Справа № 369/356/14-ц

Провадження № 2/369/827/14

УХВАЛА

18.09.2014 року                                                                                                    м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву про призначення повторної експертизи по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Легбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє в інтерсах ОСОБА_1, до публічного акціонерного товариства «Легбанк», реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, треті особи приватний нотаріус ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів, застування реституції, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа за позовом публічного акціонерного товариства «Легбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє в інтерсах ОСОБА_1, до публічного акціонерного товариства «Легбанк», реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, треті особи приватний нотаріус ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів, застування реституції.

У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи, про що подано письмову заяву.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти призначення експертизи.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі мистецтв, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2014 року по справі призначено судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи розумів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Осіння, 17, значення своїх дій та чи міг ними керувати під час укладення кредитного договору та додаткових угод до нього: 21 лютого 2008 року, 25 червня 2010 року, 26 липня 2010 року, договорів іпотеки і змін до них: 21 лютого 2008 року, 21 серпня 2008 року та 02 серпня 2011 року, 06 червня 2011 року, 22 лютого 2011 року, 06 березня 2012 року.

27 серпня 2014 року до суду повернуто цивільну справу та направлено акт амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

За ст. 147 ЦПК України експертиза проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду. Експерт дає у письмовій формі свій мотивований висновок, який приєднується до справи. Суд має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Усне пояснення заноситься до журналу судового засідання. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку. Висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

Заслухавши думку учасників процесу щодо призначення повторної судово-психіатричної експертизи, з врахування письмових доказів, обставин справи, та того, що по справі зібрано достатньо доказів, у заявленому клопотанні відсутні докази того, що висновок є необґрунтованим, суперечить матеріалам справи, або інші докази, що викликають сумніви у його правильності, з врахуванням того, що суд оцінює докази в їх сукупності, тому у задоволенні клопотання про призначення по справі повторної судово-психіатричної експертизи слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 168, 143, 144 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.С. Пінкевич