ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року Справа № 5023/7457/11(60/318-10)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.

суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі)

за участю представників:

від ДК "Укроборонпром"Перегонцев І.А. дов. від 11.06.2014р. Пащук В.В. дов. від 11.06.2014р.

від прокуратури:Кривоклуб Т.В. посв. від 13.08.2012р.

від позивача:Калусенко В.В. дов. від 24.09.2013р. № 15

від відповідачів:Кучерявий Д.В. дов. від 14.12.2013р. - від Банку Повелиця Г.В. дов. від 08.09.2014р. - від Заводу

від третіх осіб не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.02.2012р.

у справі№ 5023/7457/11(60/318-10) господарського суду Харківської області

за позовомЗаступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України

доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської філії

Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго"

провизнання недійсним договору

У відповідності до розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.09.2014р. № 02-05/429 для розгляду справи № 5023/7457/11(60/318-10) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Євсікова О.О. судді Кролевець О.А. Попікова О.В. (доповідач).

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії (надалі -ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії, відповідач-1), Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (надалі -ДП "Завод імені В.О. Малишева", відповідач-2) про визнання недійсним іпотечного договору №805/13/26/6-408 від 22.03.2006р., укладеного між відповідачами, а також додаткового договору № 1 від 31.05.2006р., додаткового договору № 2 від 27.12.2006р. та договору № 3 про внесення змін від 17.07.2008р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2011р. позовні вимоги задоволено, визнано недійсним іпотечний договір №805/13/26/6-408 від 22.03.2006р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії та Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева", а також додатковий договір № 1 від 31.05.2006р., додатковий договір № 2 від 27.12.2006р. та договір № 3 про внесення змін від 17.07.2008р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2012р. (колегія суддів: Фоміна В.О. -головуючий, судді: Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі скасоване, прийняте нове, яким у задоволенні позовних вимог відмолено в повному обсязі.

Державний концерн "Укроборонпром" в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України, як особа, яку не було залучено до участі у справі, з посиланням на те, що суд прийняв рішення, що стосується її прав і обов'язків звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. При цьому заявник касаційної скарги наголошує на порушенні апеляційним судом приписів статей 5, 14 Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Мотивуючи підстави звернення ДК "Укроборонпром" із касаційною скаргою в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України, як особи, яка не приймала участі у справі, про права та обов'язки якої було вирішено під час прийняття спірного рішення, заявник посилається на те, що предметом спору є законність передачі в іпотеку лабораторного корпусу, який перебував у державній власності, права власника щодо якого здійснює Концерн, який є правонаступником Міністерства промислової політики України, до сферу управління якого було передано Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева".

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" заперечує щодо доводів заявника касаційної скарги, вважає їх безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні, залишивши без змін оскаржувану постанову Харківського апеляційного господарського суду з мотивів, у ній викладених.

Також від Банку надійшла заява про накладання арешту на заставлене нерухоме майно, яке відхилено колегією суддів як необґрунтоване.

Від ТОВ "Еко-Комуненернго" надійшов відзив, у якому останній наголошує на відсутності підстав для задоволення касаційної скарги та зауважує на тому, що на момент укладання спірного договору уповноваженим органом на надання згоди на передачу майна в іпотеку було Міністерство промислової політики України, за участю якого і була розглянута дана справа.

Зі змісту рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)", вбачається, що "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретними та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Статтею 107 Господарського процесуального кодексу України передбачено право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанов апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, зокрема, і особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.

Державний концерн "Укроборонпром" оскаржує постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2012р. у даній справі, саме як така особа, тобто в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України.

Предмет позову у даній справі становить вимога визнання недійсним іпотечного договору № 805/13/26/6-408 від 22.03.2006р., укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії (Іпотекодержатель) та ДП "Завод імені В.О. Малишева" (Іпотекодавець), згідно якого в іпотеку було передано нежитлову будівлю літ. Р/1-7 (будівля центральної заводської лабораторії), загальною площею 17323,2 кв.м, та нежитлові приміщення в будівлі літ. П/1-7, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, а також визнання недійсним додаткового договору № 1 від 31.05.2006, додаткового договору № 2 від 27.12.2006р. та договору №3 про внесення змін від 17.07.2008р.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду І інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що передача ДП "Завод імені В.О. Малишева" майна, що є предметом іпотечного договору №805/13/26/6-408 від 22.03.2006р. та прийняття його в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії є правомірним, здійсненим у відповідності до приписів чинного законодавства, тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним. При цьому суд посилався на ті обставини, що згідно додаткового переліку майна, що не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП "Завод ім. В.О. Малишева", та не підлягає приватизації, який погоджений 21.01.2005р. першим заступником Міністра промислової політики України та направлений Міністерством промислової політики України листом № 0/7-1-110 від 21.01.2005 на адресу відповідача-2: будівля ЦЗЛ літ. "Р/1-7" по вул. Плеханівській, 126 не входить до складу цілісного майнового комплексу ДП "Завод ім. В.О. Малишева". А укладення спірного іпотечного договору здійснено сторонами на підставі дозволу Міністерства промислової політики України, до сфери управління якого входить відповідач-2 - ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Заявник касаційної скарги в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в оскаржуваному судовому рішенні вирішено питання про права та обов'язки Концерну, оскільки в іпотеку за договором передане державне майно, права власника щодо якого здійснює саме Концерн, а судами надавалась оцінка повноваженням позивача у сфері розпорядженням державним майном. Прийнята постанова апеляційної інстанції призвела до порушення прав та інтересів Концерну в зв'язку зі зменшенням обсягу державного майна, повноваження з управління яким наділений саме Концерн, який було створено постановою КМ України від 29.12.2010р. № 1221, до складу якого і було включено ДП "Завод імені В.О.Малишева".

На підтвердження своїх доводів заявник долучив до касаційної скарги, зокрема, акт приймання-передачі державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" зі сфери управління Міністерства промислової політики України в управління ДК "Укроборонпром", у якому зазначено, що 11 листопада 2011р. комісія здійснила приймання передачу державного майна Заводу в управління ДК "Укроборонпром".

Відповідно до статті 1115 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням; касаційна інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, наведені норми, які регулюють порядок та повноваження касаційної інстанції не наділяють останню повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів Державного концерну "Укроборонпром", яке не приймало участі в розгляді справи, щодо наявності у нього матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.

Натомість питання щодо необхідності залучення заявника касаційної скарги до участі у справі господарським судом першої інстанції та апеляційним судом не вирішувалось, що унеможливило захист його прав та інтересів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу від 13.01.2012р. Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном наголошувало на том, що згідно статті 4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" ДК "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, а постановою КМ України від 6.04.2011р. ДП "Завод імені В.О.Малишева" включено до складу ДК "Укроборонпром". До апеляційної скарги було залучено копію акта приймання-передачі державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" зі сфери управління Міністерства промислової політики України в управління ДК "Укроборонпром"

Відповідно до вимог статті 11110 Господарського процесуального кодексу України прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі в справі, є підставою для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд, під час якого суду належить залучити до участі у справі особу, яка стверджує, що її права і обов'язки стосуються предмету спору, дослідити подані скаржником письмові докази, достовірно встановити істинні права та обов'язки осіб щодо предмету спору, вжити заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи та ухвалення відповідного рішення.

Керуючись статтями 107, 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2012р. у справі № 5023/7457/11(60/318-10) скасувати.

Справу № 5023/7457/11(60/318-10) передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова