Справа №22ц-773, 2008р. Головуючий в 1-й інстанції
Таранцов С.П.
Категорія: 40 Доповідач - Лісова Г.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року березня місяця 26 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів: Семиженка Г.В., Приходько Л.А.
при секретарі - Корецькому Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Каховського міськрайонного суду від 5 лютого 2008 року
за позовом.
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2,
який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина
ОСОБА_3,
ОСОБА_4
про усунення перешкод у користуванні житловим, будинком.
шляхом виселення, -
встановила:
Рішенням Каховського міськрайонного суду від 5 лютого 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення з нього ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їх малолітнього сина ОСОБА_3відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
У судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу підтримала з підстав викладених у ній, просить її задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне.
ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнала, вважає, що її слід відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія судців приходить до висновку, що її слід відхилити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 5.11.1999 року
відповідач ОСОБА_2 подарував своїй матері ОСОБА_1
житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, на підставі чого вона набула право власності на це жиле приміщення.
2
ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їх малолітній син постійно проживають в цьому будинку зі згоди позивачки, ОСОБА_2 та його синОСОБА_3 також прописані в жилому приміщені, яке є їх постійним місцем проживання.
Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку, зокрема й колишні, користуються жилим приміщенням нарівні з власником, їх право користування жилим приміщенням урегульовано житловим законодавством, згідно з яким ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше, як на підставах і в порядку, передбачених законом (ч.3 ст. 9 ЖК України).
За таких обставин суд обґрунтовано не прийняв до уваги доводи апелянта про те, що вона, як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном згідно зі ст. 391 ЦК України.
23.01.2007 року ОСОБА_1 попередила ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про звільнення жилого приміщення, посилаючись на те, що воно необхідне для проживання їй та членам її сім'ї, однак даний факт не знайшов свого підтвердження в суді.
Отже, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстав для задоволення позову немає.
Рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Каховського міськрайонного суду від 5 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.