Справа №22ц-446, 2008р.                                                      Головуючий в 1-й інстанції

Колєсніченко Т.Є.

Категорія: 27            Доповідач - Лісова Г.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2008   року   березня   місяця    19   дня   колегія   суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської

області в складі:

Головуючого - Лісової Г.Є.

Суддів: Майданіка В.В., Приходько Л.А.

при секретарі - Драгомарецькій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 грудня 2007 року в справі

за позовом.

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про стягнення позики, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 25 грудня 2007 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 25 250 грн. боргу за договором позики, 282 грн. 50 коп. судових витрат та 1 700 грн. витрат на правову допомогу.

ОСОБА_1 просить рішення суду в частині стягнення з нього в користь позивача понесених ним витрат на правову допомогу скасувати і у стягненні з нього цих витрат відмовити.

Посилався на те, що позивач не підтвердив документально понесені ним витрати на правову допомогу, представник позивача, як фахівець в галузі права, не надав документ про сплату податку за зайняття діяльністю по наданню правової допомоги, суд вийшов за межі граничного розміру компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою.

У судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу не визнали, вважають, що її слід відхилити як безпідставну.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з п.2 ст. 79 ЦПК до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.

2

Присуджуючи     в     користь                     позивача     1 700     грн.

понесених ним витрат на надання правової допомоги суд виходив з того, що хоч ці витрати і не підтверджуються документально, однак, враховуючи обсяг наданих послуг та час витрачений ОСОБА_3 на надання правової допомоги, вони підлягають частковому стягненню.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом, як зазначено в ст. 12 цього Кодексу.

Отже, до осіб, які надають правову допомогу, законодавець відносить адвокатів та інших фахівців у галузі права. Якщо право адвоката на надання правової допомоги закріплено Законом України «Про адвокатуру», то спеціального закону, який би надавав фахівцям у галузі права повноваження брати участь у процесі як захисникам на даний час не існує. ОСОБА_3не має свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, вона брала участь у справі як представник позивача відповідно до ст. 40 ЦПК України.

Крім того, витрати пов'язані з правовою допомогою, які поніс позивач не підтверджені документально. Суд правильно вважав неналежним доказом на підтвердження цих витрат надану ОСОБА_3 розписку про одержання від ОСОБА_2 4 700 грн. за надання юридичних послуг /а.с. 14/.

Отже, оскільки не доведено, що ОСОБА_3має право за законом на надання правової допомоги, а також; документально не підтверджено факт понесених позивачем витрат, суд в порушення норм процесуального права необґрунтовано стягнув з відповідача в користь позивача 1 700 грн. компенсації понесених ним витрат на правову допомогу, а тому рішення суду в цій частині слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,12,40,56,ч.1 ст. 88 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 грудня 2007 року в частині присудження з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 компенсації понесених ним витрат на правову допомогу скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 у стягненні понесених ним витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги.

В решті рішення залишити без змін.

3

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.