УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 р. Справа № 876/7925/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Макарика В.Я., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №346/3803/14-а за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Верхньовербізької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, Коломийського МБТІ про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

14.07.2014р. ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом в суд до Виконавчого комітету Верхньовербізької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області (далі-Виконком), Коломийського МБТІ (далі-БТІ), просить визнати незаконним та скасувати рішення Виконкому №10 від 22.03.1990р. та додаток до нього №1 в частині нумерації її будинку що по АДРЕСА_3; зобов'язати відповідачів провести комісійну перевірку правильності встановлення нумерації і внести зміни до реєстрації у її паспорт громадянки України - з адреси АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2. Просить визнати поважними пропуск строків звернення до суду.

Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2014 року у справі №346/3803/14-а адміністративний позов залишено без розгляду з тих підстав, що такий поданий з пропуском строку звернення до суду.

Не погодившись з ухвалою судді суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу від 28 липня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №346/3803/14-а скасувати та винести нову ухвалу, якою пропуск строків звернення до адміністративного суду з позовом визнати поважними та задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано вік та стан здоров'я апелянта, а також відсутність можливості отримати повноцінну правову допомогу. Рішення Виконкому було прийнято без відома та згоди апелянта.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлені про розгляд справи, що за таких обставин є можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зі змісту з ч. 2 ст. 99 КАС України випливає, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Застосовуючи приписи ст.100 КАС України суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а обставини на які посилається позивач як на підставу поважності (відсутність належної правової допомоги) не можуть слугувати підставою для визнання причин строку звернення до суду поважними. Окрім того, на час залишення позовної заяви без розгляду 28.10.2010р. в частині рішення Виконкому №10 від 22.03.1990р. позивач користувалась правовою допомогою.

Проте з такими висновками судді суду першої інстанції не погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Згідно із ст. 8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За вищенаведених обставин колегія суддів вважає, що аналізуючи позовну заяву та додані до неї матеріали суддя суду першої інстанції не врахував, що предметом оскарження є, в тому числі, рішення виконкому №10 від 22.03.1990р., яке вже було предметом розгляду в судах та за наслідком розгляду якого ухвалою від 28.10.2010р. така позовна вимога була залишена без розгляду.

Як вбачається з ухвали ВАСУ від 03.10.2013р. при розгляді касаційної скарги позивачки на рішення судів, касаційний суд зазначив, що позовна вимога в частині визнання незаконним рішення Виконкому №10 від 22.03.1990р. ухвалою суду залишено без розгляду та така ухвала не скасована, а тому набрала законної сили.

В силу приписів 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, ухвала чи постанова суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Отже, залишаючи позовну заяву без розгляду в порядку ст.99 та ст.100 КАС України суддею суду першої інстанції не враховано, що рішення Виконкому №10 від 22.03.1990р. вже було предметом розгляду судами та таке залишено без розгляду ухвалою суду від 28.10.2010р., яка набрала законної сили, що в порядку ст.157 КАС України є обов'язком для закриття провадження у даній справі в частині вимог, що суддею не було дотримано.

Щодо вимог про зобов'язання відповідачів провести комісійну перевірку правильності встановлення нумерації і внести зміни до реєстрації у її паспорт громадянки України - з адреси АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 то на переконання суду на такі вимоги строки не поширюються.

Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що залишаючи позовну заяву без розгляду в порядку ст.99 та ст.100 КАС України, суддею суду першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та не дотримано вимог процесуального права, що в силу приписів т.199 КАС України (повноваження суду) не може бути усунено судом апеляційної інстанції, та є наслідком для задоволення апеляційної скарги частково, скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.160, 195, 196, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 346/3803/14-а скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: В.Я. Макарик

М.А. Пліш