КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7145/11 Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року у справі за заявою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про зміну способу виконання рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні вказаної заяви.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Київській області звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій заявник просив змінити спосіб і порядок виконання постанови суду в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії, та установити в цій частині спосіб виконання шляхом стягнення з Управління пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області вказаної доплати.

Задовольняючи заяву про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Так, 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

У відповідності до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зазначеній нормі кореспондує ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звертатися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Вказані норми не містять виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. В даному випадку це відсутність коштів на рахунках територіального управління пенсійного фонду.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Проте, колегія суддів вважає, що державним виконавцем не було вжито заходів щодо встановлення відсутності коштів на рахунку у відповідача. Звертаючись до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду державний виконавець посилається лише на лист територіального управління пенсійного фонду без надання доказів, зокрема, розпорядження щодо здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення, доказів щодо наявності на розрахункових рахунках кошторисних призначень на виплату вказаних доплат до пенсії.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що заявник просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій.

Відтак суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що подання органу державної виконавчої служби є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання про зміну способу виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області - задовольнити.

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року - скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.