Справа № 199/13735/13-ц

(4-с/199/76/14)

УХВАЛА

15.09.2014 Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.,

при секретарі Голубніченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: начальник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року заявник звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 щодо безпідставності постанови від 19 серпня 2014 року ВП №44449205 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 199/13735/13 виданого 04 серпня 2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на неправомірну бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії. Свою скаргу обґрунтовує тим, що державний виконавець у постанові посилається на те, що вищевказаний виконавчий лист не відповідає вимогам до виконавчого документа, зазначеним у «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, а саме в ньому відсутній код РНОКПП стягувача. Вважає, що такі дії державного виконавця суперечать вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». У зв’язку з наведеним заявник просив визнати неправомірною постанову від 19 серпня 2014 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 44449205 про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобов’язати державного виконавця Сивокозова О.М. здійснити у відповідності до вимог закону дії з примусового виконання ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2014 року у справі № 199/13735/13 за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на неправомірну бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії; зобов’язати начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області скасувати постанову від 19 серпня 2014 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №44449205 про відмову у відкритті виконавчого провадження; визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області не здійснення ним належного контролю за рішеннями, діями державного виконавця Сивокозова О.М. під час виконання ним виконавчого листа № 199/13735/13 виданого 04 серпня 2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заінтересовані особи - начальник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, про причини не явки суду не повідомили.

Суд, дослідивши наявні докази по справі, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У разі встановлення, відповідно до ч.2 ст. 387 ЦПК України, обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до п.п. 18 та 23 рішення Європейського суду з прав людини від 12 травня 2011 року у справі «Ліпісвіцька проти України» судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні. Тобто, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом. При здійсненні виконавчою службою виконання остаточного рішення, провадження має бути закінчено без зволікань.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України й ч. 1 ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера стягувача або боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження. Такої правової позиції також дійшов Верховний Суд України в своїй постанові від 25 червня 2014 року.

За викладених обставин суд вважає, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 безпідставно прийняв постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 199/13735, виданим 04.08.2014 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, у зв’язку з чим дана постанова державного виконавця є неправомірною та підлягає скасуванню. Крім того, у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вжити заходи щодо примусового виконання судового рішення.

Частинами 1,2 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Заінтересованою особою начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області не надано суду доказів контролю з його боку щодо виконання державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 виконавчого листа № 199/13735, виданим 04.08.2014 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, а тому слід визнати його бездіяльність неправомірною.

Що стосується вимог скарги щодо зобов’язання начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області скасувати постанову державного виконавця від 19 серпня 2014 року, то суд не находить підстав для задоволення скарги в цій частині, оскільки даним рішенням суду зазначена постанова скасована.

Таким чином, скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Разом з тим, Закон України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік заяв та скарг за подання яких до суду справляється судовий збір. В даному переліку відсутні скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору в даному випадку, а тому судові витрати розподілу не підлягають і відносять на рахунок держави.

Керуючись ч. 1 ст.208, ст. 210, ст.ст.383-388 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи - начальник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця – задовольнити частково.

Визнати неправомірною постанову від 19 серпня 2014 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП №44449205 про відмову у відкритті виконавчого провадження та скасувати її.

Зобов’язати державного виконавця Сивокозова О.М. здійснити у відповідності до вимог закону дії з примусового виконання ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2014 року у справі № 199/13735/13 за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на неправомірну бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області щодо не здійснення ним належного контролю за рішеннями, діями державного виконавця Сивокозова О.М. під час виконання ним виконавчого листа № 199/13735/13 виданого 04 серпня 2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська.

В іншій частині скарги – відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’яти днів з дня її проголошення, а особами, що не були присутніми при її проголошенні – у той же строк з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                О.Б.Подорець