ГАГАРИНСКИЙ РАЙОННЫЙ СУД ГОРОДА СЕВАСТОПОЛЯ

                                    1 інстанція код суду 2702    

 справа № 2а-1966/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 грудня 2008 року                                                                         Гагарінський районний суд

                                                                                                             м. Севастополя

у складі: головуючого-судді:      Бессараб Л.М.,

                 при секретарі:               Барбашовій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополя цивільну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі  про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”,  суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка в жовтні 2008  року звернулася до Гагарінського районного суду міста Севастополя до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі  про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, в якому просить зобов’язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в місті Севастополі нарахувати їй недоплачену щомісячну допомогу за 2006 – 2007 роки, як дитині війни відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком у сумі 2733 грн. 30 коп., мотивуючи тим, що ця щомісячна соціальна допомога не виплачувалась і просила поновити строк звернення до суду.

У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача з позовом не погодилась, пояснила, що позивачкою пропущений строк звернення до суду, крім того вказує, що з боку Головного Управління Пенсійного Фонду України і місті Севастополі не припускалося порушень  чинного законодавства України щодо невиплати щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни”, що відповідач діяв в межах своїх повноважень і на підставі діючих законів про Державний бюджет на 2007 рік.

Суд, вислухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з  наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що підтверджується відповідним штампом у пенсійному посвідченні, тому має право користуватися пільгами, передбаченими Законом України „Про соціальний захист  дітей війни” від 18.11.2004 року.

Відповідно до ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року, що діяла з 01 січня 12007 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позивачка має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст..62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” становить з 01 жовтня – 411 грн.

Пунктом 12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, дію ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рпг2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.11 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким було припинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти  дію окремих законів України та (або) будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам ст..3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, згідно якій, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст..48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст..22 Конституції України, не допускається.

Відповідно до ст..152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 ст.58 Конституції України, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виконання спірних відносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання законів, не повинні прийматися до уваги.

Згідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.

Згідно ч.1 ст..102 Кодексу адміністративного судочинства України  пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь в справі, однак в даному випадку поважних причин для поновлення строку в судовому засіданні не встановлено, тому вимоги позивачки підлягають задоволенню за період з вересня 2007 року, оскільки позивачка звернулася до суду 11 вересня 2008 року.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 491 грн. 70 коп. за  жовтень, листопад, грудень 2007 року ((411х3)х30%= 369.90)        

Керуючись ст..159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, Конституцією України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі  про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни” задовольнити частково .

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного Фонду України м. Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу „Дитям війни” за жовтень, листопад, грудень 2007 року виходячи з розміру 411 х 3 х 30% = 369 грн. 90 коп.

В останній частини позову – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не була подана.  Якщо подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст..186 КАСУ, постанова набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подачі апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно

Постанова не набрала чинності

Суддя Гагарінського районного

суду міста Севастополя                                                                          Л.М. Бессараб