредитні ініціативи» Рожок О.М. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін. Зазначав про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки в зв'язку з набранням чинності Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №1701/1007/71-049, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 44 000 доларів США зі сплатою 12,5% річних до 24 жовтня 2037 року (а.с.3-10).

_______________________________________________________________________________________________________________

Справа № 562/1523/13-ц Головуючий у 1-й інст. - Кушнір О.Г.

Провадження №22-ц/787/186//2014р. Доповідач - Боймиструк С.В.

З метою забезпечення належного виконання вказаного договору між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3 25 жовтня 2007 року було укладено іпотечний договір №1701/1007/71-049-Z-1, за умовами якого ОСОБА_3 передала банку в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності (а.с.13-19).

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, згідно умов якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, у тому числі за кредитним договором №1701/1007/71-049. У той же день 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» також укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступив ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги по кредитним договорам.

Згідно зі ст.ст. 1054, 1050, 526, 530, 599 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що банк надав позичальнику кредитні кошти 44000 доларів США, а позичальник їх та кошти за користування кредитом і пеню банку не повернув, чим створив заборгованість в перерахунку на національну валюту в сумі 768016,75 грн. (а.с.28-29).

Відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст.ст. 33, 11 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Після ухвалення місцевим судом рішення в даній справі 7 червня 2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, набув чинності Закон України „Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті ", відповідно до п.1.1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Предмет іпотеки - трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м, використовується як місце постійного проживання ОСОБА_3, її згоди на відчуження квартири немає, а тому під час дії цього закону квартира не може бути примусово відчужена.

Інших вимог в позові, зокрема про стягнення з позичальника заборгованої перед банком суми в 768016, 75 грн. - не заявлялось.

Ураховуючи наведене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

На підставі ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - задовольнити частково.

Рішення Здолбунівського районного суду від 11 грудня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий:

Судді: