АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1360/14 Справа № 190/1048/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Митошоп В. М. Доповідач - Дігтярь Н.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дігтярь Н.В.

суддів - Руських К.Г., Слоквенко Г.П.

при секретарі - Профорук В.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровськ кримінальне провадження №12014040550000641 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок П*ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2014 року щодо

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с.Саксагань Пятихатського району

Дніпропетровської області,

проживає за адресою АДРЕСА_1,

раніше судимого,

відносно якого ухвалено обвинувальний вирок за ч.1 ст.121 КК України,

за участю прокурора - Кузьменко А.С.

Обвинуваченим ОСОБА_2 принесена апеляційна скарга на вирок П*ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2014 року, в якій він просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, пом'якшивши його.

Даним вироком суду обвинуваченого засуджено за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком П*ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2013 року та остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Не оскаржуючи фактичні обставини кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 в обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги вказує про те, що вирок суду в частині призначеного покарання є необґрунтованим та несправедливим, судом при призначенні йому покарання не враховано, що на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також не взято до уваги те, що він є єдиним годувальником сім*ї. Судом не враховано те, що він активно сприяв в розкритті злочину, що на протязі довгого часу перебуває у цивільному шлюбі, у зв'язку з чим просить призначити більш м'яке покарання.

Вироком суду встановлено, що 21 квітня 2014 року близько 14 годині 20 хвилин ОСОБА_2, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в результаті сварки на ґрунті виниклих неприязних стосунків між ним та ОСОБА_5., умисно з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому, зайшов до приміщення кухні власного будинку по АДРЕСА_1, де зі столу взяв кухонний ніж з рукояткою довжиною 12 см., та лезом довжиною 14 см., і вибігши на подвір'я, знаходячись з лівого боку від ОСОБА_5, наніс останньому один удар ножем в спину в область грудної клітини зліва, в результаті чого потерпілий згідно висновку експерта № 47-Е від 17 травня 2014 року отримав тяжкі тілесні ушкодження, які за своїм критерієм небезпечні для життя.

Після цього потерпілий ОСОБА_5 вийняв ніж зі своєї спини, та здійснив спробу нанести вказаним ножем удар ОСОБА_2, але обвинувачений перехопив ніж в свої руки та наніс потерпілому ще один удар лезом ножа в область лобної ділянки голови справа, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лобної ділянки голови справа, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просила вирок суду залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як видно з вироку, суд перевірив обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення та дав відповідну оцінку доказам по даному кримінальному провадженню. Висновки суду відповідають фактичним обставинам провадження.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, за який він засуджений, кваліфікація його дій, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому відповідно до вимог ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.

Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого щодо пом'якшення призначеного йому покарання, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів якщо обвинуваченим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначення покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 враховано тяжкість скоєного ним злочину, який за класифікацією злочинів, встановленій ст.12 КК України відноситься до тяжких, особу обвинуваченого, що за місцем проживання характеризується посередньо, щиросердечно розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, що суд відніс до пом'якшуючих покарання обставин за вимогами ст.66 КК України, а також судом вірно визнано обтяжуючою покарання обставину, згідно ст.67 КК України, вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп'яніння, тому суд правильно призначив обвинуваченому мінімальне покарання, встановлене санкцією статті 121 частини 5 КК України.

При цьому суд першої інстанції вірно врахував, що обвинуваченим скоєно тяжкий злочин в період звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від12 грудня 2013 року та призначено покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України.

Вищенаведене вказує, що за таких обставин призначене ОСОБА_2покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним діяння та відомостям про його особу, та згідно зі ст.65 КК України є правильним, необхідним й достатнім для виправленням обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ст.75 або ст.69 КК України - звільнення від відбування покарання, а також призначення більш м'якого покарання ніж передбаченого законом, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, єдиним годувальником яких він є, необґрунтовані, оскільки обвинуваченим не надано офіційного доказу свого батьківства відносно них.

Керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Вирок П*ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2014 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок П*ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2014 року - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців, а засудженим ОСОБА_2 - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді