АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5308/14 Справа № 2-1973/11 Головуючий у 1 й інстанції - Скиба С. А. Доповідач - Петренко І.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 квітня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість по кредитному договору у розмірі 139536,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що між ним та ОСОБА_3 06 вересня 2007 року був укладений кредитний договір №DN81AR03110056. Згідно даного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 60 298 грн. на термін до 05 вересня 2014 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку встановлених договором. Позивач виконав свої зобов'язання за договором та угодою в повному обсязі , а саме видав кредит в сумі 60 298 грн., а відповідач в порушення умов договору виконав їх частково, тому станом на 25 серпня 2011 року він має заборгованість в сумі 139 539,47 грн., яка складається з 47113,62 грн. заборгованість за кредитом, 44345,67 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 8910,58 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 39 166, 60 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги у розмірі 60298 грн. В наступному представник апелянта просив змінити рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення , яким стягнути з відповідача 62341 грн. 70 коп. , з яких 45839 грн. 50 коп. - тіло кредиту та 16502 грн. 20 коп. - проценти за користування кредитними коштами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що 06 вересня 2007 року відповідач отримав кредит в сумі 60 298 грн. строком до 05 вересня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9% на рік з кінцевим терміном повернення 05 вересня 2014 року. Відповідач своїх зобов'язань у повному обсязі не виконав.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

З урахуванням викладеного, керуючись нормами ст.ст. 530, 1046-1150, 1054 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" та стягнення з боржника ОСОБА_3 за кредитним договором суми заборгованості за кредитом , яка складає 47113 грн. 62 коп. та заборгованості по процентам - 44345 67 грн.

В цій частині рішення слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги стосовно неправильно нарахованих сум заборгованості та процентів визнати обґрунтованими не можна , оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції представником відповідача оспорювались вище вказані суми та наводились доводи , що були предметом вивчення суду та , які являються відмінними від позиції представника відповідача в апеляційній інстанції.

Згідно ж до положень ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчаючи доводи апеляційної скарги стосовно обґрунтованості стягнення заборгованості по комісії за користування кредитними коштами , колегія суддів погоджується з тим , що з відповідача безпідставно було стягнено 8910 грн. 58 коп. , оскільки Умовами кредитного договору , укладеного з ОСОБА_3 не передбачено сплати такої комісії .

Згідно зі ст.ст. 549,550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Вирішуючи питання , щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором , колегія суддів виходить із положень п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України , про спеціальну позовну давність щодо вимог про стягнення неустойки ( штрафу , пені ) в один рік.

Згідно положень статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Положенням ч. 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки починаючи з 1 березня 2008 року відповідач перестав здійснювати платежі після знищення автомобіля , придбаного в кредит , а до суду позивач звернувся 27 серпня 2011 року , 11 березня 2009 року сплинув строк спеціальної позовної давності стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов»язань .

15 квітня 2014 року представником відповідача було подано заяву про сплив строку спеціальної позовної давності ( ар. сп. 60) , тому при вирішенні даного питання слід стягнути з відповідача 1984 грн. 25 коп. пені , що була на дану дату нарахована ( ар. сп. 5 об.) , а в задоволенні вимог про стягнення суми решти нарахованої пені - відмовити.

Згідно п.4 ч.1, ч.3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304, 307, 308, 309, 314-317,319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 квітня 2014 року скасувати в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 8910 грн. 58 коп. і в цій частині позовних вимог - відмовити.

Розмір суми , стягненої у якості пені зменшити і стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з ОСОБА_3 1984 грн. 25 коп.

В решті - рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Судді І.О. Петренко

С.П. Котушенко

М.М.Романюк

.