УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 р. Справа № 9104/96937/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Хобор Р. Б., Яворського І. О.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 30 березня 2012 року про залишення без задоволення заяви Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про перегляд постанови Мостиського районного суду Львівської області від 03 листопада 2008 року за нововиявленими обставинами по справі №2а - 43/08 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про зобов'язання нарахувати і виплатити грошову допомогу, -

УСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області звернулося до Мостиського районного суду Львівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Мостиського районного суду Львівської області від 03 листопада 2008 року, в якій просить скасувати постанову Мостиського районного суду Львівської області від 03 листопада 2008 року у справі №2а - 43/08, винесену за результатами розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Також, у зв'язку із скасуванням судого рішення просить прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що нововиявленою обставиною у даній справі є рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3 - рп/2012. Також вказує на те, що рішенням Конституційного Суду України №20 - рп/2011 від 26 грудня 2011 року передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Крім того, заявник зазначає, що Конституційний Суд України виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язуються з його функціями, визначеними п. п. 2,3 ст.116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, видає нормативно - правові акти у сфері соціального захисту. При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям і дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'я з дітьми за цим законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 30 березня 2012 року залишено без задоволення заяву Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Мостиського районного суду Львівської області від 03 листопада 2008 року.

Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області не погодилося із таким судовим рішенням суду першої інстанції і подало на вказану ухвалу до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення Мостиського районного суду Львівської області та закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставини, які описував, обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Особа, яка подала апеляційну скаргу (заявник) в судове засідання представника не направила, а також не прибув в судове засідання позивач, хоча сторони належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання у справі.

Також, від вказаних осіб відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі чи участі їх представників.

У зв'язку з цим та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20 - рп/2011 та №3 - рп/2011 від 25 січня 2012 року прийняті після винесення Мостиським районним судом Львівської області постанови, а тому вони не можуть розглядатися як нововиявлені обставини в розумінні ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

У відповідності до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

За змістом даної норми процесуального закону під нововиявленими обставинами слід розуміти лише такі істотні обставини, які існували на час постановлення рішення, але не були відомі заявнику і суду, врахування яких при розгляді справи могло б вплинути на результати її вирішення по суті.

Наведені заявником обставини для скасування постанови Мостиського районного суду Львівської області від 03 листопада 2008 року не є нововиявленими у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки виникли вже після прийняття судом рішення, а отже, не могли вплинути на вирішення по суті адміністративного позову у даній справі.

Окрім того, рішення Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року також не може бути підставою для перегляду судових рішень згідно із п. 5 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України України, оскільки ним не було встановлено неконституційності закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи та доказів, представлених сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, положення вищевказаних нормативно - правових актів, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Мостиського районного суду Львівської області від 03 листопада 2008 року у даній справі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 159, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області залишити без задоволення, а ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 30 березня 2012 року про залишення без задоволення заяви Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про перегляд постанови Мостиського районного суду Львівської області від 03 листопада 2008 року за нововиявленими обставинами по справі №2а - 43/08 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про зобов'язання нарахувати і виплатити грошову допомогу - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі, копії ухвали суду і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. Б. Хобор

І. О. Яворський