Копія
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
Справа № 682/130/14-ц
Провадження № 22-ц/792/1540/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,
при секретарі Дубовій М.В.,
з участю представника позивача Гураєвського М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», ОСОБА_2 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2014 року,
встановила:
У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (далі - ТОВ «Вердикт Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.
ТОВ «Вердикт Фінанс» зазначило, що 18 травня 2007 року акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк», який у подальшому змінив свою назву на публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк»), та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 1701/0507/64-008, за умовами якого банк надав відповідачеві кредит для придбання автомобіля в розмірі 29711 доларів США на строк до 17 травня 2014 року під 13,5 % річних. У забезпечення виконання своїх обов'язків за кредитним договором ОСОБА_2 за договором застави № 1701/0507/64-008-Z-1 від 18 травня 2007 року передав банку в заставу автомобіль SKODA Superb Classic, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль). На підставі договору факторингу № 11 від 2 лютого 2012 року, укладеного ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «Вердикт Фінанс», до останнього перейшло право вимоги за вказаними кредитним договором і договором застави. ОСОБА_2 не виконує взятих на себе зобов'язань зі сплати кредиту та процентів і прострочив виконання грошового зобов'язання, внаслідок чого позивач вправі достроково стягнути з нього заборгованість за кредитним договором станом на 12 вересня 2013 року в сумі 245588 грн. 98 коп., яка складається з 107477 грн. 44 коп. неповернутого кредиту, 104634 грн. 82 коп. процентів, 30252 грн. 37 коп. пені, 3224 грн. 35 коп. трьох процентів річних від простроченої суми, одержавши задоволення за рахунок предмета застави.
У зв'язку з цим, ТОВ «Вердикт Фінанс» просило суд: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на автомобіль шляхом його продажу та укладення обтяжувачем від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем; витребувати у ОСОБА_2 автомобіль, комплект ключів від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номерні знаки НОМЕР_2; надати йому право вчиняти від імені ОСОБА_2 усі дії, необхідні для зняття автомобіля з реєстраційного обліку, в тому числі повноваження на звернення з письмовими заявами про зняття з обліку та видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду автомобіля та нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв і на пред'явлення автомобіля для огляду.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2014 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості в сумі 157177 грн. 57 коп. за кредитним договором № 1701/0507/64-008 від 18 травня 2007 року звернуто стягнення на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» на предмет застави за договором застави від 18 травня 2007 року № 1701/0507/64-008-Z-1 - на автомобіль, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 18 травня 2007 року 7-м МРВ ДАІ м. Нетішина УМВС України в Хмельницькій області, шляхом продажу автомобіля та укладення ТОВ «Вердикт Фінанс» від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом. Надано право ТОВ «Вердикт Фінанс» вчиняти від імені ОСОБА_2 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» 1571 грн. 77 коп. судових витрат. В решті позову відмовлено.
Суд керувався тим, що ОСОБА_2 не виконав грошового зобов'язання за кредитним договором, тому ТОВ «Вердикт Фінанс» як новий кредитор вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави, а розмір заборгованості має бути визначений у межах позовної давності, зокрема, за виключенням із заявленої суми 80895 грн. 70 коп. процентів і 7515 грн. 71 коп. пені.
В апеляційній скарзі ТОВ «Вердикт Фінанс» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач ОСОБА_2, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце судового засідання, до суду не з'явився.
Заслухавши учасника процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував закон (ст.ст. 261, 264 ЦК України), який підлягав застосуванню, та неправильно витлумачив положення ст. 28 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-ІV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон № 1255-ІV).
У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням судом норм матеріального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
В силу ч. 5 ст. 88 ЦПК України має бути змінений розподіл судових витрат.
Встановлено, що 18 травня 2007 року акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк», який у подальшому змінив свою назву на ПАТ «Сведбанк», і ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 1701/0507/64-008, за умовами якого банк надав останньому кредит для придбання автомобіля в розмірі 29711 доларів США на строк до 17 травня 2014 року під 13,5 % річних. ОСОБА_2 мав повернути кредит і сплатити проценти шляхом щомісячного внесення коштів на відповідні рахунки в банку згідно встановленого графіка.
Сторони домовилися, що за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів ОСОБА_2 сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення, а у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору банк вправі достроково стягнути з останнього неповернутий кредит, нараховані проценти та неустойку.
18 травня 2007 року ПАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 уклали договір застави № 1701/0507/64-008-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 В забезпечення виконання своїх обов'язків за кредитним договором відповідач передав банку в заставу автомобіль.
За договором факторингу № 11 від 2 лютого 2012 року, укладеним ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «Вердикт Фінанс», банк відступив позивачеві за плату своє право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 1701/0507/64-008 від 18 травня 2007 року.
2 лютого 2012 року ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «Вердикт Фінанс» уклали договір про відступлення прав за договором застави, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 За цим договором ТОВ «Вердикт Фінанс» прийняло від ПАТ «Сведбанк» право вимоги за договором застави № 1701/0507/64-008-Z-1 від 18 травня 2007 року, укладеного банком і ОСОБА_2
З початку 2012 року ОСОБА_2 не виконує належним чином грошового зобов'язання за кредитним договором. 2 грудня 2012 року ТОВ «Вердикт Фінанс» направило відповідачеві вимогу про погашення простроченої заборгованості, однак останній не виконав цієї вимоги. 14 серпня 2013 року ТОВ «Вердикт Фінанс» зареєструвало в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави.
Станом на 12 вересня 2013 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить: 107477 грн. 44 коп. неповернутого кредиту та 104634 грн. 82 коп. процентів, - а всього - 212112 грн. 26 коп. Крім того, ТОВ «Вердикт Фінанс» нарахувало 30252 грн. 37 коп. пені та 3224 грн. 35 коп. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 13 вересня 2012 року до 12 вересня 2013 року включно.
Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними в справі письмовими доказами.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 546 України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
З положень ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом /ч. 2 ст. 590 ЦК України/.
Згідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1255-ІV звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Статтею 26 Закону № 1255-ІV передбачено перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження із укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
За змістом статті 25 Закону № 1255-ІV, яка регламентує порядок реалізації предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду, у разі задоволення судом позову може бути обраний спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Пунктом 15 договору застави № 1701/0507/64-008-Z-1 від 18 травня 2007 року, сторонами якого є ТОВ «Вердикт Фінанс» і ОСОБА_2, установлено, що звернення стягнення на предмет застави може відбуватися в порядку, передбаченому Законом № 1255-ІV, у тому числі через продаж предмета застави третій особі - покупцю шляхом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу від імені заставодавця.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_2 не виконав грошового зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого ТОВ «Вердикт Фінанс», до якого на підставі договорів про відступлення права вимоги перейшло право первісного кредитора та заставодержателя, вправі одержати задоволення за рахунок заставленого майна, звернувши на нього стягнення. Також суд обґрунтовано погодився із обраним банком способом реалізації предмета обтяження.
Доводи ОСОБА_2 на спростування цих висновків суду не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та встановленими обставинами справи.
Разом із тим, визначаючи загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження, суд першої інстанції припустився помилки.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 1255-ІV за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) /ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України/.
У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 261; ч.ч. 1, 3 ст. 264; ч. 4 ст. 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Аналіз указаних норм свідчить про те, що початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня коли відбулось це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється по кожному простроченому платежу, а несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Саме до цього зводяться правові висновки, що висловлені Верховним Судом України в постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, що зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
До дій, які згідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України вказують на визнання особою боргу або іншого обов'язку, належить часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум штрафних санкцій.
Виписка по особовому рахунку ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 1-86) вказує на те, що з грудня 2007 року він став допускати прострочення платежів, тому банк почав нараховувати пеню. До 11 січня 2012 року ОСОБА_2 частково сплачував кредиторові грошові кошти на виконання основного зобов'язання.
Отже, ОСОБА_2 вчинив дії, що свідчать про визнання ним свого обов'язку з повернення банку кредиту та сплати позичальникові процентів, тому перебіг строку, у межах якого ТОВ «Вердикт Фінанс» могло звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача цих платежів перервався.
Суд першої інстанції не врахував указаних обставин і помилково дійшов висновку, що позовна давність за вимогою банку про стягнення з ОСОБА_2 80895 грн. 70 коп. процентів сплила.
Пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.
Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права (постанова Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13).
Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не свідчить про визнання ним також і додаткових вимог кредитора, зокрема, щодо стягнення неустойки (пені).
Матеріали справи не містять доказів визнання відповідачем свого боргу з пені, тому при вирішенні даної позовної вимоги суд правомірно дійшов висновку про застосування спеціальної позовної давності в один рік згідно зі ст. 258 ЦК України, яка щодо стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням позивача до суму, а саме з 13 вересня 2012 року до 12 вересня 2013 року включно.
Суд правильно обрахував пеню у розмірі 22736 грн. 66 коп. (30252,37-7515,71).
Таким чином, розмір забезпеченої обтяженням вимоги становить: 107477 грн. 44 коп. неповернутого кредиту, 104634 грн. 82 коп. процентів, 22736 грн. 66 коп. пені, 3224 грн. 35 коп. трьох процентів річних від простроченої суми, - а всього - 238073 грн. 27 коп.
Також є неправильним висновок суду про відмову витребування у відповідача автомобіля, реєстраційних документів, ключів і номерних знаків до нього.
В силу п. 3 ч. 2 ст. 25 Закону № 1255-ІV у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні.
У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону № 1255-ІV якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.
Після реєстрації 14 серпня 2013 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави ОСОБА_2 не погасив прострочену заборгованість за кредитним договором, тому останній зобов'язаний був на вимогу ТОВ «Вердикт Фінанс» № 8865497 від 28 листопада 2012 року передати предмет застави у володіння останнього.
Отже, у суду були відсутні підстави для відмови у задоволенні вимог ТОВ «Вердикт Фінанс» щодо витребування у ОСОБА_2 автомобіля, реєстраційних документів, ключів і номерних знаків до нього.
Позов ТОВ «Вердикт Фінанс» задоволено частково, внаслідок чого з ОСОБА_2 на користь позивача слід присудити судовий збір у розмірі 2380 грн. 73 коп.
Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет застави - автомобіль SKODA Superb Classic, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, (ІПН: НОМЕР_3), на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 7-им МРВ ДАІ м. Нетішина УМВС України в Хмельницькій області, шляхом продажу автомобіля товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (код ЄДРПОУ: 36698193) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах Державтоінспекції України, а також наданням товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, в тому числі повноважень на звернення з письмовими заявами про зняття з обліку та видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду автомобіля та нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв і на пред'явлення автомобіля для огляду.
Предмет застави підлягає реалізації за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на час продажу.
З вартості предмета застави товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» має бути сплачена заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 1701/0507/64-008 від 18 травня 2007 року: 107477 грн. 44 коп. неповернутого кредиту, 104634 грн. 82 коп. процентів, 22736 грн. 66 коп. пені, 3224 грн. 35 коп. трьох процентів річних від простроченої суми, - а всього - 238073 грн. 27 коп.
Зобов'язати ОСОБА_2 передати автомобіль SKODA Superb Classic, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, комплектами ключів і номерними знаками у володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» 2380 грн. 73 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_5
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27
- Номер: 6/682/13/2020
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 682/130/14-ц
- Суд: Славутський міськрайонний суд Хмельницької області
- Суддя: Ярмолюк О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.03.2020
- Дата етапу: 04.03.2020