Справа №22ц-302, 2008р.                                                           Головуючий в 1-й інстанції

Синьогуб М.С.

Категорія:  Доповідач - Цуканова І.B.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

2008 року березня місяця "05" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В. Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М. при секретарі - Літвіновій А.О., Жегуліній A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 3 грудня 2007 року

за позовом.

ОСОБА_1

до

Хоменко Лідії Василівни

про визнання права власності на частину житлового будинку,

встановила:

Зазначеним рішенням суду в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В письмових запереченнях ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги не визнала, просила рішення суду залишити без змін, як постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована і проживає в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 (далі житловий будинок).

Рішенням Нововоронцовської районної ради №108 від 21.08.1990 року ОСОБА_2(раніше Волченко) дозволено будівництво житлового будинку за вказаною адресою /а.с. 39/.

30.04.1991 року відповідачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, який розірвано 23.10.2003 року /а.с. 21/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер /а.с. 15/.

2

ОСОБА_1 є дочкою померлого /а.с. 16,23/, яка в установленому законом порядку 22.05.2006 року отримала свідоцтво про право власності на спадщину за законом на земельні ділянки, належні померлому /а.с. 17/.

Розпорядженням голови Нововоронцовської районної дернсавної адміністрації №296 від 07.12.1998 року затверджено акт державної технічної комісії від 26.11.1998 року про введення в експлуатацію житлового будинку, збудованого ОСОБА_2 /а.с. 38/.

18.12.1998 року відповідачці видано свідоцтво про право власності на житловий будинок /а.с. 24/.

Відмовляючи позивачці в задоволенні позову про визнання в порядку спадкування права власності на 1/2 частину будинку, суд виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 збудувала жилий будинок до реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 /а.с. 33,41/, то цей будинок належить їй на праві особистої власності, тому ОСОБА_3 права власності на нього не набув, відповідно, не набула таке право в порядку спадкування і дочка останнього ОСОБА_1.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи, підтверджується дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтується на вимогах закону.

Разом з тим, судом невірно застосовано до спірних правовідносин, які мали місце до 01.01.2004 року, ст. 57 СК України та ст. 328 ЦК України, що набрали чинності з 01.01.2004 року і спірні правовідносини не регулюють. Тому з рішення суду слід виключити посилання на них та слід вважати, що спір вирішено на підставі ч.1 ст. 24 КпШС України, згідно якій майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, є власністю кожного з них.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (з врахуванням викладених вище застережень), тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.

Зокрема, безпідставними є посилання апелянти про участь ОСОБА_3, як члена сім'ї ОСОБА_2, у закінченні будівельних робіт у житловому будинку з січня 1991 року до реєстрації шлюбу з останньою (30.04.1991 року), оскільки Закон «Про власність» (далі Закон) за ст. 17 якого майно, набуте внаслідок спільної праці членів сімї, є їх спільною сумісною власністю, набрав чинності 15.04.1991 року і, відповідно, може застосовуватися лише до правовідносин, які виникли після введення в дію цього Закону.

Не приймаються також до уваги твердження апелянтки про використання в будівництві будинку будівельних матеріалів як належних її батьку ОСОБА_3, так і їй особисто, оскільки згідно роз'ясненню Пленуму Верховного Суду України в постанові №7 від 04.10.1991 року з наступними змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (п.4) після набрання чинності Законом інші особи (крім подружжя та членів сімї, за спільний рахунок яких велося будівництво будинку) вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно.

3

У розглянутому випадку позивачка позов про відшкодування затрат на будівництво житлового будинку не заявляла.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 3 грудня 2007 року залишити без змін.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ч. 1 ст. 57 СК України, ст. 328 ЦК України, вважати, що спір вирішено на підставі ч. 1 ст. 24 КпШС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.