Справа №705/4649/14-ц

2/705/1430/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2014 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді Годік Л.С.

при секретарі Мельник І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Умань цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Уманської міської ради про виселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про виселення, посилаючись на те, що 07 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № CSU0GА00000109. За умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 24 800 доларів США строком до 07 квітня 2028 року. Відповідач в свою чергу зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки № CSU0GА00000109, п. 33,3 даного договору відповідачем було надано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 60,10 кв.м., житловою площею 35,90 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору дарування.

Рішенням Уманського міськрайонного суду від 14 травня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності для погашення її заборгованості перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» по Кредитному договору № CSU0GА00000109 року від 07 квітня 2008 року в сумі 23133,43 доларів США та застосовано спосіб реалізації квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням банку всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу.

Оскільки відповідачі добровільно не звільняють житлове приміщення, позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір, умови якого відповідачем неодноразово порушувалися. В зв'язку з чим банк звертався до Уманського міськрайонного суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Уманського міськрайонного суду від 14 травня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки. На письмові вимоги банку щодо добровільного звільнення житлового приміщення, предмету іпотеки відповідачі не реагують. Заборгованість по кредитному договору відповідачами не сплачується.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позову та просила суд відмовити в його задоволенні, пояснюючи, що дійсно по кредитному договору у неї утворилася заборгованість. На даний час в неї склалося важке матеріальне становище, вона працює на 0,5 ставки, іншого доходу не має, намагається сплачувати кошти в банк щомісяця, але не в повній сумі та зобов'язується і в подальшому погашати кредитну заборгованість. У квартирі крім неї проживають ще її дочка та онук, а іншого житла у них не має.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що на момент укладення договору іпотеки її думки ніхто не питав, хоча вона була зареєстрована в квартирі. На даний час банк звернувшись з даним позовом до суду грубо порушує її права та права її малолітнього сина. Строк кредитного договору закінчується 07.04.2028 року, тому вважає, що у них є можливість погасити кредитну заборгованість, тому просила відмовити в задоволенні позову.

Представники служби у справах дітей Уманської міської ради в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що в сім'ї відповідачів є малолітня дитина, іншого житла у відповідачів не має та відповідачі намагаються сплачувати борг.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

07 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № CSU0GA00000109. За умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 24 800 дол. США строком до 07 квітня 2028 року. Відповідач в свою чергу зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки №CSU0GA00000109 п. 33.3 даного договору відповідачем було надано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 60,10, житловою площею 35,90 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по кредитному договору, рішенням Уманського міськрайонного суду від 14 травня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності для погашення його заборгованості перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»по Кредитному договору № CSU0GA00000109 від 07 квітня 2008 року в сумі 23 133,43 доларів США та застосовано спосіб реалізації квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням банку всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Частиною 3 ст. 109 Житлового кодексу України також передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

В ході судового розгляду було встановлено та підтверджено даними будинкової книги, що в квартирі АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки дійсно зареєстровані та проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджено також сторонами в судовому засіданні. Неповнолітній ОСОБА_4 нарадився ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто після укладення договору іпотеки.

Відповідачу ОСОБА_2 банком неодноразово направлялася вимоги про добровільне звільнення житлового приміщення всіма зареєстрованими в квартирі особами(а.с.23,28). Однак в передбачений законом місячний термін, квартиру не звільнено, на заявлену вимогу відповідачі не відповіли. Наявність відповідачів у вказаному житловому приміщенні перешкоджає його реалізації та задоволенню вимог позивача.

Відповідно до пп.2 п. 44 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Таким чином, суд, вважає, що позов про виселення підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до наданих представником позивача квитанцій розмір судового збору складає 243 грн. 60 коп. які і підлягають до стягнення з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 526, ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст. 40 Закону України „Про іпотеку ", п.п. 43,44 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд -

В И Р І Ш И В:

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 з жилого приміщення, а саме з квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуюча Л.С. Годік