РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" січня 2007 р. | Справа № 17/318-5069 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
Розглянув справу
за позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, м. Тернопіль
до відповідача Приватного підприємства «ім. Матросова», м. Ланівці Тернопільської області
За участю представників сторін:
позивача: Рижак С.М., гол. спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №1-1/1276 від 20.03.06р.
відповідача: не з'явився
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу судом не здійснювалася.
Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «ім. Матросова», м. Ланівці Тернопільської області 261,52 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води.
Позов обґрунтовується Актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 02.12.2005 р.; розрахунком кількості спожитої води з водозабору ПП «ім. Матросова»м. Ланівці за період з 16.03.2005р. по 01.12.2005р.; розрахунком розміру збитків при самовільному водокористуванні, переуступці право водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів і скидаються до них.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин своє відсутності суду не повідомив, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №853799 від 27.12.2006р.), проте суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України, оскільки явка представників сторін в даному судовому засіданні не визнавалася судом обов’язковою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Державне управління охорони навколишнього природного середовища є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, входить до сфери його управління та діє на підставі Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №285 від 16.06.2006р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006р. за N n0004001-06.
Відповідно до пунктів 1-2 Положення, Управління в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, поводження з відходами, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території, здійснює державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами України і особами без громадянства, іноземними юридичними й фізичними особами на відповідній території, додержанням екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення, тощо.
Згідно з п.п.5.7 п.5 Положення, Управління має право застосовувати у випадках, передбачених законодавством, економічні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення вимог законодавства, подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення, складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Приватне підприємство «ім. Матросова», місцезнаходження якого м. Ланівці Тернопільської області, вул. Тернопільська, 3, згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільській області № 31-16 від 11.01.07р. є юридичною особою, станом на 21.12.2006 р. (день звернення до господарського суду з позовом) значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 32290832.
Як випливає з матеріалів справи, 02 грудня 2005 року державним інспектором Державного управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області, на підставі ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державне управління екології та природних ресурсів України (із змінами і доповненнями), проведено перевірку дотримання відповідачем природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства, який отримано та підписано засновником підприємства Скакун Н.В. без зауважень.
Як вбачається з Акту, перевіркою встановлено, що в порушення п.9 ст. 44, ст. 48 Водного кодексу України Приватне підприємство «ім. Матросова»за період з 16.03.2005 р. по 01.12.2005 року, без дозволу (ліцензії) на спецводокористування, забрано з свердловин 532,078 м. куб. підземних вод, внаслідок чого державі завдано збитків на суму 261,52 грн.
Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води, водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).
Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” N 1264-XII від 25 червня 1991 року визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Пунктом „з” частини 2 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього середовища” (із змінами та доповненнями) та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Факт порушення відповідачем вимог чинного законодавства підтверджується актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 02.12.2005 р.; розрахунком кількості спожитої води з водозабору ПП «ім. Матросова»за період з 16.03.2005 р. по 01.12.2005р.; розрахунком розміру збитків при самовільному водокористуванні, переуступці право водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів і скидаються до них.
Розмір шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу в результаті його неправомірних дій, згідно „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2002р. № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2002р. за №44/6232, постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.1999 р. № 836 (із змінами, внесеним постановою Кабміну України № 44 від 15.01.05 р.) та представленого позивачем розрахунку, складає 261,52 грн.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач не надав суду доказів погашення заподіяних державі збитків, доказів на спростування викладених доводів позивача у встановленому законодавством порядку, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, правомірними і такими, що підлягають до задоволення.
Згідно положень Закону України Про державний бюджет на 2005 рік встановлено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелом формування спеціального фонду місцевих бюджетів, тому сума компенсації за завдану шкоду перераховується до спеціального фонду Ланівецької міської ради.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 23.01.2007 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85,116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ім. Матросова», м. Ланівці Тернопільської області, вул. Тернопільська,3, ідентифікаційний код 32290832:
- 261 грн. 52 коп. збитків в доход місцевого бюджету м. Ланівці на р/р 3150903500348, код бюджету 24061600, ідент. код 23588208 в УДК у Тернопільській області, МФО 838012);
- 102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України;
- 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, (р/р 26002014180001 в ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370).
3. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "_25___"_січня__________2007 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.О. Андрусик