ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
"26" грудня 2006 р. |
Справа № 9/20-317 |
УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
За скаргою: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Тернопіль.
За позовом КП " Кіномережа спецдитячих кінотетрів" вул. І.Франка, 8,Тернопіль,46001
до відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1,Тернопіль,46001
Суть справи: Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.03.2006 р. по справі № 9/20-317 задоволено позов КП “Кіномережа спецдитячих кінотеатрів” про виселення суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з приміщення, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, АДРЕСА_2.
14.12.2006 р. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернулась до господарського суду Тернопільської області із скаргою № б/н від 12.12.2006 р. (вх. № 23361 (н) від 14.12.2006 р.) на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у м. Тернополі № 1 Фіялки О.В. , у якій просить визнати , як незаконні, дії стосовно відкриття виконавчого провадження , з посиланням на положення ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” .
Скаржник стверджує, що Державна виконавча служба в м. Тернополі № 1 не надіслала боржнику у встановленому законом порядку копію постанови про відкриття виконавчого провадження та інших процесуальних документів, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”, чим порушила вимоги ст. 24 вказаного Закону та позбавила боржника законного права на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1. також вказує, що її не було повідомлено у встановленому законом порядку про добровільне виселення, чим обмежено її права.
У засідання, призначне для розгляду скарги на 26.12.2006 р., скаржник не з'явився , що в силу положень частини 2 ст.121-2 ГПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Представник Державної виконавчої служби у м. Тернополі № 1 проти скарги заперечив та зазначив, що 20.07.2006 р. у відповідності до ст.ст. 3,18,24 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження , яку направив боржнику та сторонам для виконання та відому, але 23.11.2006 р. від ОСОБА_1. надійшла скарга на дії державного виконавця з посиланням на те, що їй, як боржнику у виконавчому провадженні , не був наданий строк для добровільного виконання рішення суду , а 29.11.2006 р. - заява про відкладення примусового виконання рішення через те, що питання про продовження оренди вирішується комісією міської ради.
01.12.2006 р. державним виконавцем винесена вимога, яка направлена боржнику, про примусове звільнення приміщення та призначено примусове виселення на 20.12.2006 р. о 11-00 год. за адресою АДРЕСА_2 у м. Тернополі.
У відповідності до ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження” у зв'язку із поданою скаргою державний виконавець 04.12.2006 р. прийняв постанову про відкладення до 15.12.2006 р. провадження виконавчих дій по виселенню підприємця ОСОБА_1., яку направлено скаржнику для відому.
Але 14.12.2006 р. до державної виконавчої служби у м Тернополі № 1 поступила заява , у якій підприємець просить зупинити виконання рішення господарського суду Тернопільської області у зв'язку зі тим, що нею подана скарга на дії державного виконавця до суду.
Як стверджує представник органу ДВС, 20.12.2006 р. державний виконавець направив боржнику відповідь про недоцільність зупинення виконавчого провадження згідно наказу № 9/20-317 від 17.07.2006 р. Господарського суду Тернопільської області про виселення боржника з приміщення, яке він займає, а 20.12.2006 р. за результатами виходу на місце виконання наказу суду склав акт про невиконання у добровільному порядку боржником рішення суду .
Заслухавши доводи представника Державної виконавчої служби у м. Тернополі № 1, проаналізувавши подані ним документи, суд встановив, що скарга підлягає відхиленню , виходячи з такого.
Як випливає з поданих державною виконавчою службою у м. Тернополі № 1 матеріалів виконавчого провадження, 04.12.2006 р. старшим державним виконавцем , з огляду на скаргу боржника про неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження , була прийнята постанова про відкладення провадження виконавчих дій на строк до 10 днів до 15.12.2006 р.
Отже, право на добровільне виконання рішення суду було надано боржнику органом державної виконавчої служби .
Підставою для визнання дій державного виконавця у частині відкриття виконавчого провадження такими, що вчинені порушенням ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” , скаржник наводить ту обставину, що йому ,як боржнику , не була направлена копія постанови про відкриття виконавчого провадження , через що боржник був позбавлений права її оскаржити.
Між тим, будь-яких мотивів незаконності прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, підприємець не наводить, а судом не встановлено, оскільки примусове виконання рішення господарського суду , що набрало законної сили , є завершальною стадією судового провадження і покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, яка виконує судові рішення у порядку та спосіб , визначені законом „Про виконавче провадження”.
Та обставина, що скаржник заперечує факт отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження , не спростовує законності постанови про відкриття виконавчого провадження і обізнаності боржника у такому відкритті, про що свідчить отримання ним 27.11.2006 р. та 01.12.2006 р. вимог про примусове звільнення приміщення із призначенням дати та часу ,у який відбудеться примусове виселення .
Таким чином, про відкриття виконавчого провадження скаржнику стало відомо з 27.11.2006 р., адже у його заяві від 28.11.2996 р. на ім'я начальника ДВС у м. Тернополі № 1 , ставиться питання про відкладення виконання рішення суду у зв'язку із створення міським головою м. Тернополя комісії для розгляду заяви підприємця.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Дізнавшись про відкриття виконавчого провадження 27.11.2006 р. , підприємець ОСОБА_1. звернулася із скаргою до господарського суду лише 14.12.2006 р. , тобто у строк, більший , ніж передбачено ст. 121-2 ГПК України без подання заяви про відновлення пропущеного строку.
Беручи до уваги викладене , керуючись ст. ст. 69, 86, 121, 121-2 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Відхилити скаргу суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1, м. Тернопіль, до Державної виконавчої служби у м. Тернополі № 1, вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, про визнання незаконними дій державного виконавця у частині відкриття виконавчого провадження
Суддя Л.В. Кропивна