ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "11" січня 2007 р.  

09 год. 45 хвил.              Справа № АС-04/539-06

вх. № 12007/1-04

Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

позивача – не з”явився

відповідача – Сіренко В.І. – заступник голови (за дорученням), Крючков І.М. – представник (за дорученням)

по справі за позовом  КРУ в Харківській області м. Х-в   

до  ВАТ Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" м. Харків  

про стягнення 43794,19 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Контрольно-ревізійне управління у Харківській області звернувся до господарського суду з позовною заявою до ВАТ „Харківський електромеханічний завод „Трансів”язок”, м. Харків, згідно якої просить стягнути в доход державного бюджету грошові кошти в розмірі 43794,19 грн.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач вказує, що в період з 31.01.2006 р. по 14.03.2006 р. Контрольно-ревізійним управлінням в Харківській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ВАТ „Харківський електротехнічний завод „Трансів”язок” за 2004-2005 р.р., якою встановлено, що на вид господарської діяльності виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, Міністерством фінансів України відповідачу видало ліцензію від 22.02.2002 р. № 323104, терміном дії до 26.03.2004 р. Наступна ліцензія була видана 02.02.2005 р. № 114742 – строком дії до 02.02.2010 р. За період з 27.03.2004 р. по 01.02.2005 р. ВАТ „ХЕТЗ „Трансів”язок” здійснювало виготовлення виробів, які містять срібло, не маючи на це ліцензії. За результатами перевірки було складено акт № 05-20/13 від 14.03.2006 р., який було підписано 14.03.2006 р. На підставі п. 7 ст. 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, керівнику підприємства було надіслано вимогу від 17.03.2006 р. № 05-15/1426 щодо усунення виявлених порушень в тому числі про перерахування до державного бюджету України коштів у розмірі 43794,19 грн., отриманих без установлених законом підстав, тобто від без ліцензійної діяльності. Позивач стверджує, що відповідь підприємства про усунення виявлених порушень не надана.

Суд, розглянувши матеріали справи зазначає, що згідно ст. 20 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” передбачає, що контроль за наявністю ліцензії у суб”єктів господарювання здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Також п. 15 ст. 20 вказує на те, що державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов”язані повідомити про ці порушення орган ліцензування. Таким органом ліцензування такого виду господарської діяльності як виготовлення виробів з дорогоцінних металів є Міністерство фінансів України. Отже, контрольно-ревізійне управління, якщо він виявив порушення, зобов”язане було повідомити про ці порушення орган ліцензування, тобто Міністерство фінансів України. Статтею 22 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” встановлює відповідальність за порушення норм цього закону, якою передбачено, що до суб”єктів господарювання за проведення господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірах, встановлених законодавством України. Рішення про стягнення штрафів приймається органом, на який покладено функції контролю за наявністю ліцензії.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями   8 Конституції України, враховуючи ст.ст. 17,50 КАС України, ст.ст. 4,8,17,50, 86,87, 94,138,143,151-153,160- 163 , п. 1, 7 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви
про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі
заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 16.01.2007 р. о 09-30 год.

Суддя                                                                                            Мамалуй О.О.