ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2014 р. Справа № 922/4871/13

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Білоусової Я.О., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Передрій Г.С.,

за участю представників сторін:

прокурор - Дудник В.В. - посвідчення від 13.10.2012р. №009116;

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Мєльнік Д.М. - за довіреністю від 01.07.2014р.;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх.№2278Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2014р.

у справі № 922/4871/13

за позовом: Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод", м. Богодухів, Харківська обл.,

про відшкодування шкоди у розмірі 3602399,93грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. у справі №922/4871/13 (суддя Калініченко Н.В.) відмовлено у позові Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" про стягнення шкоди; стягнуто з Державної екологічної інспекції Харківської області на користь Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на ст. 13 Конституції України, ст.ст.13,68 Кодексу України «Про надра», ст.1166ЦК України, п.п.9.1, 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009р. N 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за N 767/16783 (надалі Методика), мотивоване тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження об'єму використаної відповідачем підземної води без спеціального дозволу за період з 08.08.2011р. по 20.09.2012р., а відтак відсутня можливість встановити розміру заподіяної шкоди позивачу за використання відповідачем підземних вод без спеціального дозволу для виробничих потреб.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. у справі №922/4871/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов заступника прокурора Харківської області. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що: по-перше, у відповідача відсутній дозвіл на користування надрами, а отже підприємство з 08.08.2011р. по 30.09.2012р. здійснювало самовільне користування надрами (підземними водами) для виробничих потреб, загальний обсяг води за період з 08.08.2011р. по 31.12.2011р. складає 28725кв.м та за січень-вересень 2012року -52000кв.м, що підтверджено актом перевірки, журналом обліку води та звітами за формою №2ТП (водгосп). Крім того, вказує на те, що оскільки розрахунок завданої шкоди здійснювався на підставі статистичних звітів №2-ТП (водгосп), який складається помісячно та здається до органу державної влади щоквартально, Держекоінспекцією включено до розрахунку повний календарний місяць - вересень 2011року. Також зазначає, що довідки відповідача від 24.09.2012р. та від 26.02.2013р. містили протиріччя, а тому позивачем взято за основу журнал обліку ПОД-11, а також показники статистичних звітів, відповідно до яких ТОВ «Богодухівській молзавод» здійснено забір води саме у тисячах кубічних метрах.

У поясненнях до апеляційної скарги позивач підтримує вимоги апеляційної скарги та зазначає, що шкода полягає у незаконному (самовільному) вичерпанні, знищенні надр (підземних вод) (без отримання спеціального дозволу), внаслідок чого можуть погіршуватись екологічні умови життєдіяльності людини, погіршуватись стан інших об'єктів природи. Розмір Завданої шкоди розрахований у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів,

Клопотанням від 18.09.2014 Державна екологічна інспекція у Харківській області просить відкласти розгляд справи у зв'язку з завантаженням співробітника юридичного сектору та його зайнятістю у господарському суді Харківської області.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи, крім того відповідачем не надано доказів, які б підтверджували обставини, зазначені у клопотанні, та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2014р. участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 18.09.2014р., не була визнана судом обов'язковою, отже справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2014р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги і просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. у справі №922/4871/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено 14,17-21,24-28.09, 01-04.10 2012року планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Богодухівський молзавод", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №764/09-18 (т.1,а.с.32-37).

У вказаному акті зазначено, що водокористування на молокозаводі здійснюється від 2-х артезіанських свердловин глибиною 90,0м: №5651 - пробурена в 1994році; паспорт свердловини в наявності; №5591 - пробурена в 1992році; паспорт свердловини в наявності. Дозвіл на спеціальне водокористування від 25.06.2010р. №4839 терміном дії до 04.06.2013р. Ліміт водозабору складає 243,41м куб. та добу або 74,45тис м куб. на рік . Попередній дозвіл на спеціальне водокористування від 24.10.2005р. №Урк3642 терміном дії до 20.09.2010р. Спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування надрами (підземні води) на момент перевірки відсутній.

Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування вода з артезіанських свердловин використовується на виробничі та господарські потреби. Підприємство звітує за формою 7-ГР (підземні води) та щоквартально за формою 2-ТП (водгосп). Журнал обліку забраної води з артезіанської свердловини ведеться за формою ПОД-11, показники фіксуються щодобово.

На підставі вищевказаного акту перевірки №764/09-18 Державною екологічною інспекцією у Харківські області 10.10.2012р. винесено припис №02-25-101, яким, серед іншого, зобов'язано відповідача не допускати користування артезіанськими свердловинами до отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (підземними водами) (т.1,а.с.39-41).

У зв'язку з використанням відповідачем надр (підземних вод) без спеціального дозволу позивачем було складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2012р. та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.11.2012р. № 0226-286 (т. 1, а. с. 43-46).

У довідці ТОВ "Богодухівський молзавод", наданій Державній екологічній інспекції в Харківській області, від 24.09.2012р. №223 визначено кількість забраної води з артезіанських свердловин на виробничі потреби підприємства, яка становить: з свердловини №1 з 08.08.2011р. по 31.12.2011р. 18105м куб., з свердловини №2 - 11013, за період з 01.01.2012р. по 20.09.2012р. зі свердловини №1-31117 м куб., зі свердловини №2-18517м куб. (т.1,а.с.65).

17.12.2012 р. позивачем на підставі вказаного вище акту перевірки та довідки відповідача від 24.09.2012 р. здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) в розмірі 3411558,26 грн. та пред'явлена претензія від 17.12.2012 р. № 275.

15.03.2013р. директором ТОВ "Богодухівський молзавод" видано розпорядження про проведення службового розслідування щодо встановлення об'ємів фактично використаної води підприємством в період з 08.08.2011р. по 31.11.2012р. та з 01.01.2012р. по 20.09.2012р. (т.2, а.с.7).

За наслідками проведеного службового розслідування складено акт проведення службового розслідування, з якого вбачається, що головним інженером ТОВ "Богодухівський молзавод" було допущено математичну помилку в інформації, наданій до Державної екологічної інспекції у Харківській області. А саме: невірно вказано об'єми використаної води за період з 08.08.2011р. по 31.11.2012р. та з 01.01.2012р. по 20.09.2012р. шляхом невірного відображення одиниць та десятих з сотими чисел (не відокремлення десятих та сотих комою)29118м куб. та 49634 м куб, а фактично використано води 291,18м куб. та 496,34м куб., відповідно (т.2, а.с.8,9).

За наслідками проведеного відповідачем службового розслідування та виявленої в ході його проведення помилки головного інженера, відповідачем було складено довідку від 26.02.2013 р. № 25/1 за підписом керівництва, відповідно до якої відповідач в період з 08.08.2011 р. по 31.12.2011 р. використав підземні води без спеціального дозволу об'ємом 291 куб. м, а з 01.01.2012 р. по 20.09.2012р. - об'ємом 428 куб. м.

Як встановлено ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду листом Держекоінспекції від 18.12.2012р. №5903/01-22/02-20 матеріали перевірки направлені на адресу прокуратури Харківської області для прийняття рішення.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Харківською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері внесено подання від 28.02.2013р. №04-29-173вих 13 із наданням у подальшому листа ТОВ «Богодухівський молзавод». Згідно даного подання Держекоінспекцією не вірно здійснено розрахунок шкоди від 17.12.2012р. у зв'язку з тим, що довідка ТОВ «Богодухівський молзавод» від 24.09.2012р. №223, на підставі якої був виконаний розрахунок, підписана головним інженером та дані про обсяги використаної води не відповідають даним первинного обліку та статистичної звітності.

01.07.2013р. Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено претензію №172, у якій зазначено, що згідно довідки, наданої ТОВ «Богодухівський молзавод» від 26.02.2013р. №25/1 в період з 08.08.2011 р. по 31.12.2011р. підприємством з артезіанської свердловини було використано 291 м куб. води, а в період з 01.01.2012р. по 20.09.2012р. - 428 м куб. У зв'язку з вищевикладеним державі заподіяно шкоди на суму 31032,32грн., розмір якої розрахований на підставі Методики.

Крім того, у претензії зазначено, що претензія від 17.02.2012р. №275 відкликана та розрахунок збитків від 17.12.2012р. скасований. А також зазначено реквізити для сплати заподіяної шкоди (т.2,а.с.31,32).

ТОВ «Богодухівський молзавод» платіжним дорученням від 09.07.2013р. 316190 сплачено 31032,32грн. на рахунок, зазначений у претензії від 01.07.2013р., з призначенням платежу - «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, символ звітності 331. Без ПДВ» (т.2,а.с.32).

Державна екологічна інспекція України у листі від 28.08.2013р. № 2/2-17/91-17 зазначила, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області під час розрахунку розміру шкоди та пред'явлення претензії від 01.07.2013 р. №172 невірно проведено розрахунок та зобов'язано відкликати претензію від 01.07.2013р. №172 на суму 31032,32 грн., зробити перерахунок збитків у відповідності до зауважень Державної екологічної інспекції України та пред'явити претензію відповідачу в установленому порядку, вжити заходів дисциплінарного впливу до винних посадових осіб позивача.

На виконання зауважень Державної екологічної інспекції України позивачем до раніше пред'явленої претензії від 01.07.2013р. №172 було донараховано шкоду в розмірі 1329,87 грн. та пред'явлена претензія від 01.10.2013р. №254.

16.07.2013р. Прокуратурою Харківської області прийнято постанову №1 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосування законів у Держекоінспекції.

06.11.2013р. Державною екологічною інспекцією у Харківській області здійснено розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) на підставі акту перевірки від 14,17-21,24-28.09,01-04.10.2012р. №764/09-18, яким встановлено порушення ст.16,19,21 Кодексу України про надра. У цьому розрахунку зазначено, що згідно звітів 2-ТП(водгосп), листа від 01.10.2013р. №05/2-252вих-13, листа від 24.10.2013р. №5313 підприємством відповідача з артезіанських свердловин на виробничі потреби з 08.08.2011р. по 31.12.2011р. використано 28725м куб. води, в період з 01.01.2012р. по 30.09.2012р. - 52000м куб. води. Загальна кількість забраної води з артезіанської свердловини з 08.08.2011р. по 30.09.2012р. становить 80725 м куб. води (т.1,а.с.50).

06.11.2013р. Державною екологічною інспекцією надіслано на адресу ТОВ "Богодухівський молзавод" претензію, у якій зазначено, що наказом від 29.10.2013р. №202 розрахунки розмірів збитків від 01.07.2013р. на суму 31032грн. 32коп. та від 01.10.2013р. на суму 1329,87грн. скасовані, а претензію №254 відкликано. Крім того вказано, що, враховуючи факт сплати суми збитків у розмірі 31000грн.32коп. платіжним дорученням від 09.07.2013р. №16190, державі заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 3602399,93грн., яку запропоновано сплатити за відповідними реквізитами (т.1,а.с.126).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У частині 1 статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За приписами статті 21 вказаного Кодексу надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Частиною 1 статті 23 даного Кодексу встановлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

З наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що використання підземних вод для господарсько-побутових потреб у межах 300м куб. здійснюється без спеціального дозволу, а від так відповідальність за самовільне спеціальне використання відповідного природного ресурсу не настає.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема, самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Частинами 1 та 2 ст.48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до вимог ч.1 ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №764/09-18 позивач здійснював забір води на підставі дозволу від 25.06.2010р. №4839 терміном дії до 04.06.2013р. (т.1,а.с.35).

Апелянтом та позивачем під час проведення перевірки та в подальшому не встановлено у якій кількості ТОВ «Богодухівській молзавод» використовувалось води для господарсько-побутових та, відповідно, розрахунок завданих збитків проведений також без урахування цих відомостей, що суперечить вищенаведеним нормам права.

Крім того, відповідно до пункту 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

З наведеної норми вбачається, що належними доказами, в розумінні статті 34 ГПК України на підтвердження об'єму підземних вод, використаних без спеціального дозволу є документи, визначені у пункті 9.2 вказаної Методики, та, як правильно зазначив місцевий господарський суд, ці документи не мають один перед одним переважної юридичної сили, оскільки їх перелік має альтернативний характер.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем неодноразово здійснювався перерахунок суми шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного використання надр (підземних вод) без отримання спеціального дозволу, з підстав невизначеності дійсних об'ємів самовільно використаної відповідачем води.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) від 17.12.2012р., здійснений позивачем на підставі акту перевірки №764/09-18 та довідки відповідача від 24.09.2012 р.

Проте, вказана довідки складена та підписана головним інженером ТОВ «Богодухівській молзавод», що суперечить вимогам пункту 9.2 Методики, а отже вона є неналежним доказом в розумінні статті 34 ГПК України.

Як зазначалося вище, директором ТОВ "Богодухівський молзавод" видано розпорядження про проведення службового розслідування щодо встановлення об'ємів фактично використаної води підприємством в період з 08.08.2011р. по 31.11.2012р. та з 01.01.2012р. по 20.09.2012р., за результатами якої складено акт проведення службового розслідування, у якому зазначено, що головним інженером ТОВ "Богодухівський молзавод" було допущено математичну помилку в інформації, наданій до Державної екологічної інспекції у Харківській області, а саме: невірно вказано об'єми використаної води за період з 08.08.2011р. по 31.11.2012р. та з 01.01.2012р. по 20.09.2012р. шляхом невірного відображення одиниць та десятих з сотими чисел (не відокремлення десятих та сотих комою), фактично використано води 291,18м куб. та 496,34м куб., відповідно (т.2,а.с.8,9).

Відповідачем в підтвердження кількості забраної води надано довідку від 26.02.2013р. №25/01, яка підписана уповноваженою особою ТОВ "Богодухівський молзавод" та скріплена печаткою товариства, а отже є належним доказом в підтвердження фактичного об'єму води, що використана ТОВ «Богодухівський молзавод».

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що відомості, зазначені в звітах за формою 2-ТП, не є такими, що відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вони заповнювались на підставі даних, визначених головним інженером ТОВ «Богодухівський молзавод» Черепаняк М.М..

За таких обставин, матеріали справи не містять достовірних даних на підставі яких, у відповідності до вимог пунктів 9.1 та 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, можливо встановити фактичний об'єм води, що використовувався відповідачем самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Крім того, слід зазначити, що відповідач не заперечує проти факту використання підземних вод понад норму, встановлену дозволом від 25.06.2010р. №4839, та за фактичний обсяг використаної води ним сплачено суму коштів у розмірі 31032грн., визначеному Державною екологічною інспекцією у Харківській області, що підтверджується платіжним дорученням від 09.07.2013р. №16190 (т.2,а.с.32).

Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. N 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

До позовної заяви повинен бути доданий обґрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Таким чином, предметом доказування у даній справі є: факт завдання відповідачем шкоди внаслідок використання підземних вод без спеціального дозволу для виробничих потреб відповідача; розмір відповідної шкоди.

Факт завдання ТОВ «Богодухівський молзавод» шкоди внаслідок використання підземних вод без спеціального дозволу не заперечується відповідачем, а отже у відповідності до вимог статті 35 ГПК України не підлягає доказуванню.

Проте, сторони в підтвердження кількості використаної види без відповідного дозволу надають надають рівнозначні за своєю юридичною природою докази (довідку від 26.02.2013р. №25/01 та звіти про використання води за формою №2-ТП), складені уповноваженими представниками ТОВ «Богодухівський молзавод», які свідчать про тотожні обставини, втім містять різні відомості.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем не доведено, що дані, зазначені у довідці ТОВ «Богодухівський молзавод» від 26.02.2013р. №25/01, не відповідають фактичному розміру використаної води відповідачем.

Крім того, слід зазначити, що звіти про використання води за формою №2-ТП, складені відповідачем, були визначені на підставі даних, наданих головним інженером товариства, який звільнений з підприємства у зв'язку встановленням службовою перевіркою допущення математичної помилки в інформації, наданій Державній екологічній інспекції у Харківській області.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в ході перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області було встановлено, що загальний об'єм спожитої відповідачем без спеціального дозволу підземної води становить з 08.08.2011 р. по 31.12.2011 р. - 29 118 м куб., в період з 01.01.2012 р. по 20.09.2012 р. - 49 634 куб. м (загальний обсяг - 78 752 м куб.). При складанні претензії № 281 від 06.11.2013 р. та розрахунку до неї позивачем було встановлено, що загальний об'єм спожитої відповідачем без спеціального дозволу підземної води становить з 08.08.2011 р. по 31.12.2011 р. - 28 725 м куб., в період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 р. - 52 000 м куб. (загальний обсяг - 80 725 м куб.), тобто до претензії № 281 від 06.11.2013 р. та розрахунку розміру шкоди (збитку) було включено період з 21.09. по 30.09.2012 р., який не охоплювався здійсненою перевіркою.

До вказаного вище показника в сукупності включено води, використані відповідачем як для виробничих, так і господарсько-побутових потреб, що суперечить приписам статті 23 Кодексу України про надра.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами використання води понад встановлений ліміт у розмірі 80725м куб., а отже в матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок завданої шкоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія судді Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, з якими закон пов'язує відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами).

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. у справі № 922/4871/13 - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. у справі № 922/4871/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 23.09.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Лакіза В.В.